№ 336-4123-13к
№ 1кп-336-17-2014
14 березня 2014 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжя, є громадянкою України, українкою, заміжньою, з середньою освітою, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима, -
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 203-2 ч. 1 КК України, -
ОСОБА_4 , маючи умисел на зайняття гральним бізнесом, перебуваючи у приміщенні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , у місці знаходження зали гральних автоматів, всупереч ст. 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 № 1334-VI із змінами, внесеними згідно із Законами від 05.07.2012 № 5083-VI (5083-17), надавала особам можливість доступу до азартних ігор на гральних автоматах, що давало змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості, тобто ОСОБА_4 займалась гральним бізнесом.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в України» гральний бізнес - це діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних стимуляторах, у букмекерських конторах, інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера. До азартної гри відноситься - будь-яка гра, обов'язковою умовою в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику, як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості.
Так, 12.03.2013 близько 14-30 год. ОСОБА_4 , маючи умисел на зайняття гральним бізнесом, перебуваючи у приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , порушуючи положення Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», який запроваджує обмеження щодо здійснення грального бізнесу в Україні, отримавши від ОСОБА_6 грошові кошти, надала йому можливість доступу до азартних ігор на гральних автоматах, розташованих у вказаному приміщенні, що дало змогу ОСОБА_6 як отримати виграш, так і не отримати його залежно від випадковості.
Обвинувачена свою провину в викладеному не визнала та пояснила, що на початку березня 2013 року вона в пресі знайшла оголошення про роботу, для чого їй по телефону було запропоновано під'їхати на адресу по АДРЕСА_3 , що обвинувачена і зробила 12 березня 2013 року. Так, ОСОБА_4 зайшла до приміщення, де були розташовані гральні автомати, а також була обладнана барна стойка. Там дівчина на ім'я ОСОБА_7 пояснила їй, що обвинувачена має обслуговувати людей, які будуть заходити, а саме, вона має пропонувати їм напої - чай та каву. Погодившись, ОСОБА_4 в цей же день почала працювати офіціанткою в закладі, де функціонували гральні автомати. Там також для підтримання порядку перебував охоронник. При цьому з нею мала бути також і інша дівчина, яка безпосередньо мала займатися наданням послуг з доступу до ігор на гральних автоматах, проте на той час її поруч не було, хоча в приміщенні вже перебував чоловік. В цей час зателефонували з невідомого номеру на мобільний телефон, що був в приміщенні, і обвинувачена відповідала - невідомий голос сказав прийняти від вказаного чоловіка ставку та увімкнути для нього гру на гральному автоматі, пояснивши як це саме зробити за допомогою спеціального ключа, який був тут же, біля телефону. ОСОБА_4 так і зробила, прийнявши таким чином ставку від чоловіка в 50 гривень для гри на одному з автоматів, увімкнувши останній для нього. Після цього у приміщення зайшли співробітники міліції, обвинувачену затримали, а гральні автомати вилучили.
Але згодом під час судового розгляду обвинувачена змінила свої показання та зазначила, що вона оговорила себе, коли пояснювала суду, що за вказівкою по телефону вона ввімкнула гру на гральному автоматі. Зміну показань пояснила тим, що їй знову телефонували з невідомого номеру, представляючись колишнім роботодавцем, та, обіцяючи все залагодити, просили дати такі свідчення.
Дослідивши визначений обсяг доказів та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що винуватість обвинуваченої у вчиненні злочину при вище викладених обставинах повністю доведена.
Так, свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що до нього звернулися співробітники міліції для надання їм допомоги. Він погодився, його запросили до УВС та пояснили, що треба буде зайти до зали та пограти на гральних автоматах. Свідку для цього у присутності понятих видали гроші та склали про це папери, де він і розписався. Вони поїхали на 3-й Шевченківський мікрорайон м. Запоріжжя, де ОСОБА_8 зайшов до одноповерхового приміщення, що було окремо розташоване. Всередині було обладнано біля десятка гральних автоматів, на яких грали кілька людей. Також в цьому приміщенні була і обвинувачена, як адміністратор цього закладу. Вона підійшла до свідка та поцікавилася, чи буде він «ставити». ОСОБА_8 дав їй гроші в якості ставки для гри на автоматі, який ОСОБА_4 увімкнула за допомогою спеціального ключа. Таким чином свідок зіграв на кількох гральних автоматах, а обвинувачена при цьому приймала від нього гроші, що заздалегідь були йому видані міліціонерами, та ставила їх в якості ставок, вмикаючи спеціальним ключем вказані автомати. При цьому, в разі коли ОСОБА_8 вигравав, ОСОБА_4 видавала йому грошовий виграш, а в разі програшу - його ставка вже не поверталася. Інші кілька людей також грали на інших гральних автоматах за вказаної допомоги обвинуваченої. Приблизно через півгодини до приміщення увійшли співробітники міліції, які провели огляд та вилучили при цьому певні гроші та речі, склавши кілька паперів.
Із показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що якось навесні 2013 року він зі своєю знайомою ОСОБА_10 зайшов до зали гральних автоматів по АДРЕСА_3 , де була обвинувачена. Свідок пройшов до туалету, а коли повернувся, то ОСОБА_10 вже грала на одному із автоматів. Разом із ОСОБА_4 в залі перебував і охоронник. ОСОБА_9 почав дивитися за грою, проте через кілька хвилин до приміщення ввійшли співробітники міліції.
Допитаний судом в якості свідка ОСОБА_11 пояснив, що він працював разом із обвинуваченою у приміщенні, де функціонували біля десятка гральних автоматів - хтось грав на одному з них. При цьому ОСОБА_4 про щось спілкувалася з цим хлопцем. Але раптом увійшли співробітники міліції та почали все фотографувати та описувати.
Як слідує із показань свідка ОСОБА_12 суду пояснив, що він прийшов провідати свою знайому ОСОБА_4 на її роботу - до приміщення у Шевченківському районі м. Запоріжжя, де знаходились гральні автомати. Там він зустрів обвинувачену та ще пару чоловіків, вони спілкувалися, проте через кілька хвилин раптом до приміщення ввійшли співробітники міліції та опитали їх.
Згідно до складеного 12 березня 2013 року старшим слідчим ОСОБА_13 протоколу в цей же день було проведено обшук приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , де в присутності обвинуваченої було вилучено 13 гральних автоматів з 29-ма ключами та 568 гривень.
За постановою старшого слідчого ОСОБА_13 від 14.03.2013 року вказані гральні автомати з ключами були визнані речовими доказами.
Вказані докази є достовірними, оскільки вони отримані у законному порядку, є конкретними та узгоджуються між собою, з них послідовно та логічно вбачаються встановлені судом обставини справи.
Проаналізувавши таку сукупність досліджених доказів, суд критично оцінює вищевказані показання обвинуваченої, яка зазначила на свою непричетність до грального бізнесу, зокрема, і до ввімкнення гральних автоматів, та на свою невинуватість у вчиненні злочину, оскільки показання ОСОБА_4 не є послідовними та суперечать встановленим судом обставинам справи. Показання обвинуваченої судом розцінюються як її спроба ввести суд в оману, внаслідок чого уникнути відповідальності за вчинення кримінально-караного діяння.
Але при цьому суд критично ставиться і до ряду інших досліджених доказів, виходячи з нижче наведеного.
Так, 18 березня 2013 року оперуповноваженим ОСОБА_14 було складено протокол про результати аудіо-відео контролю місця, з якого слідує, що у відповідності до встановленого законом порядку надійшов оптичний носій інформації DVD-R-диск із записом, під час відтворення якого вбачається приміщення, з розташованими в ньому гральними автоматами, де жінка приймає від особи гроші та за допомогою ключа вмикає ігровий автомат, після чого починається гра.
За постановою старшого слідчого ОСОБА_13 від 25.04.2013 року вказаний оптичний носій інформації був визнаний речовим доказом.
Натомість, під час відтворення в ході судового розгляду запису з вищеназваного диску було встановлено, що такий запис містить зображення жінки та невідомої особи, які перебували в приміщенні та спілкувалися між собою, проте достовірно не вбачається, що така жінка приймає від особи гроші та за допомогою ключа вмикає ігровий автомат, після чого починається гра. Більш того, обвинувачена не підтвердила суду й те, що саме вона зображена на такому записі, з якого, дійсно, лише можна достовірно визначити лише світлий колір довгого волосся на голові жінки.
Крім того, постановою старшого слідчого ОСОБА_13 від 14.03.2013 року були визнані речовими доказами вилучені 12 березня 2013 року під час обшуку 4 блокноти, 7 зошитів, папка, 3 обкладинки на зошити та 10 призових флаєрів з чорновими записами та написами, відео реєстратор і 3 таблички.
Натомість, суду обвинувачена пояснила, що вона з досліджених судом рукописних записів лише вносила відомості, пов'язані з витратою та залишком цигарок і напоїв, які пропонувалися клієнтам, а щодо інших записів вона зазначила суду на свою непричетність та необізнаність про них, і такі показання ОСОБА_4 під час судового розгляду спростовані не були.
Крім того, як встановлено судом, вказані таблички містять повідомлення про непрацюючі автомати, а зазначений вище відеореєстратор виявився лише засобом відтворення цифрових записів на лазерних дисках.
Незважаючи на викладене, на підставі сукупності досліджених достовірних та узгоджених між собою доказів суд дійшов до висновку про доведеність винуватості обвинуваченої у вчиненні злочину.
На підставі викладеного, згідно встановлених обставин справи дії обвинуваченої суд кваліфікує за ст. 203-2 ч. 1 КК України, як зайняття гральним бізнесом, оскільки із системного аналізу положень ст. 203-2 ч. 1 КК України та Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 року № 1334-VI вбачається, що суб'єктами даного злочину можуть бути як суб'єкти підприємницької чи господарської діяльності, так і інші особи, які фактично займаються організацією, проведенням чи наданням можливості доступу до азартних ігор, але при цьому не зареєстровані як суб'єкти підприємницької чи іншої господарської діяльності.
Судом не встановлено обставин, які обтяжують чи пом'якшують покарання обвинуваченій.
При призначенні покарання обвинуваченій, суд враховує вказані обставини, конкретні обставини справи, характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, характеризується позитивно, має на своєму утриманні малолітню дитину.
Зважаючи на те, що у справі відсутні обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченій, судом не встановлено підстав для застосування при призначенні покарання положень ст. 69 КК України, як і не встановлено підстав для звільнення обвинуваченої від покарання.
Санкцією ч. 1 ст. 203-2 КК України передбачене покарання у виді штрафу з конфіскацією грального обладнання, тобто крім основного покарання у виді штрафу суд має застосувати і спеціальну конфіскацію, що полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави засобів чи знарядь злочину незалежно від того, кому такі засоби й знаряддя належать на праві власності.
Обвинуваченій у кримінальному провадженні запобіжний захід не обирався.
Під час судового розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу не надійшло.
Питання про речові докази судом вирішується у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
Визнати винуватою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 203-2 ч. 1 КК України, на підставі чого призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 170 000 гривень з конфіскацією грального обладнання.
Речові докази:
- 13 гральних автоматів з 29-ма ключами, що передані на зберігання до камери схову СРЗ Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області - конфіскувати;
- 7 зошитів з чорновими записами, 4 блокноти, папку із записами, 10 призових флаєрів, 3 обкладинки на зошит із записами, відеореєстратор, 3 таблички з написами, що передані на зберігання до камери схову СРЗ Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області - повернути ОСОБА_4 ;
- грошові кошти в сумі 568 гривень, що передані на зберігання в Управління матеріального забезпечення ГУМВС України в Запорізькій області - передати в дохід держави.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області, шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку обвинувачений та прокурор мають право отримати в суді негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1