Справа №573/456/14-а
14 березня 2014 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Замченко А.О.,
з участю секретаря - Артюшенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державтоінспектора ВДАІ СМВ лейтенанта міліції Яковлєва Руслана Володимировича про визнання дій незаконними, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
26 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги тим, що його визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 123 КУпАП та накладено адміністративний штраф у розмірі 340 грн. за те, що 25 лютого 2014 року о 15 год. 55 хв. у м. Білопілля він, керуючи автомобілем «Geely», реєстр. номер НОМЕР_1, порушив вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» через залізничний переїзд. Але це не відповідає дійсності, оскільки він проїхав залізничний переїзд на миготливий білий сигнал світлофору.
Посилаючись на викладене, просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 №222082.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що переїзд №304 у м. Білопілля обладнаний світлофором, доїхавши до якого, він пригальмував, переконався, що перешкод немає і поїхав далі, оскільки світлофор має перевагу перед дорожніми знаками.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце справи повідомлений належним чином (а. с. 16). Про причини неявки суд не повідомив, заперечень суду не надав.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
25 лютого 2014 року державтоінспектором ВДАІ СМВ лейтенантом міліції Яковлєвим Р.В. була винесена постанова серії АА2 №222082, якою на позивача накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 123 КУпАП, а саме: за те, що 25 лютого 2014 року о 15 год. 55 хв. у м. Білопілля він, керуючи автомобілем «Geely», реєстр. номер НОМЕР_1, порушив вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» через залізничний переїзд, чим порушив п. 20.3 Правил дорожнього руху.
З позовної заяви вбачається, що позивач вважає, що сигнали світлофора мають перевагу перед дорожніми знаками пріоритету, у тому числі й перед знаком 2.2.
Згідно з п. 20.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, зі змінами і доповненнями, (далі - Правила) для пропуску поїзда, що наближається, і в інших випадках, коли рух через залізничний переїзд заборонено, водій повинен зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією), дорожнім знаком 2.2, шлагбаумом чи світлофором так, щоб бачити сигнали, а якщо засоби організації дорожнього руху відсутні - не ближче 10 м до найближчої рейки.
Відповідно до абз. 2 п. 8.3 Правил сигнали світлофорів, крім жовтого миготливого, мають перевагу перед дорожніми знаками пріоритету.
З огляду на положення п.п. б п.8.7.6 Правил миготливий біло-місячний сигнал, встановлений для регулювання руху на залізничних переїздах, показує, що сигналізація справна і не забороняє руху транспортних засобів.
Знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» є знаком пріоритету.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 256, ч. 2 ст. 283 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Таким чином, судом встановлено, що в постанові відомості щодо обставин, встановлених при її складанні, не відповідають дійсності, не з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, будь-яких інших доказів щодо порушення позивачем правил дорожнього руху не здобуто й спростувати його пояснення немає можливості, тому суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.
Відповідач доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення не представив, у судове засідання не з'явився без поважних причин, що дає підстави суду вважати, що викладені в постанові відомості щодо обставин, встановлених при її винесенні, не відповідають дійсності.
На підставі викладеного, керуючись ст. 123 КУпАП, ст. ст. 4, 6, 9, 11, 70, 71, 104, 158-163 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення державтоінспектора ВДАІ СМВ лейтенанта міліції Яковлєва Руслана Володимировича від 25 лютого 2014 року серії АА2 №222082 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 123 визнати протиправною і скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 123 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя -