ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/1299/14 07.03.14
За первісним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Приватного підприємства «Виробничо-комерційної фірми «Мава»
про зобов'язання вчинити дії,
За зустрічним позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційної фірми «Мава»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про усунення перешкод в користування приміщенням, -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_2 адвокат за Договором №20/01 від 20.01.2014р.);
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Бандола О.О. (представник за довіреністю від 27.01.2014р.).
Обставини справи:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом про зобов'язання Приватне підприємство «Виробничо-комерційної фірми «Мава» (відповідач) передати за актом приймання-передачі приміщення №64 загальною площею 1 234,2 кв.м. на IV поверсі нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 та приміщенні № VI, VII, VIII, IX, X, XI, XII, XIII першого поверху, приміщенням № VI, VII другого поверху, приміщення з 1 по 6, з 144 по 147 включно, VI, VII, VIII третього поверху, приміщення № I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, з 1 по 147 включно, четвертого поверху паркінгу загальною площею 3996,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_2.
Під час перебування справи в провадженні позивачем було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої вимоги до відповідача викладені наступним чином: визнати дії відповідача, по відмові в передачі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за актом приймання-передачі приміщень на виконання п. 4.2.5. такими, що порушують умови Договору №16 від 17 липня 2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача по відмові в передачі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за актом приймання-передачі проінвестованих площ, суперечать положенню п. 4.2.5. Договору про участь у інвестуванні №16 від 17.07.2013р., оскільки зазначеним пунктом передбачено обов'язок відповідача передати у власність позивача об'єкти інвестування в межах її квоти згідно з п. 1.5. Договору.
Приватним підприємством «Виробничо-комерційної фірми «Мава» (надалі також - позивач за зустрічним позовом, відповідач за первісним позовом) була подана до суду зустрічна позовна заява про усунення перешкод в користуванні приміщенням шляхом визнання відсутності права Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі також - відповідач за зустрічним позовом, позивач за первісним позовом) на нежитлове приміщення №64 загальною площею 1 234,2 кв.м. на VI поверсі нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 та приміщенні № VI, VII, VIII, IX, X, XI, XII, XIII першого поверху, приміщенням № VI, VII другого поверху, приміщення з 1 по 6, з 144 по 147 включно, VI, VII, VIII третього поверху, приміщення № I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, з 1 по 147 включно, четвертого поверху паркінгу за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 3 996,7 кв.м.
06.03.2014р. в судовому засіданні позивачем за зустрічним позовом було подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої було заявлено вимогу про визнання права власності Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Мава» на нежитлове приміщення №64 загальною площею 1 234,2 кв.м. на VI поверсі нежитлового приміщення по АДРЕСА_2.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, судом було прийнято зазначену заяву про зміну предмету позову до розгляду.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, ФО-П ОСОБА_1 порушив умови Договору про участь у інвестуванні №16 від 17.07.2013р. не провівши на рахунок ПП «В-КФ «Мава» сплат інвестиційних сум в розмірі 11 505 611,55 грн., у зв'язку з чим у ФО-П ОСОБА_1 не виникло права вимагати передання нежитлового приміщення №64 загальною площею 1 234,2 кв.м. на VI поверсі нежитлового приміщення по АДРЕСА_2. Оскільки будівництво вказаного об'єкту здійснено за рахунок позивача за зустрічним позовом та введено об'єкт в експлуатацію, що підтверджується деклараціями про готовність об'єкта до експлуатації від 24 грудня 2013 року №КВ143133580914 та від 25 грудня 2013р. №КВ143133590828, то є підстава для визнання права власності ПП «В-КФ «Мава» на нежитлове приміщення №64 загальною площею 1 234,2 кв.м. на VI поверсі нежитлового приміщення по АДРЕСА_2.
Ухвалою суду від 03.02.2014р. в справі було порушено провадження, справі присвоєно №910/1299/14 та призначено до слухання на 11.02.2014р.
Ухвалою від 11.02.2014р. зустрічна позовна заява Приватного підприємства «Виробничо-комерційної фірми «Мава» була прийнята для спільного розгляду з первісним позовом в справі №910/1299/14.
В судове засідання 11.02.2014р. представники від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Розгляд справи було відкладено до 18.02.2014р.
В судове засідання 18.02.2014р. представники сторін не з'явились, розгляд справи було відкладено до 04.03.2014р.
В судовому засіданні 04.03.2014р. позивачем було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої вимоги до відповідача викладені наступним чином: визнати дії відповідача, по відмові в передачі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за актом приймання-передачі приміщень на виконання п. 4.2.5. такими, що порушують умови Договору №16 від 17 липня 2013 року. Зазначені уточнення були прийняті судом на підставі ст.ст. 22, 54-57 Господарського процесуального кодексу України до розгляду. Розгляд справи було відкладено 07.03.2014р.
В судовому засіданні 07 березня 2014 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
17 липня 2013 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Сторона-1 за Договором, надалі також - Сторона-1) та Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Мава» (Сторона-2 за Договором, надалі також - Сторона-2) було укладено Договір про участь у інвестуванні №16 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого сторони без реєстрації окремої юридичної особи, об'єднуючи свою власність і можливості, приймають на себе виконання зобов'язань по спільній реконструкції «Реконструкція з надбудовою надземного паркінгу по АДРЕСА_2» (далі - Об'єкт-1) та «Реконструкція груп приміщень V-го поверху та приміщень VI-го поверху №65, 64, LXXXIX, XS нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (перший пусковий комплекс) (далі - Об'єкт-2) на умовах цього Договору.
Початок робіт - « 26» квітня 2013 року. Плановий термін закінчення будівництва та введення в експлуатацію - до « 30» грудня 2013 року. (п. 1.2. Договору).
Сторона-2 приймає Сторону-1 в спільне будівництво (реконструкцію) шляхом часткового фінансування Стороною-1 будівництва (реконструкції) в обсягах та в порядку, передбаченому цим Договором. (п. 1.3. Договору).
Відповідно до п. 1.4. Договору Сторона-2 дії в інтересах Сторони-1 для досягнення мети цього Договору та здійснює всі необхідні дії по будівництву (реконструкції) та юридичному оформленню документації.
Після здачі в експлуатацію з загально збудованих площ, Сторона-1 одержує у власність 1 234,2 кв.м. загальної площі згідно експлуатації приміщень (Додаток №2), яка є невід'ємною частиною Договору (далі - Об'єкт-1) та 3 996,7 кв.м. площі паркінгу згідно експлуатації (Додаток №3). Характеристики цих об'єктів інвестування обумовлюються в двосторонньому протоколі, який є невід'ємною частиною цього Договору, узгоджується і підписується сторонами (п. 1.5. Договору).
Загальна сума інвестицій Сторони-1 складає 11 505 611,55 грн. Інвестування в будівництво (реконструкцію) по цьому Договору здійснюється за вибором Сторони-1 у безготівковому (з банківського рахунку Сторони-1 на банківський рахунок Сторони-2) чи у готівковому порядку (в касу Сторони-2). (п.п. 2.1., 2.2. Договору).
Третім розділом Договору сторони встановили строки інвестування, так п. 3.1. Договору встановлено, що інвестування в будівництво Стороною-1 проводиться таким чином: - оплата в розмірі 500 000,00 грн. - протягом 60 календарних днів з дня укладення Договору; - решта в сумі 11 005 611,55 грн. - протягом п'яти днів після отримання об'єктів у власність.
Термінами початку і звершення спільного інвестування в будівництво Сторонами є: початок інвестування - дата здійснення Стороною-1 оплати зазначеної в п. 3.1. Договору; завершення інвестування - дата завершення будівництва (реконструкції) - до 30 січня 2013 року. (п. 3.2. Договору).
Пунктом 4.1. Договору сторонами визначено зобов'язання Сторони-1 здійснити фінансування Стороні-2 в розмірі та в порядку, визначеному п.п. 2.1., 2.2., 3.1. цього Договору, суми інвестицій (п. 4.1.1.). Після введення об'єктів в експлуатацію за двостороннім актом приймання-передачі прийняти у власність об'єкт інвестування в межах її квоти згідно з п. 1.2. цього Договору.
Пунктом 4.2. Договору визначено зобов'язання Сторони-2, так відповідно до пп. 4.2.5. Договору після реєстрації декларації про готовність об'єктів до експлуатації, але не пізніше 31 грудня 2013 року за двостороннім актом приймання-передачі передати у власність Стороні-1 об'єкти інвестування в межах її квоти згідно з п. 1.5. цього Договору.
Додатком №1 до Договору сторони підписали Протокол від 17.07.2013р. характеристики об'єкту інвестування згідно п. 1.5. Договору, яким встановили всі характеристики об'єкту інвестування загальною площею 1 234,2 кв.м. та 3 996,7 кв.м. площі паркінгу по АДРЕСА_2.
Договір вступає в силу з моменту його підписання обома Сторонами і діє до моменту повного виконання ними свої зобов'язань. (п. 7.5. Договору).
Дозвіл на підписання директором ПП «В-КФ «Мава» Плахотнюком С.В. Договору «Реконструкція з надбудовою надземного паркінгу по АДРЕСА_2» та «Реконструкція груп приміщень V-го поверху та приміщень VI-го поверху №65, 64, LXXXIX, XS нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (перший пусковий комплекс) на суму 11 505 611,55 грн. було надано рішенням від 15.07.2013р. власника ПП «В-КФ «Мава» ОСОБА_5
В подальшому, Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві було видано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану 24 грудня 2013 року за №КВ143133580914. Вказаною декларацією зазначено, що закінчений будівництвом об'єкт «Реконструкція груп приміщень V-го поверху та приміщень VI-го поверху №65, 64, LXXXIX, XS нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (перший пусковий комплекс), загальною площею будівлі 1 234,2 кв.м., необхідно вважати готовим до експлуатації.
Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 25 грудня 2013 року за №КВ143133590828 встановлено, що закінчений будівництвом об'єкт «Реконструкція з надбудовою надземного паркінгу по АДРЕСА_2» (перший пусковий комплекс), загальною площею будівлі 12 577,2 кв.м., необхідно вважати готовим до експлуатації.
Листом від 03.01.2014р. позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) звернувся до відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) з вимогою про передачу на виконання п. 4.2.5. Договору проінвестовані ФО-П ОСОБА_1 приміщення та повідомлено, що оплата в розмірі 500 000,00 грн. буде здійснена останнім до 210 лютого 2014 року, інша частина - після оформлення кредиту.
У відповідь ПП «В-КФ «Мава» було повідомлено ФО-П ОСОБА_1 про те, що транш в розмірі 500 000,00 грн., у відповідності до умов Договору, повинен був бути здійснений останнім протягом 60 днів з дня укладання Договору, тобто до 15 вересня 2013 року. Станом на 17 січня 2014 року інвестиції позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) сплачені не були, умови Договору в частині сплати коштів не виконані. Також вказаним листом зазначено, що враховуючи відсутність фінансування з боку ФО-П ОСОБА_1, предмет інвестування було побудовано за рахунок ПП «В-КФ «Мава», у зв'язку з чим підстави для передачі за актом прийому-передачі проінвестованих площ ФО-П ОСОБА_1 відсутні.
Таким чином, спір між сторонами виник на підставі того, що позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) зазначається про необґрунтованість відмови ПП «В-КФ «Мава» в передачі ФО-П ОСОБА_1 площ за Договором, а позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) зазначається про безпідставність передання вказаних в Договорі площ ФО-П ОСОБА_1, у зв'язку з не проведення останнім сплати сум інвестицій, передбачених умовами Договору, а оскільки вказані приміщення введено в експлуатацію і їх будівництво здійснено за рахунок ПП «В-КФ «Мава», то необхідно визнати за останнім право власності на ці приміщення.
У відповідності до ст. 316 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до частин 1-4 статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно із ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як встановлюється матеріалами справи п. 3.1. Договору сторонами погоджено, що інвестування в будівництво Стороною-1 проводиться таким чином: - оплата в розмірі 500 000,00 грн. - протягом 60 календарних днів з дня укладення Договору; - решта в сумі 11 005 611,55 грн. - протягом п'яти днів після отримання об'єктів у власність.
Додаткових угод до Договору сторонами укладено не було та змін до основного Договору внесено не було, таким чином п. 3.1., станом на час розгляду справи, залишений сторонами без змін.
Як підтверджено відповідачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) Стороною-1 оплату сум інвестицій в розмірі 11 505 611,55 грн. ні на рахунок, ні в касу Сторони-2 проведено не було.
Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вже зазначалось вище, п. 3.2. Договору передбачено, що термінами початку і звершення спільного інвестування в будівництво Сторонами є: початок інвестування - дата здійснення Стороною-1 оплати зазначеної в п. 3.1. Договору; завершення інвестування - дата завершення будівництва (реконструкції) - до 30 січня 2013 року.
Таким чином, судом встановлено, що у зв'язку з непроведенням позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) оплати сум інсвестицій в розмірі 11 505 611,55 грн. у останнього не виникло право за двостороннім актом приймання-передачі прийняти у власність об'єкт, який фактично останнім не був проінвестований, в межах квоти згідно з п. 1.5. Договору.
Окрім того, необхідно зазначити, що відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Суд зазначає, що частина 1 статті 15 Цивільного кодексу України закріплює за кожною особою право на захист свого цивільного права. Підставою для їх захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права.
Порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, у недодержанні сторонами при вчиненні правочину вимог закону; поширенні про особу недостовірної інформації; протиправному позбавленні права власності чи його обмеженні; безпідставному заволодінні особою майном іншої особи-власника; вчиненні власнику перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїх майном; неправомірному використанні товару без згоди автора; невиконанні чи неналежному виконанні умов зобов'язання; безпідставній односторонній відмові від договору.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
У частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначається перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів.
Так, спосіб захисту цивільних прав, що полягає в припиненні дії, яка порушує право, пов'язана зі вчиненням іншою особою незаконних дій, спрямованих на порушення права, належного особі. Так, зокрема, цей позов може подаватися у випадках, коли іншою особою чиняться перешкоди у здійснення власником повноважень користування та розпорядження належним йому майном (негаторний позов - стаття 391 ЦК); у разі неправомірного використання об'єкта права інтелектуальної власності (статті. 424, 432 ЦК).
Статтею 20 Господарського кодексу України визначено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що право вибору способу захисту порушеного або оспорюваного права належить позивачеві, тоді як перевірка відповідності цього способу наявному порушенню і меті судового розгляду є обов'язком суду, який має приймати рішення зі справи в межах заявлених позовних вимог та з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, беручи до уваги як можливість у той чи іншій спосіб захистити порушене право (за наявності підстав для цього), так і необхідність подальшого виконання прийнятого судом рішення.
Суд звертає увагу, що позивачем за первісним позовом (відповідачем за первісним позовом) заявлено позовну вимогу про визнання протиправними дій ПП «В-КФ «Мава» по відмові в передачі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за актом приймання-передачі приміщень на виконання п. 4.2.5. такими, що порушують умови Договору.
Однак, позивачем за первісним позовом (відповідачем за первісним позовом) не наведено жодної норми законодавства та не доведено наявності підстав, з якими законодавець пов'язує можливість захисту порушеного права саме пред'явленням вказаних позовних вимог.
Отже, суд приходить до висновку про не відповідність заявлених позивачем вимог способам захисту порушеного права, визначеним нормами чинного законодавства.
З огляду на всі вищевикладені обставини, первісні позовні вимоги ФО-П ОСОБА_1 про визнання дій ПП «В-КФ «Мава» по відмові в передачі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за актом приймання-передачі приміщень на виконання п. 4.2.5. такими, що порушують умови Договору №16 від 17 липня 2013 року в справі №910/1299/14, задоволенню не підлягають.
З матеріалів справи вбачається, що ПП «В-КФ «Мава» збудовано Об'єкт-2 інвестування за Договором власним коштом та в подальшому введено цей об'єкт в експлуатацію, що підтверджується Декларацією про готовність об'єкту до експлуатації №КВ143133580914 від 24 грудня 2013 року, затвердженою Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.
Обставини, на які посилається позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом) не спростовані.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до частити 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно п.1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, враховуючи, що ПП «В-КФ «Мава» проінвестовано 100% збудованого (реконструйованого) Об'єкту-2 та введено його в експлуатацію, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги в справі №910/1299/14 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору за первісні позовні вимоги, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача за первісним позовом, а судовий збір позивача за зустрічним позовом в розмірі 73 080,00 грн., згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача за зустрічним позовом.
За таких обставин, ст.ст. 1, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1. В задоволенні первісних позовних вимог відмовити.
2. Зустрічні позовні вимоги задовольнити.
3. Визнати право власності Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «МАВА» (код ЄДРПОУ 30023933, адреса: 03056, АДРЕСА_2) на нежитлове приміщення №64 загальною площею 1 234,2 квадратних метрів на IV поверсі нежитлового приміщення по АДРЕСА_2.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «МАВА» (код ЄДРПОУ 30023933, адреса: 03056, АДРЕСА_2) судовий збір в розмірі 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 копійок).
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 12.03.2014р.
Суддя С.М. Морозов