Справа № 438/802/13 Головуючий у 1 інстанції: Посисень Л.М.
Провадження № 22-ц/783/5858/13 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.
Категорія: 46
09 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючої - судді: Шеремети Н.О.
суддів: Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р.П.
при секретарі: Служалі А.Ю.
з участю: ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 10 червня 2013 року, -
ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя: автомобіля марки КІА, модель Carens, рік випуску 2007, двигун НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований Дрогобицьким МРЕВ ДАІ 26.06.2007 року, вартістю 23168 дол. США, земельної ділянки несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1 площею 0.0658 га, будівлі нежитлового призначення по вул. АДРЕСА_2.
ОСОБА_2 звернулась із заявою про забезпечення позову у виді накладення арешту на майно, що підлягає поділу.
Оскаржуваною ухвалою заяву задоволено, накладено арешт на майно, а саме на: земельну ділянку несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1, нежитлову будівлю по АДРЕСА_2, автомобіль марки КІА Carens, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.
Ухвалу в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_3, вважає, що така ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Покликається на те, що згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. № 9 єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь - якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Позивачка просить забезпечити позов у зв"язку з тим, що їй стало відомо про намір відповідача відчужити належне їм на праві спільної сумісної власності майно, яке підлягає поділу між ними. Проте заява позивачки не містить жодних обгрунтовань щодо відсутності гарантій виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а також суду не надано жодного доказу на підтвердження обставин, які викладені у заяві про забезпечення позову.
Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції не пересвідчився в тому, чи дійсно між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не зв"ясовано відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, позовним вимогам. З наведених підстав просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_2 щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, а саме, автомобіля марки КІА, модель Carens, 2007 року випуску, двигун НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрованого Дрогобицьким МРЕВ ДАІ 26.06.2007 року, вартістю 23168 дол. США, земельної ділянки несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1 загальною площею 0.0658 га, будівлі нежитлового призначення по вул. АДРЕСА_2, подавши заяву про забезпечення позову у виді накладення арешту на майно, що підлягає поділу між нею та відповідачем.
Оскаржуваною ухвалою заяву задоволено, накладено арешт на майно, а саме , на: земельну ділянку несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1, нежитлову будівлю по АДРЕСА_2, автомобіль марки КІА Carens, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається із матеріалів справи, автомобіль марки КІА, модель Carens, рік випуску 2007, двигун НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований Дрогобицьким МРЕВ ДАІ 26.06.2007 року, вартістю 23168 дол. США, земельна ділянка несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1 площею 0.0658 га, будівля нежитлового призначення по вул. АДРЕСА_2 зареєстровані за ОСОБА_3
Враховуючи зміст позовної заяви, обставини справи, з яких вбачається, що між позивачкою та відповідачем існує спір з приводу поділу спільного майна подружжя, те, що предметом спірних правовідносин є рухоме та нерухоме майно, право на яке зареєстроване за відповідачем, і які можуть бути ним відчужені, враховуючи достатність підстав вважати можливим відчуження спірного майна, що може призвести до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі відчуження зазначеного нерухомого майна, беручи до уваги обгрунтування та аргументованість заяви про забезпечення позову, зазначені у ній причини необхідності забезпечення позову, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, що відповідає змісту ч.1 ст.153 ЦПК України, а тому доводи апеляційної скарги про розгляд заяви про забезпечення позову у відсутності відповідача, є безпідставними.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.2 ст. 307, ст.ст. 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 10 червня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.
Головуюча: Шеремета Н.О.
Судді: Зверхановська Л.Д.
Цяцяк Р.П.