вул. Кремлівська, 65-В, м. Запоріжжя, 69041, тел.286-50-15, inbox@adm.zp.court.gov.ua
19.02.2009р. Справа № 2а-315/09/0870
За позовом: Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, 70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Жовтнева, 9
до: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 181,26 грн. податкового боргу
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.
при секретарі судового засідання Младенові О.П.
за участі представників сторін:
від позивача - не прибув.
від відповідача - не прибув.
Пологівською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області подано позов про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 податкової заборгованості по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність у розмірі 181,26 грн.
16.01.2009 року відкрито провадження у справі №2а-315/09/0870 та призначено до судового розгляду на 09.02.2009 року.
Ухвалою суду від 09.02.2009 року, розгляд справи, у зв'язку із неявкою відповідача у судове засідання, було відкладено. Судове засідання призначено на 19.02.2009 року.
У судове засідання 19.02.2009 року позивач не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Згідно матеріалів позовної заяви, в обґрунтування позовних вимог посилається на п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.00 (із змінами та доповненнями); Законом України “Про державну податкову службу в Україні” №509-ХІІ від 04.12.1990; п.2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”. (із змінами та доповненнями). Просить позов задовольнити у повному обсязі і стягнути з відповідача 181,26 грн. податкового боргу.
Відповідач двічі належним чином сповіщений про день і час розгляду справи у судове засідання не прибув, про причини неявки суду не повідомив, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Як свідчить документи, повернуті органом зв'язку, підприємство за юридичною адресою не перебуває. Проти позову не заперечив.
Згідно ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».
У засіданні 19.02.2009р., судом, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд,-
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований у якості суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особі Пологівською районною державною адміністрацією 10.12.2007 року за № 2 092 000 0000 002170, про що видано відповідне свідоцтво про державну реєстрацію серії В02 №307476.
Відповідач, відповідно до Указу президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, 28.12.2007 року зареєстрований у Пологівській МДПІ Запорізької області як платник єдиного податку, про що свідчить свідоцтво серії Е №06034506
Згідно картки платника податків, яка ведеться Пологівській МДПІ Запорізької області податкова заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку за період вересень - грудень 2008 року (з урахуванням часткової сплати) склала - 181,26 грн.
Матеріалами справи також встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно ст.6 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.00 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідачу були направлені податкові вимоги: перша № 1/98 від 28.08.2008 року та друга №2/142 від 07.10.2008 року, які залишені відповідачем без реагування та задоволення.
Крім того, керівником ДПІ, на підставі п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України №2181-III, було прийнято рішення №11 від 10.11.2008р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Доказів сплати заборгованості у повному обсязі відповідач не надав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в силу наступного:
Відповідно до п.2 Указу Президента №727/98 від 03.07.1998 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Згідно із п.5 зазначено Указу Президента, суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Відповідно до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
Податкове зобов'язання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1. ст.4 цього Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання.
Пункт 5.1 вищеназваного Закону зазначає, що податкове зобов'язання, самостійне визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Згідно п.5.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Відповідно до пункту 5 статті 48 Закону України “Про власність”, положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання.
Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Згідно п.п.3.1.1. п.3.1.ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.
За результатом розгляду спору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Пологівської МДПІ Запорізької області про примусове стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 податкової заборгованості по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність у розмірі 181,26 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню
Керуючись ст. ст. 17, 94, 161,162,163, 167 КАС України , суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету м. Пологи ( на р/р 34214379700238, код платежу 16050200, одержувач - місцевий бюджет м. Пологи , код ЄДРПОУ 34676988, МФО 813015, банк одержувача - ГУДКУ у Запорізькій області) податковий борг по єдиному податку у розмірі 181 (сто вісімдесят одну) грн. 26 коп.
3. Видати виконавчий лист.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя О.М. Нечипуренко
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 23.02.2009р.
24.02.2009 року постанова не набрала законної сили.
Суддя О.М. Нечипуренко