ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
19.05.2009 р. 12:45 № 7/216
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу
за позовом Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"
до
третя особа Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі звеликими платниками податків Державна податкова адміністрація України
про про визнання протиправними дій та рішення податкового органу
За участю представників сторін:
від позивачаДемченко Т. С. - представник за довіреністю
від відповідачаБондаренко Ю. В. - представник за довіреністю
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними дії відповідача з проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом № CAIRO/N/AF/UKRSPETSEXPORT/2003/11/USE-17/3-86-K/KE-04 від 19.05.04, за результатами якої було складено акт від 20.08.07 № 722/42-40/21655998 «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та соціального призначення «Укрспецекспорт»- (код ЄДРПОУ 21655998) з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних інтересів за контрактом № 2003/11/USE-17/3-86-K/KE-04 від 27.05.04 згідно повідомлення Першої Київської філії ВАТ «ВІЕЙБІ БАНК» від 08.05.07 № 10/1358 та від 08.05.07 № 10/1359»; визнати протиправними дії відповідача, спрямовані на стягнення з позивача пені, передбаченої ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», за порушення встановленого законом строку розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № CAIRO/N/AF/UKRSPETSEXPORT/2003/11/USE-17/3-86-K/KE-04; визнати протиправним та скасувати повністю рішення відповідача від 30.08.07 № 0000464240/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача в сумі 4 493 128,82 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача була відсутня компетенція на проведення зазначеної перевірки, а також те, що позивачем було отримано індивідуальну ліцензію на здійснення розрахунків в іноземній валюті.
Ухвалою суду від 04.04.08 було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 28.05.09 о 10:15.
Відповідач надав суду заперечення на позов, в якому зазначив про правомірність проведення ним перевірки та прийнятого за її результатами рішення, а тому просив суд відмовити в задоволенні позову.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
14.08.07 відповідачем було видано направлення на проведення виїзної позапланової документальної перевірки на дотримання позивачем вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту № CAIRO / N /AF /UKRSPETSEXPORT /2003/11/USE-17/3-86-K/KE-04.
Під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті, у зв'язку з чим відовідачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4 493 128,82 грн.
Позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилався на те, що у відповідача відсутня компетенція на проведення перевірки.
Позивач створений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 № 944 для здійснення операцій з експорту та імпорту озброєння, боєприпасів, військової техніки і спеціальних комплектуючих виробів для їх виробництва, вибухових речовин, робіт і послуг військового і спеціального призначення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.1996 № 1247 Питання Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення було затверджено Статут позивача.
Розділом ХІ Статуту передбачено, що контроль за окремими сторонами діяльності Компанії здійснюють відповідні центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень та з дотриманням вимог Закону України “Про державну таємницю”.
Відповідно до Закону України “Про державну податкову службу України” в редакції чинній на момент проведення перевірки позивача передбачено, що до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).
Згідно зі ст.4 цього Закону Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, а відтак на момент проведення перевірки позивача, саме остання є тим центральним органом виконавчої влади, що наділений повноваженнями на проведення перевірки позивача, виходячи з приписів його Статуту.
У зв'язку з цим суд відхиляє як необґрунтовані висновки відповідача, пов'язані з тим, що оскільки на момент створення позивача Державної податкової адміністрації не існувало, то компетентним органом для проведення перевірки позивача є саме відповідач.
Також у своєму позові позивач посилався на те, що встановлене відповідачем порушення 90-денного терміну розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом в іноземній валюті сталося внаслідок протиправної відмови Державною податковою адміністрацією України у видачі позивачу висновку на отримання індивідуальної ліцензії на здійснення розрахунків в іноземній валюті. Зазначена обставина підтверджується наданими позивачем судовими рішеннями -постановою Господарського суду м. Києва від 03.10.2007 у справі № 11/294-А, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008 у справі № 22-а-8530/08.
Як встановлено судом на підставі наявних у справі матеріалів, Державна податкова адміністрація України відмовила позивачу у наданні висновку щодо доцільності продовження строку розрахунків за контрактом в сумі 2 178 936,00 доларів США., посилаючись на завершення законодавчо встановленого терміну розрахунків.
Відповідно до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” в редакції, чинній до 01.01.08 у період виконання укладених позивачем зовнішньоекономічних контрактів було передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Зазначеним вище законом не передбачено підстав для відмови у наданні висновку щодо доцільності продовження строку розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічними контрактами і, зокрема, у випадку закінчення 90-денного терміну на момент звернення до уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Таким чином, оскільки на підставі залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008 у справі № 22-а-8530/08 постанови Господарського суду м. Києва від 03.10.2007 у справі № 11/294-А, встановлено протиправність відмови Державної податкової інспекції України у видачі висновку позивачу та зобов'язання його надати остаточний висновок щодо доцільності продовження строку розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № CAIRO / N /AF /UKRSPETSEXPORT /2003/11/USE-17/3-86-K/KE-04 в сумі 2 178 936,00 доларів США на період з 11.01.07 до 11.02.08 та повідомити Міністерство економіки України про визнання протиправним та скасування рішення від 12.04.07 № 592/6/22-501дск, суд вважає, що вина позивача як обов'язкова складова юридичної відповідальності відсутня.
Тому застосування до позивача юридичної відповідальності є необґрунтованим.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під час розгляду справи судом на підставі наявних у справі матеріалів та наданих сторонами пояснень встановлено, що відповідачем порушено вищевказані принципи під час прийняття оскаржуваного рішення та проведення перевірки, внаслідок чого були порушені права та законні інтереси позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач як орган держави, крім того, порушив вимоги ч.2 ст.19 Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийнятого рішення. Разом з тим, суд звертає увагу, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенні лише частково, оскільки вимога про визнання протиправними дій відповідача, спрямованих на стягнення з позивача пені, передбаченої ст.4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” за контракт № CAIRO / N /AF /UKRSPETSEXPORT /2003/11/USE-17/3-86-K/KE-04 від 19.05.04 вже розглянута судом під час оцінки дій відповідача щодо прийняття оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представника позивача по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати повністю рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 30.08.2007 № 0000464240/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" в сумі 4'493'128,82 грн. (чотири мільйони чотириста дев'яносто три тисячі сто двадцять вісім гривень 82 копійки).
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Судові витрати в сумі 2,00 грн. присудити на користь Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата складення та підписання повного тексту постанови -29 травня 2009 року.
Суддя Арсірій Р.О.