Справа № 447/3303/13 Головуючий у 1 інстанції: Павлів В.Р.
Провадження № 22-ц/783/942/14 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.
Категорія справи: 79
06 березня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Мельничук О.Я.,
суддів Курій Н.М. і Ніткевича А.В.
при секретарі Данилик І.І.,
з участю з участю представників ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та його представника - ОСОБА_3 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_5 на дії державного виконавця,
Ухвалою Миколаївського районного суду міста Львова від 31 жовтня 2013 року у задоволенні скарги ОСОБА_5 на дії державного виконавця відмовлено.
Ухвалу в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_5 та його представник - ОСОБА_3. Апелянти просять ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 31.10.2013 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу, одночасно визнавши дії державного виконавця неправомірними стосовно складення та пред"явлення розрахункків заборгованості по заробітній платі із представництва "Мілі Хелскере Лімітед" за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року у сумі 13 571 грн. 27 коп. Зобов"язати державного виконавця усунути допущені порушення та визнати відсутність заборгованості ОСОБА_5 по виплаті аліментів на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Не погоджуються апелянти з мотивацією винесеного рішення, оскільки в рамках даного провадження підставність чи безпідставність виконавчого провадження не оспорюється. Звертають увагу, що суд не з"ясував, чи мав право державний виконавець, не переконавшись у достовірності наданих стягувачем як зацікавленою особою, довідок про середню заробітну плату ОСОБА_5, нараховувати на їх підставі заборгованість. Стверджує, що довідки про заробітню плату виданих представництвом "Мілі Хелскере Лімітед" на його ім"я не повинні братись до уваги, так як згідно ст.59 ЦПК України, такі докази одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Також звертають увагу, що серед аргументів в підтримання скарги, представником скаржника здійснено покликання на заяву ОСОБА_8 від 02 березня 2012 року, що міститься в матеріалах виконавчого провадження, в даній заяві стягувач аліментів ОСОБА_8 зазначає, що претензій до ОСОБА_5 по сплаті аліментів не має, так як аліменти отримала по квітень 2012 року включно, однак дані факти судом до уваги не брались. Апелянти стверджують,що всупереч ст.194 СК України та п.7.19 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, державний виконавець не врахував спливу 3-х річного строку і провів розрахунок заборгованості по аліментах за значно більший період.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін по справі, оглянувши в судовому засіданні виконавче провадження по виконавчому листу № 2-2, виданого Миколаївським районним судом Львівської області, перевіривши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення частково із наступних підстав.
Згідно з вимогами ст.383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Судом встановлено, що згідно рішення Миколаївського районного суду Львівської області, яке набрало законної сили 09.07.2009 року, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 підлягають стягненню аліменти на утримання їх доньки - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини усіх видів заробітку ОСОБА_5, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред»явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
27.07.2009 р. Миколаївським районним судом Львівської області у справі видано виконавчий лист № 2-22 про стягнення із ОСОБА_5 в користь ОСОБА_8 аліментів на утримання дитини ОСОБА_7 в розмірі ? частини усіх видів заробітку ОСОБА_5, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред»явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
16.11.2010 р. виконавчий лист стягувачкою ОСОБА_8 було звернено до виконання та того ж дня Личаківським ВДВС Львівського МУЮ відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Миколаївського районного суду Львівської області від 27.07.2009 р. № 2-22.
16.12.2010 р. стягувачем було подано заяву про повернення їй виконавчого листа у зв»язку з чим виконавче провадження було закрито.
01.03.2013 р. за заявою стягувачки ОСОБА_8 ВДВС Миколаївськм РУЮ було повторно відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Миколаївського районного суду Львівської області № 2-22 від 27.07.2009 р. про стягнення із ОСОБА_5 в користь ОСОБА_8 аліментів на утримання дитини ОСОБА_7
В межах цього провадження державним виконавцем було витребувано довідки про доходи ОСОБА_5 з травня 2012 р. за місцем його роботи : з ЛОГІВіР ім.Ю.Липи та ТзОВ «Фармюніон». Згідно отриманої інформації аліменти боржник погасив за винятком 4000 грн. (аліменти за травень-серпень 2012 р.). У травні 2013 р. заборгованість по аліментах, за винятком 4000 грн. була погашена, та у зв»язку зі звільненням боржника з ТзОВ «Фармюніон» виконавчий лист було передано до ВДВС Личаківського МУЮ за місцем роботи боржника для стягнення із боржника аліментів із заробітної плати до погашення боргу 4000 грн. У вересні 2013 р. у зв»язку із звільненням боржника з роботи виконавчий лист № 2-22 було повернуто ВДВС Миколаївського РУЮ із залишком боргу 4000 грн.
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_5, районний суд виходив з того, що державним виконавцем правомірно нарахована заборгованість з представництва «Мілі Хелскере Лімітед» на підставі довідок, що були надані стягувачем, та такі були долучені до матеріалів виконавчого провадження від 01.10.2013 року.
Однак, з таким висновком суду не можна погодитися з наступних мотивів.
З оглянутого в судовому засіданні виконавчого провадження вбачається, що у ньому містяться дані стосовно реального встановлення виконавцем, в порядку примусового виконання рішення суду, джерел доходів ОСОБА_5 і зокрема: зроблено запити в органи Пенсійного фонду в порядку ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» та за місцем праці щодо надання інформації про розміри доходів боржника та інш.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що заборгованість із заробітної плати боржника із представництва «Мілі Хелскере Лімітед» нарахована на підставі довідок № 404-2013 від 30.07.2013 року; № 405 від 30.07.2013 року, та згідно розрахунків державного виконавця така за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року становить 13 571 грн. 27 коп.
Разом з тим, у матеріалах виконавчого провадження наявна заява стягувача ОСОБА_8 від 02.03.2012 року, в якій вона зазначає, що претензій до ОСОБА_5 по сплаті аліментів не має, оскільки такі отримала по 30 квітня 2012 року включно,у зв»язку з чим просить проводити нараховування заборгованість по аліментах з травня 2012 року (ксерокопія заяви долучена до матеріалів даної справи /а.с.20/).
Окрім цього, в матеріалах зазначеного виконавчого провадження знаходяться заяви ОСОБА_8 (ксерокопії яких долучені до матеріалів даної справи), з яких видно, що ОСОБА_8 отримала від ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини по 04.06.2011 року /а.с.21/; заява ОСОБА_8 від 03.08.2011 року про те, що остання отримала від ОСОБА_5 аліменти, в розмірі 2 000 грн./а.с.22/; ксерокопія заяви ОСОБА_8 від 30.10.2011 року про те, що остання отримала від ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини по 30.10.2011 року включно /а.с.23/; заява ОСОБА_8 про отримання аліментів від ОСОБА_5 на утримання дитини за квітень 2012 року включно /а.с.24/.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що за спірний період заборгованість по аліментах в сумі 13571 грн. 27 коп. у ОСОБА_5 відсутня.
Щодо покликання апелянта на те, що довідки про його доходи з місця його роботи: представництва «Мілі Хелскере Лімітед» та ТзОВ «Фармюніон» надані стягувачем всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та ст.59 ЦПК України суд вважає безпідставними, оскільки зміст таких повністю відповідає змісту довідок, отриманих на вимогу державного виконавця.
Крім того, колегія суддів вважає, що всупереч положенням ст.194 СК України та п.7.19 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, державний виконавець не врахував спливу 3-х річного строку і провів розрахунок заборгованості по аліментах за значно більший період.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу Миколаївського районного суду міста Львова від 31 жовтня 2013 року суду в частині відмови у визнанні дій державного виконавця неправомірними щодо нарахування та стягнення з ОСОБА_5 заборгованості по аліментах за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року в розмірі 13 571 грн. 27 коп. слід скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_5 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції про визнання дій неправомірними щодо нарахування та стягнення з ОСОБА_5 заборгованості по аліментах за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року в розмірі 13 571 грн. 27 коп. задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Гармадій М.Т. щодо нарахування та стягнення з ОСОБА_5 заборгованості по аліментах за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року в розмірі 13 571 грн. 27 коп.
В решті ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.307, 312, 315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та його представника - ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Ухвалу Миколаївського районного суду міста Львова від 31 жовтня 2013 року суду в частині відмови у визнанні дій державного виконавця неправомірними щодо нарахування та стягнення з ОСОБА_5 заборгованості по аліментах за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року в розмірі 13 571 грн. 27 коп. скасувати та в цій частині остановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Гармадій М.Т. щодо нарахування та стягнення з ОСОБА_5 заборгованості по аліментах за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року в розмірі 13 571 грн. 27 коп.
В решті ухвалу суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.Я. Мельничук
Судді: Н.М. Курій
А.В. Ніткевич