Справа № 182/11839/13-а
Провадження № 2-а/0182/64/2014
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.
06.02.2014 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакова З.С., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі (далі по тексту - УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Свої вимоги мотивує тим, що він з вересня 2004 року по вересень 2013 року отримував пенсію за вислугу років, маючи педагогічний стаж роботи 25 років, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 „Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, роботи на яких дає право на пенсію за вислугу років" та Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 „Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати".
З 01 жовтня 2013 року відповідач припинив проводити позивачеві зазначені пенсійні виплати.
30 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі для отримання обґрунтованих пояснень з приводу неотримання пенсії.
12 листопада 2013 року листом за № Р-256-1/12/10 УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі підтвердив факт припинення пенсійної виплат позивачеві з тих підстав, що у його трудовій книжці були внесені неправильні записи щодо його посади, - замість посади „вчитель" вказана „викладач", що позбавляє його права на отримання пенсії за вислугу років. Також, відповідач пропонував йому додатково надати копії документів, які б підтверджували його роботу на посаді майстра виробничого навчання та вчителя тракторної справи Капулівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату з 04 січня 1982 року по 28 лютого 1989 року.
Так як Капулівський міжшкільний навчально-виробничий комбінат вже ліквідовано, позивач для отримання зазначених документів 19 листопада 2013 року звернувся до Державного архіву Дніпропетровської області.
Листом № С-270-2013 від 25 листопада 2013 року Державний архів Дніпропетровської області повідомив, що документів Капулівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату на зберіганні немає.
Позивач також звертався до Відділу освіти Нікопольської райдержадміністрації для отримання необхідних документів, однак, листом № 2338 від 24 грудня 2013 року йому було повідомлено про те, що штатних розпис за 1985 рік Капулівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату не зберігся, але відповідні штатні розписи розроблялись на підставі нормативних документів: „Положення про міжшкільний навчально-виробничій комбінат трудового навчання професійної орієнтації учнів" та „Положення про міжшкільний навчально-виробничій комбінат", затверджений наказом Міністерства освіти СРСР № 80 від 11 травня 1985 року, який діяв на час його роботи. В зазначених документах посада „викладач" жодного разу не згадується, а згадується тільки посада „вчитель".
Крім того, Відділ освіти Нікопольської райдержадміністрації повідомив, що в обліковій картці по зарплаті позивача за період з 1985 року по 1989 рік також зазначена посада „вчитель".
ОСОБА_1 вважає, що йому незаконно була припинена виплата пенсії на пільгових умовах, оскільки він надав УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі усі необхідні документи, передбачені діючим на той час законодавством для призначення пенсій відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення".
Також, позивач вважає, що його права не можуть бути погіршені лише у зв'язку з тим, що посада „вчитель" на яких він працював, була помилково в трудовій книжці вказана як „викладач".
Тому, позивач просив суд визнати протиправними і незаконними рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсії відповідно до вимог чинного законодавства України від 24 вересня 2013 року, на підставі якого була припинена з 01 жовтня 2013 року виплата йому пенсії за вислугу років. Та зобов'язати відповідача поновити йому виплату пенсії за вислугу років з 01 жовтня 2013 року та виплатити заборгованість, що утворилася з даного часу.
Відповідач у своїх запереченнях № б/н від 28 січня 2014 року позов не визнав, пославшись на те, що згідно п. „е" ст. 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення" право на пенсію незалежно від віку мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, роботи на яких дає право на пенсію за вислугу років за Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, роботи на яких дає право на пенсію за вислугу років", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (з відповідними змінами).
Зазначеним Переліком передбачено, що до стажу роботи який дає право на пенсію за вислугу років, зараховується, зокрема, час роботи у міжшкільних навчально-виробничих комбінатах на таких посад: директори, заступники директорів з навчально-виховної роботи, вчителі, майстри виробничого навчання, практичні психологи, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Посада „викладач" переліком не передбачена.
Із записів трудової книжки позивача вбачається, що з 02.09.1985 по 28.02.1989 він працював викладачем тракторної справи у Капулівському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті. Під час перевірки даних відомостей у відділі освіти Нікопольської районної державної адміністрації також було встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді „викладача". Тому відповідач вважає, що неможливо зарахувати період роботи позивача на посаді „викладач" з 04 січня 1982 року по 28 лютого 1989 року до стажу роботи, який дає йому право на пенсію за вислугу років. При таких обставинах, йому правомірно була припинена виплата пенсії за вислугу років.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_1 він з 04 січня 1982 року по 02 вересня 1985 року працював на посаді „майстра виробничого навчання УПК". З 02 вересня 1985 року по 28 лютого 1989 року - на посаді „викладача тракторної справи учбово-виробничого комбінату".
Для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. „е" ст. 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення" позивач надав відповідачу усі необхідні документи, передбачені Законом України „Про пенсійне забезпечення" та Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, роботи на яких дає право на пенсію за вислугу років", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (з відповідними змінами).
З вересня 2004 року по 01 жовтня 2013 року ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років, маючи педагогічний стаж роботи 25 років, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 „Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, роботи на яких дає право на пенсію за вислугу років" та Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 „Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати".
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 зазначеного Порядку, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відділ освіти Нікопольської райдержадміністрації, якому був підпорядкований Капулівський міжшкільний навчально-виробничий комбінат, надав такі письмові роз'яснення з приводу посади позивача під час його роботи у Капулівському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті.
Отже, в трудовій книжці ОСОБА_1 посада „викладач тракторної справи учбово-виробничого комбінату" за період його роботи з 02 вересня 1985 року по 28 лютого 1989 року була вжита помилково замість посади „вчитель тракторної справи учбово-виробничого комбінату".
Крім того, УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі безпідставно не врахувала до стажу роботи, який дає позивачеві право на пенсію за вислугу років, період його роботи на посаді „майстра виробничого навчання УПК" з 04 січня 1982 року по 02 вересня 1985 рік.
Отже, вивчивши обставини справи, суддя дійшов висновку, що УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі неправомірно припинила ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугу років.
З урахуванням викладених обставин та керуючись ст.ст. 6,11,71,159-163,183-2 КАС України, суддя
постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити .
Визнати рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсії відповідно до вимог чинного законодавства України від 24 вересня 2013 року, на підставі якого ОСОБА_1 була припинена з 01 жовтня 2013 року виплата пенсії за вислугу років.
Та зобов'язати відповідача поновити йому виплату пенсії за вислугу років з 01 жовтня 2013 року та виплатити заборгованість, що утворилася з даного часу.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугу років з 01 жовтня 2013 року та виплатити заборгованість, що утворилася з 01 жовтня 2013 року.
Постанова може були оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: З. С. Шестакова