Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 лютого 2014 р. Справа №805/465/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 50 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Череповського Є.В.
при секретарі Демішеві А.О.
за участю:
позивач ОСОБА_1,
представник відповідача Кудрявцева Ю.В.,
третьої особи не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1
до: Реєстраційної служби Харцизького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецький області
за участю третьої особи: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"
про: визнання рішення протиправним, скасування рішення щодо відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 9283165 від 20.12.2013 року, зобов'язання провести державну реєстрацію права власності 1/2 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1,-
Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Реєстраційної служби Харцизького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецький області за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання рішення протиправним, скасування рішення щодо відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 9283165 від 20.12.2013 року, зобов'язання провести державну реєстрацію права власності 1/2 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк". Третю особу було зобов'язано надати пояснення з приводу оплати кредиту від 15.06.2006 року № DOMOGL 4000 023, проте ухвалу суду не виконано жодних пояснень з приводу оплати кредиту від 15.06.2006 року № DOMOGL 4000 023 до суду не надано (а.с.42).
В обґрунтування позову позивач зазначила, що 28.11.2013 року вона звернулася до реєстраційної служби Харцизького міського управління юстиції для проведення державної реєстрації права власності на 1/2 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1.
14 грудня 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області було прийнято рішення № 9050832 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв'язку з ти що не було надано в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень. Тобто не подано документ, що підтверджує факт надання згоди іпотекодержателем на визначення юридичної долі майна, що перебуває в іпотеці.
20 грудня 2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області винесено рішення № 9283165 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Крім того, позивач зазначила, що вона перебувала в юридичному шлюбі з ОСОБА_3 з 24 червня 2005 року.
В період шлюбу і за рахунок коштів, отриманих за Кредитним договором від 15.06.2006 року № DOMOGL 4000 023 та додатковим договором № 1 до нього від 07 серпня 2007 року ЗАТ «ПриватБанк» вони купили квартиру АДРЕСА_1 за 55 550 грн., згідно договору купівлі-продажу від 15 червня 2006 року, реєстровий номер 1-2887 на ім'я ОСОБА_3.
02 жовтня 2007 року між мужем та ЗАТ КБ «Приватбанк» був укладений договір іпотеки, згідно якого предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 і цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язання Позичальника за кредитним договором від 15.06.2006 року № DOMOGL 4000 023 та додатковим договором № 1 до нього від 07 серпня 2007 року.
Після розірвання шлюбу вона звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Харцизького міського суду від 21 лютого 2011 року за мною визнано право власності на 1/2 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2011 року рішення Харцизького міського суду від 21 лютого 2013 року в частині визнання за мною права власності на 1/2 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1 залишено без зміни.
Отже, позивач вважає, що рішення № 9283165 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його законні права та інтереси на державну реєстрацію прав на нерухоме майно. На підставі викладеного просив скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 9283165 від 20.12.2013 року (а.с.3-6).
Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, мотивуючи свою позицію аналогічно викладеній в позові, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову надала письмове заперечення в яких позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що, під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.11.2013 року, яку подала ОСОБА_1, для проведення державної реєстрації права власності форма власності: приватна на квартиру що розташована: АДРЕСА_1. Було встановлено наявність запису про іпотеку № 5764152 від 02.10.2007 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2, іпотекодавець, ОСОБА_3, іпотекодержатель, ЗАТ КБ "ПриватБанк", на підставі договору іпотеки № р. № 3149 від 02.10.2007 року, а також встановлено наявність заборони на нерухоме майно № 5764327 від 02.10.2007 року на вищезазначену квартиру.
14.12.2013 року було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв'язку з тим що заявником ОСОБА_1 не подані усі необхідні документи, а саме, не подано документ, що підтверджує факт надання згоди іпотекодержателем на визначення юридичної долі майна, що перебуває в іпотеці, яке містило рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття а також зазначено про можливість оскарження цього рішення відповідно до законодавства.
Пунктом 5-4 ч.1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-ІУ від 01.07.2004 передбачено, що після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.
Заявником (власником) у п'ятиденний строк не подано письмової згоди іпотекодержателя для проведення державної реєстрації прав.
20.12.2013 року керуючись ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 16 та 23 Порядку державним реєстратором було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за № 9283165. На підставі викладеного представник відповідача просив відмовити в задоволені позовних вимог (а.с. 31-34).
Представник третьої особи в у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, яка є в матеріалах справи. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Думка стосовно заявлених позовних вимог суду невідома.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 с. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
Частинами 1, 2 ст. 41 Конституції України унормовано, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.
За змістом ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
В свою чергу, відносини пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюється нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон).
Систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (ч.1 ст.6 Закону).
Згідно п. 3 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 року №395/2011, формування і забезпечення реалізації політики з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є одним з основних завдань Міністерства юстиції України.
Пунктом 7 цього положення також закріплено, що Мін'юст України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції.
Поряд з тим, процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначаються Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703 (далі - Порядок).
Державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (п.2 Порядку).
Рішення щодо державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, форму та вимоги до оформлення яких встановлює Мін'юст, приймає державний реєстратор прав на нерухоме майно. Державний реєстратор оформляє рішення за допомогою Державного реєстру прав у двох примірниках, крім випадків, передбачених цим Порядком (п.3 Порядку).
Таким чином, відповідач є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження державного реєстратора, надані йому Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень" та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Позивач - фізична особа - ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач - Реєстраційна служба Харцизького міського управління юстиції Донецької області при виконанні покладених на нього завдань щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно керується Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
Так, з матеріалів справи вбачається, що 15.06.2006 року між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (продавці) та ОСОБА_3 (покупець), був укладений договір купівлі-продажу квартири, згідно якого, Продавці продали, Покупець купила квартиру за адресою АДРЕСА_1, посвідченого 15.06.2006 року державним нотаріусом Першої Харцизької державної нотаріальної контори Нагорняк Т.А., зареєстровано в реєстрі за № 1-2887 (а.с.17).
02.10.2007 року між ОСОБА_3 (іпотекодавець) та Закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (іпотекодержатель) був укладений договір іпотеки. Відповідно до якого надано в іпотеку нерухоме майно, а саме двокімнатна квартира загальної площею 81,70 кв.м., житлова площа 35,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 15.05.2006 року. Вище зазначений договір посвідчений 02.10.2007 року приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округа ОСОБА_9, зареєстровано в реєстрі за № 3149, у зв'язку з посвідченням даного договору накладено заборону на відчуження нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, до припинення чи розірвання договору іпотеки, зареєстровано в реєстрі за № 3150 та в реєстрі заборон № 147 (а.с.18-19).
Судом встановлено, що рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 21.02.2011 року по цивільній справі № 2-30/2011р. (№ 2-11537/2010р.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання право власності на 1/2 частину квартири , третя особа ПАТ КБ "ПриватБанк", зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні квартири та стягнення моральної шкоди - було задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частину квартири АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 ідеальну частину квартири АДРЕСА_1.
Залишено квартиру АДРЕСА_1 у спільній частині власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
У задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні квартири та стягнення моральної шкоди - відмовлено (а.с. 9-13).
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 24.05.2011 року, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 21.02.2011 року скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_3 - було задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_3 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 і протягом місяця з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду передати ОСОБА_3 ключі від вхідних дверей квартири.
В іншій частині це ж рішення залишено без змін (а.с.14-16).
Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 21.02.2011 року набрало законної сили 24.05.2011 року (а.с. 13).
28 листопада 2013 року позивач звернулася із відповідною заявою, до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харцизького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецький області для реєстрації права власності на підставі рішення суду.
Рішенням від 14 грудня 2013 року № 9050832 державний реєстратор прав на нерухоме майно Коссова М.М. зупинила розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі п. 31 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27-30 цього Порядку, подає документ, що підтверджує факт надання згоди іпотекодержателем або органом державної податкової служби на відчуження або інше визначення юридичної долі нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі (а.с.21).
Рішенням від 20 грудня 2013 року за № 9283165 державний реєстратор прав на нерухоме майно Кудрявцева Ю.В. відмовила у проведенні державної реєстрації прав власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 22).
Оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором на підставі статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і пунктів 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703.
Крім того, у судовому засіданні позивач надала заяву від 10.12.2013 року, якою просила Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" надати згоду на реєстрацію право власності 1/2 квартири АДРЕСА_1 на її ім'я (а.с. 64).
17 грудня 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" надано відповідь на заяву від 10.12.2013 року, в якій зазначино, що заперечує проти реєстрації право власності 1/2 частки квартири, що виступає заставою за договором № DOMOGL 4000 023 від 15.06.2006 року на її ім'я. А також зазначив, це можливо лише за згодою ОСОБА_3 (а.с.65).
За визначенням статті 2 Закону, державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державна реєстрація є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом (ч.5 ст.3 Закону).
Зокрема, відповідно до статті 15 Закону, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом (ч.7 ст.16 Закону).
Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита (п.10 Порядку).
Відповідно до пункту 16 Порядку за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації. П.23 цього ж Порядку передбачено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Пунктом 31 Порядку, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27-30 цього Порядку, подає документ, що підтверджує факт надання згоди іпотекодержателем або органом державної податкової служби на відчуження або інше визначення юридичної долі нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі
Як вбачається з матеріалів справи позивач не дотримала зазначені вище вимоги, та надала до Реєстраційної служби Харцизького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецький області не весь пакет документів, а саме не на додано документ, що підтверджує факт надання згоди іпотекодержателем на визначення юридичної долі майна, що перебуває в іпотеці.
Крім того, у судовому засіданні було встановлено, що Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" заперечує проти реєстрації право власності 1/2 частки квартири, що виступає заставою за договором № DOMOGL 4000 023 від 15.06.2006 року на її ім'я ОСОБА_1.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.
Згідно із ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
На підставі ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено суду правомірність відмови в державній реєстрації права власності на нерухоме майно а саме: 1/2 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, тому дії відповідача є правомірними.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Харцизького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецький області за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання рішення протиправним, скасування рішення щодо відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 9283165 від 20.12.2013 року, зобов'язання провести державну реєстрацію права власності 1/2 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошено 24 лютого 2014 року.
Повний текст постанови виготовлено 27 лютого 2014 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Череповський Є.В.