ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
19.05.2009 р. 17:15 № 7/551
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Сулім А.В. вирішив адміністративну справу
за позовом Прокурора Святошинського району м. Києва старший радник юстиції Смітюх В.Є. в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в СВятошинському районі м. Києва
до Державної авіаційної компанії "Антонов"
про стягнення 127052,38 грн.
Представники:
від позивачаНе прибув
від прокурора П'ятецька І. В., прокурор Святошинського району м. Києва
від відповідачаНе прибув
Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави до відповідача, в якому просив суд стягнути заборгованість в по страхових внесках в сумі 127 052,38 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконувалися вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що призвело до утворення заборгованості з пенсійних внесків у сумі 127 052,38 грн.
Відповідачу була надіслана вимога про сплату заборгованості, проте, станом на 29.09.08 заборгованість відповідачем не погашена.
Ухвалою суду від 17.11.08 було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 27.01.09.
У зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості по страхових внесках позивачем були змінені позовні вимоги в частині суми, що підлягала стягненню, до 108 552,38 грн.
Позивачем також було надано відомості про зміну назви та адреси відповідача з Державної авіаційної компанії «Авіації України»(пр.Перемоги,100/1) на Державну авіаційну компанію «Антонов»(вул. Туполєва,1).
Повноважний представник прокуратури та позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, а заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
Управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва проведено перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зобов'язання на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів було встановлено наявність заборгованості відповідача перед Пенсійним фондом України у розмірі 165 243,34 грн., з яких було сплачено 38 190,96 грн. (лист позивача № 4380/11 від 29.09.08 на вх. № 26-к від 24.09.08, адресований прокурору Святошинського району м. Києва), тобто сума заборгованості складає 127 052,38 грн.
Станом на 27.01.09 відповідач сплатив суму в розмірі 18 500 грн., у зв'язку з чим заборгованість зменшилася до 108 552,38 грн., що підтвердив у судовому засіданні власне позивач.
Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі -Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Абзацом 1 статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі -Закон № 1058-ІV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Статтею 1 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вказаної статті 1 Закону № 1058-ІV страхові внески -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. 1 статті 15 Закону № 1058-ІV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частинами 3 та 5 цієї статті 15 Закону 1058-ІV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.
У відповідності до ч. 1 статті 19 Закону № 1058-ІV для роботодавця страхові внески до солідарної системи нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Згідно зі ст. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, розробленої відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Інструкція), обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2, 4.5 цієї Інструкції.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Інструкції розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР за ставкою 32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".
Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону № 400/97-ВР із заробітної плати працівників підприємства проводиться утримання у розмірі 1 відсотку від об'єкта оподаткування, якщо сукупний оподатковуваний доход не перевищує 150 грн., та -у розмірі 2 відсотків від об'єкта оподаткування, якщо сукупний оподатковуваний доход перевищує 150 грн.
Частиною 6 статті 19 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Відповідно до п.п. 5.1.4 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Згідно з пп. 5.1.5 та 5.1.6 Інструкції у разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід) у розмірах, установлених для страхувальників (32 відсотки цих сум).
Перерахування страхових внесків здійснюється платниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).
Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Відповідно до ч. 9 ст. 20 Закону № 1058-ІV днем сплати страхових внесків вважається:
- у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;
- у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду та/або Накопичувального фонду.
Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно зі статтею 23 Закону № 1058-ІV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 106 Закону № 1058-ІV у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею та суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно з ч. 3 статті 20 Закону № 1058-ІV обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Беручи до уваги те, що суми страхових внесків до Пенсійного фонду України, у загальному розмірі -108 552,38 грн. ДАК "Антонов" у встановлені законодавством строки не сплачено; наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог щодо стягнення з ДАК "Антонов" -108 552,38 грн., як простроченої заборгованості із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (страхових внесків - недоїмки), яка виникла у відповідача станом на 27.01.2009 і вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі та які підлягають стягненню з відповідача у вищенаведеному розмірі заявленому позивачем у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 158-163 КАС України, окружний адміністративний суд міста Києва
Позов Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва задовольнити повністю.
Стягнути з Державного авіабудівного концерну “Антонов”(ЕДРПО 3508071) на рахунок Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва заборгованість з внесків на загальноообв'язкое пенсійне страхування у розмірі 108552,38 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі -29 травня 2009 року.
Суддя Арсірій Р.О.