Справа № 199/8433/13-ц
(2/199/261/14)
Іменем України
26 лютого 2014 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.
при секретарі Голубніченко В.О.
за участі позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпропетровську рада, про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та надання дозволу на виїзд дитини за кордон,-
У липні 2013 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначивши, що з 20 серпня 2010 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини між сторонами припинені, оскільки між ними постійно виникали сварки, відсутнє взаєморозуміння, вони мають різні погляди на життя, різні характери, що привело до втрати почуття поваги та любові. З березня 2013 року між подружжям остаточно були припинені подружні стосунки та ведення спільного господарства. Вважає, що подальше спільне життя з відповідачем, як подружжя, примирення і збереження шлюбу неможливе, а тому просила шлюб розірвати. Крім іншого зазначила, що спільний син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на повному матеріальному забезпеченні позивача, відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча має можливість надавати таку допомогу, на утриманні інших дітей не має, а тому позивач також просила суд стягнути із відповідача аліменти на її користь на утримання сина в розмірі 2000 гривень щомісяця до повноліття дитини.
Під час розгляду справи позивачем уточнено позовні вимоги та позивач просила суд розірвати шлюб між сторонами, стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання сина в розмірі 2000 гривень або ? частину від усіх видів доходу щомісяця до повноліття дитини. Також з метою оздоровлення дитини, фізичного, духовного та морального розвитку, позивачка просила суд надати їй дозвіл для виїзду за кордон її малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення дитиною повноліття та надати їй дозвіл на оформлення документів, необхідних для тимчасового виїзду або супроводу за межі території України малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди батька ОСОБА_2.
Таким чином з урахуванням уточнених позовних вимог позивачка просить суд, розірвати шлюб між нею та відповідачем по справі; стягнути з відповідача на її користь на утримання дитини аліменти у розмірі 2000 грн.; надати їй дозвіл на виїзд за межі території України малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди батька ОСОБА_2, до досягнення дитиною повноліття, надати їй дозвіл на оформлення документів, необхідних для тимчасового виїзду або супроводу за межі території України малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди батька ОСОБА_2.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 надала пояснення аналогічні змісту позовних вимог, на задоволенні позову наполягала. Після розірвання шлюбу просила залишити їй дошлюбне прізвище «ОСОБА_1». Також зазначила, що зверталася до відповідача з проханням надати їй дозвіл на виготовлення документів на оздоровлення дитини за кордоном, але відповідач відповіді не надав.
Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Представник третьої особи - Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпропетровську рада, у судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлені належним чином.
Суд, вислухавши позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Вказані вище спірні правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності зі ст.110 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, приймає до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інших обставин життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило би інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають суттєве значення.
Судом встановлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 20 серпня 2010 року, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 948.
Від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Шлюбні стосунки між сторонами остаточно припинені з березня 2013 року. Спільне господарство вони не ведуть.
За таких обставин суд дійшов висновку, що примирення сторін неможливе, подальше спільне життя сторін, як подружжя, і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, що мають істотне значення, тому позовні вимоги є обґрунтованими та, відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, їх шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частина 1 ст. 183 СК України встановлює, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про народження, і зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини до досягнення нею повноліття. Враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, те, що відповідач на утриманні інших дітей не має, інші обставини, що мають істотне значення, суд приходить до висновку про можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 2000 гривень щомісяця до повноліття дитини.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
За ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Що стосується позовних вимог про надання дозволу на виїзд дитини за кордон, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20 серпня 2010 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 948 (а.с.6).
Також судом встановлено, що позивач та відповідач мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с.10).
Правовідносини, які виникли між сторонами, урегульовані нормами Конституції України, Декларації прав дитини, Сімейного кодексу України, Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року № 231, Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до принципу 2 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року дитині законом та іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та сприятливі умови, що дозволяли би їй розвиватися фізично, інтелектуально, духовно та у соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом та в умовах свободи та гідності.
Згідно ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
В силу п. 17 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року № 231, відомості про дітей, які їдуть за кордон разом з батьками (законними представниками), вписуються в паспорти батьків чи одного з батьків (законних представників) на підставі заяви громадянина, у чий паспорт вписуються діти. У разі потреби самостійного виїзду дитини, яка постійно проживає в Україні, за кордон оформляється проїзний документ, а у випадках, передбачених пунктом 4 цих Правил, - паспорт.
Згідно п. 18 зазначених Правил, оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.
В силу п. 22 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57 виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків не перебуває у пункті пропуску через державний кордон; без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у випадках, визначених цими Правилами, або у разі пред'явлення оригіналів документів або їх нотаріально посвідчених копій, зокрема, рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Згідно зі ст.88 ЦПК України слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 114 грн. 70 коп. та стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 365 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 212, 213, 215, 222, 224-226, 88 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпропетровську рада, про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та надання дозволу на виїзд дитини за кордон - задовольнити в повному обсязі.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 948 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити дошлюбне прізвище - ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Києва, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. щомісяця, починаючи стягнення з 31 липня 2013 року до повноліття дитини.
Надати дозвіл ОСОБА_1 на виїзд за межі території України малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, без згоди батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Києва, ІПН НОМЕР_1, до досягнення дитиною повноліття.
Надати дозвіл ОСОБА_1 на оформлення документів, необхідних для тимчасового виїзду або супроводу за межі території України малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, без згоди батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Києва, ІПН НОМЕР_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Києва, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Києва, ІПН НОМЕР_1, на користь держави судові витрати у розмірі 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 40 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах місячних платежів.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя О.Б.Подорець