12 березня 2014 року 810/439/14-а
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Комунальне підприємство Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Переяслав - Хмельницька ОДПІ або відповідач), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.02.2014, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.08.2013 №0004671502, №0004681502.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом прийняті податкові повідомлення рішення на підставі акта перевірки, який не містить жодної інформації, фактів та даних про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
У зв'язку з цим, позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
Сторони у судове засідання 25.02.2014 не з'явились. Разом з цим, матеріали справи містять письмові клопотання про розгляд справи за відсутності повноважних представників позивача та відповідача.
Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України та ту обставину, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, судом відповідно до положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Комунальне підприємство Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" є юридичною особою, що зареєстрована 05.04.1994 Виконавчим комітетом Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області і як платник податків перебуває на обліку в Переяслав-Хмельницькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області. Позивач також зареєстрований платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності позивача є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України начальником відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних неподаткових платежів Управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Вєдерниковою Н.В. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку декларацій позивача з податку на прибуток за 2010 рік, 2011 рік, частини чистого прибутку за 2008 рік, 2009 рік.
За результатами перевірки складений акт від 20.08.2013 №250/10-17-15-02/20598264 (надалі - Акт перевірки), який не містить жодних висновків та фактичних даних про порушення позивачем вимог податкового законодавства (а.с.24).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Акта перевірки від 20.08.2013 №250/10-17-15-02-20598264, статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 1730, 1455, 1448 календарних днів сплати суми узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 16095,30 грн. позивачеві нараховано штраф у розмірі 3219,06 грн. та за затримку сплати зобов'язання у розмірі 137992,85 грн. на 909 днів, 897 днів, 815 днів, 451 день - штраф у розмірі 27598, 57 грн., про що прийняті податкові повідомлення - рішення від 20.08.2013 № 0004681502 та № 0004671502, відповідно.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач скористався своїм правом оскаржити їх у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
З 01.01.2011 обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.
Згідно з приписами підпунктів 21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функції; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
У силу положень статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (стаття 86 Податкового кодексу України).
За результатами камеральної перевірки, у разі встановлення порушень, складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 86.2 статті 86 Податкового кодексу України).
З метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок, наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок).
Відповідно до приписів Порядку, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.
Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
У силу положень пунктів 4, 5 та 6 розділу І Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Усі вартісні показники відображаються у національній валюті України, а показники, виражені в іноземній валюті, підлягають відображенню в акті (довідці) документальної перевірки з одночасною вказівкою їх еквівалента у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату проведення фінансово-господарської операції, якщо інше не встановлено законом.
Щодо порядку оформлення акта камеральної перевірки, то відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 27.04.2011 № 11920/7/15-0217 «Щодо оформлення акта проведення камеральних перевірок з податку на прибуток підприємств», камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Під час перевірки з'ясовується питання порушення терміну подання звітності, правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток, а також несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання.
Вся податкова звітність з податку на прибуток повинна бути камерально перевірена до настання термінів подачі наступної за поданою звітністю.
Оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється у відповідності до вимог пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України.
Тобто, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Як вбачається із Акта документальної позапланової невиїзної перевірки декларацій позивача, який за своїм змістом та формою є актом проведення камеральної перевірки та який, в силу положень податкового законодавства є носієм доказової інформації про виявлені порушення, він взагалі не містить жодного викладення змісту порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Так, в Акті перевірки не зазначено жодних порушень позивачем порядку складання податкової звітності, термінів її подання або сплати узгоджених податкових зобов'язань, інших фактичних обставин про порушення позивачем податкового законодавства.
А відтак, судом встановлено, що Акт перевірки не містить жодних даних та висновків про порушення позивачем приписів податкового законодавства.
Водночас, матеріали справи містять проект розрахунку штрафних санкцій до Акта про результати камеральної перевірки (а.с.28), в якому зазначено про наявність порушення позивачем граничних термінів сплати узгоджених зобов'язань з частини чистого прибутку, а саме: дата операції - 13.02.2013, 13.02.2013, 07.05.2013; дата документа - 10.05.2008, 06.02.2009, 06.05.2009; номер документа - 4344, 16479, 4539; назва документа - розрахунок; кількість днів затримки - 1730 днів, 1455 днів та 1448 днів, відповідно.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2009 позивачем до податкового органу було подано розрахунок № 4539, згідно якого сума грошових зобов'язань, що підлягає сплаті позивачем до Державного бюджету, становить 16133,00 грн.(а.с.177). Відповідно до платіжного доручення № 659 від 19.05.2009 грошові кошти у сумі 16133,00 грн. з призначенням платежу «частина чистого прибутку за І квартал 2009 року згідно розрахунку № 4539 від 06.05.2009» були сплачені позивачем до бюджету у повному обсязі. (а.с. 178).
06 лютого 2009 року позивачем до податкового органу був поданий розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово - господарської діяльності за 2008 рік № 16479, відповідно до якого сума грошових коштів, що підлягає сплаті позивачем, становить 2150,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 13.02.2009, грошові кошти у сумі 2150,00 грн. з призначенням платежу «частина чистого прибутку за 2008 рік згідно декларації № 16479 від 06.02.2009» були сплачені позивачем до бюджету у повному обсязі (а.с. 46,47).
Матеріали справи містять також проект розрахунку штрафних санкцій до Акта про результати камеральної перевірки (а.с.25), в якому зазначено про наявність порушення позивачем граничних термінів сплати узгоджених зобов'язань з податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності, а саме: дата операції - 13.02.2013; дата документа - 03.08.2010, 31.08.2010, 05.11.2010, 08.11.2010; номер документа - 9003041725, 9003602829, 9004819910, 9010336931; назва документа - декларація; кількість днів затримки - 909 днів, 897 днів, 815 днів та 451 день, відповідно.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, 05.11.2010 позивачем до податкового органу було подано декларацію з податку на прибуток підприємств №9004819910, відповідно до якої сума грошових зобов'язань, що підлягає сплаті позивачем до бюджету становить 122592,00 грн. (а.с.38). Відповідно до платіжного доручення № 1811 від 16.11.2010 грошові кошти у сумі 122592,00 грн. з призначенням платежу «податок на прибуток за ІІІ квартал 2010 року згідно декларації №9004819910» були сплачені позивачем до бюджету у повному обсязі (а.с.39).
Оскільки у Акті перевірки не зафіксовано жодних порушень позивачем приписів податкового законодавства, суд не приймає до уваги, як доказ правомірності прийняття оскаржуваних рішень, проект розрахунку штрафних санкцій. Більш того, як встановлено судом, наведені у таких проектах дані не відповідають фактичним обставинам справи, спростовуються наявними матеріалами справи, рішеннями судів, щодо відсутності до 01.01.2011 у податкового органу повноважень щодо зміни призначення платежів платників податків та свідчать про застосування відповідачем штрафних санкцій понад 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань.
За змістом положень частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, а саме без проявлення неупередженості; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє певні дії чи утримується від їх вчинення.
Порушення хоча б одного із зазначених вище критеріїв є підставою для визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень протиправними.
Адміністративний суд, оцінюючи відповідність чинному законодавству рішення передусім, досліджує його на предмет відповідності принципам Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема принципу законності, що закріплений у статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
В силу положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами того, що приймаючи оскаржувані рішення він діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем за подання позовної заяви, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 20.08.2013 №0004671502, №0004681502.
Повернути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" понесені судові витрати у формі судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. згідно квитанції від 14.01.2014 № 29.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панченко Н.Д.
Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 12.03.2014