14.03.2014 справа № 2/489/949/13
Ухвала
14 березня 2014 року м.Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.
при секретарі Коденко К.В.
за участю:
представника позивача Чайкіна О.С.
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки
ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом про зверненням стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_4 шляхом продажу нерухомості з прилюдних торгів за початковою вартістю, встановленою суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
У судовому засіданні представник відповідача просив провадження у справі закрити, посилаючись на рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 13.04.2011, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 28.09.2011, яким частково задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» шляхом стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором від 22.09.2006 № 010/08-11/06-429. У частині звернення стягнення на іпотечне майно ОСОБА_4 - квартиру АДРЕСА_1, відмовлено.
Суд, заслухавши думку учасників процесу та ознайомившись із матеріалами справи, вважає заяву такою що задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Із мотивувальної частини рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 13.04.2011 вбачається, що як на підставу для відмови у задоволенні позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки суд вказав на недотримання іпотекодержателем вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» та передчасність позову.
Отже, спір відносно предмету іпотеки по суті фактично не розглядався. Крім того, на теперішній час підстави позову та предмет позову, зокрема розміру заборгованості, змінилися, а відтак підстави для закриття провадження відсутні.
Керуючись статтями 210, 293 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 про закриття провадження у справі - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
суддя