Справа № 2-а-3130/2009р.
18 травня 2009 року м. Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді: Шунько Г.О., при секретарі: Петренко Л.П., за участю представника відповідача Скиби Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Ромни адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести виплату пенсії,
08 квітня 2009 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області в якому вказав, що у 2001 році звільнений на пенсію з посади першого заступника начальника податкової міліції ДПА України в Полтавській області. На підставі постанови Роменського міськрайонного суду від 4 березня 2008 року та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2008 року відповідачем проведений перерахунок пенсії, розмір якої станом на 1 травня 2008 року склав 9285 грн. 96 коп. Проте, відповідач обмежив розмір виплати пенсії, дванадцятьма мінімальними розмірами пенсії за віком, посилаючись на п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року за № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Позивач вважає, що Постанова Кабінету Міністрів за № 530 є підзаконним нормативним актом, який суперечить ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», в редакції станом на 1 січня 2005 року, звужує його права на отримання пенсії, а тому просив суд:
- в изнати неправомірними дії відповідача - Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області щодо проведення виплати розміру пенсії з 01.05.2007 року з обмеженням граничного розміру пенсії дванадцятьма мінімальними пенсії за віком;
- а також зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області провести виплату пенсії з 01.05.2007 року без обмеження її граничного максимального розміру дванадцятьма мінімальними пенсіями за віком із грошового забезпечення в сумі 9285,96 грн., (що становить 90 % від 10317,73 грн. нарахованої Головним управлінням Пенсійного Фонду України Сумської області).
У судому засіданні вимоги позову підтримав у повному обсязі.
Відповідач, в особі Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області, вимоги позову не визнав і в письмовому запереченні вказав, що відповідно до ст. 97 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії не може перевищувати 12 мінімальних пенсій за віком, тому позивачу на час розгляду справи пенсія виплачується у максимально встановленому розмірі.
З 22 травня 2008 року пенсії обмежується 12 мінімальними розмірами пенсії за віком на підставі п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України за № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Посилаючись на те, що виплата пенсії позивачу без обмеження граничного розміру порушить принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства, пропорційності бюджетних відносин, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області і його представник Скиба Г.С. просили суд відмовити Янголю В.П. у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за вислугою років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 1094/Я-11 від 09.10.2008 року, розмір пенсії становить 9285,96 грн., (10317,73 х 90%). (а.с.20)
Фактично, ОСОБА_1 отримує пенсію з 1 лютого 2008 року в сумі 5679 грн. 61 коп., з 1 квітня 2008 року в сумі 5772 грн., з 1 липня 2008 року в сумі 5784 грн. і з 1 жовтня 2008 року в сумі 5976 грн. (а.с. 21) Позивач не погоджується з максимальним розміром щомісячної пенсії.
Спір підлягає вирішенню на підставі ч. 2 ст. 19, ч.3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, згідно з якими, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”, Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Суд, безпосередньо застосовує Конституцію у разі коли закон, який був чинний до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй.
Відповідно до ч.3 ст. 43 Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України від 04.04.2006 року № 3591-ІV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців», пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюється з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Підпунктом 4 п. 29 ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової
служби та деяких інших осіб» слова «за останньою штатною посадою перед звільненням», виключено та доповнено словами «та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України», також ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», доповнено новою частиною п'ятою наступного змісту: «Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 року зміни, внесені підпунктом 4 пункту 29 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VІ, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Оскільки, відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення про їх неконституційність, тому відповідач з 22 травня 2008 року повинен був діяти і керуватися ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції Закону України від 04.04.2006 року № 3591-ІV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців».
Таким чином, суд дійшов до висновку, що виплата позивачу пенсії з обмеженням її розміру 12 мінімальних пенсій за віком є порушенням його конституційних прав.
Щодо посилання відповідача на п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України за № 530» Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» про те, що пенсія не може перевищувати 12 мінімальних пенсій за віком.
Суд, не може погодитися з доводами відповідача, так як п. 10 Постанови КМ України за № 530 суперечить ст. 22 і ст. 64 Конституції України. Р еалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правого акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Крім того, згідно ст. 8 КАС України суд, при вирішенні справи, керується принципом верховенства права відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов Янголя В.П. підлягає задоволенню частково.
Позовні вимоги Янголя В.П. про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання провести виплату пенсії без обмеження її максимального розміру дванадцятьма мінімальними пенсіями за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають, оскільки в даний період відповідач керувався чинним положенням ч. 5 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VІ.
Керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області щодо обмеження виплати максимального розміру пенсії ОСОБА_1 дванадцятьма мінімальними розмірами пенсії за віком з 22.05.2008 року - неправомірними.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру дванадцятьма мінімальними пенсіями за віком, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного в довідці Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області в розмірі 9285 (дев'ять тисяч двісті вісімдесят п'ять) гривень 96 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення в повному обсязі постанови та подачі протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.
Суддя: підпис…
Копія вірна…
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О. ШУНЬКО
В судовому процесі оголошено вступну та резолютивну частину постанови, повний текст віддрукований та підписаний 22 травня 2009 року.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О. ШУНЬКО