Категорія № 2.19.5
Іменем України
21 травня 2009 року Справа № 2а-13333/09/1270
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Гончарова І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни, -
У грудні 2008 року позивач, ОСОБА_1, звернувся з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області, в якому зазначив, що він має правовий статус „дитини війни”, відповідачем йому не доплачувалося підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Позивач просить визнати бездіяльність відповідача неправомірною, зобов'язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року.
До початку судового розгляду справи від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. 21.05.2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Від відповідача надійшли заперечення проти позову, у яких він посилається на наступне. У 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено, зокрема, дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього закону, якою встановлено, що 2007 року підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» особам, які є інвалідами (крім тих, на кого поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків надбавки встановленої для учасників війни. Разом із тим, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту ст. 12 і ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», якими зупинено на 2007 рік дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 цього Закону. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується винятково для призначення пенсій, призначених згідно з цим законом, то питання, пов'язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинно вирішуватися шляхом внесення змін до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Крім того, вимоги позивача та розрахунок здійснені з 01.01.2006 року, у той час як неконституційними Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 визнані статті ЗУ «Про Державний бюджет України 2007 року», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не торкалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № 010309 від 27.01.1989 року /арк. справи 6/.
Позивач звертався до органів ПФ України про перерахунок пенсії, проте, листом № 1223/Ч-6 від 06.12.2008 року йому було відмовлено в перерахунку, у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Суд вважає, що така відмова не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня 2007 року - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн. з 01 липня 2007 року - 410,06 грн., з 01 жовтня 2007 року - 415,11 грн.
Таким чином, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. (з 09.07.2007 року по 31.07.2007 року - ((410,06 грн. х 30%) / 31 день) х 23 дні = 91,27 грн., за серпень - вересень 2007 року - (410,06 грн.х30%) х 2 місяці = 246,04 грн., за жовтень - грудень 2007 року - (415,11 грн. х 30%) х 3 місяці = 373,60 грн.).
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу складає : з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Враховуючи, що позивачеві, починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (травень - червень 2008 року - по 48,10 грн., липень - вересень 2008 року - по 48,20 грн., жовтень - грудень 2008 року - по 49,80 грн.), за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачеві 715,23 грн. (з 22 травня 2008 року - ((481 грн. х 30%)/31 день)х 10 днів = 46,55 грн. - 15,52 грн. = 31,03 грн., червень 2008 року - (481грн. х 30%) - 48,10 грн. = 96,20 грн., липень - вересень 2008 року - (482 грн. х 30%) - 48,20 грн. = 96,40 грн. х 3 місяці = 289,20 грн., жовтень - грудень 2008 року - (498 грн. х 30%) - 49,80 грн. = 99,60 грн. х 3 місяці = 298,80 грн.).
Що стосується вимоги позивача щодо зобов'язання провести підвищення пенсії з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року, та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, то вона є необґрунтованою з наступних підстав.
Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 710,91 грн. (сімсот десять гривень 91 копійка), та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 715,23 грн. (сімсот п'ятнадцять гривень 23 копійки), а всього стягнути 1426,14 грн. (одна тисяча чотириста двадцять шість гривень 14 копійок).
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).
У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя