Справа № 141/256/14-к
12 березня 2014 року смт. Оратів
Оратівський районний суд
Вінницької області
В складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Оратів кримінальне провадження, відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014020250000021 від 21.01.2014 року з угодою про визнання винуватості від 27.02.2014 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Фронтівка Оратівського району Вінницької області, громадянки України, українки, проживаючої по АДРЕСА_1 , працюючої соціальним працівником, раніше не судимої в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи призначеною 28 вересня 2012 року, являючись головою Фронтівської ДВК, під час організації та проведення у вересні - жовтні 2012 року виборів народних депутатів України, що розташована в с. Скоморошки Оратівського району Вінницької області, була наділена на період проведення виборчої компанії відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України", організаційно-розпорядчими повноваженнями, зокрема щодо організації підготовки, проведення відповідних виборів, підрахунку голосів виборів, а також забезпечення додержання та однакового застосування законодавства, тобто являлась службовою особою, та крім того відповідно до ст. 4 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції" №3206-IV від 07.04.2011 року на період проведення виборів являлась державним службовцем та отримувала гроші за рахунок державного бюджету, діючи умисно, шляхом підроблення документів, привласнила та розтратила на свою користь та на користь третіх осіб, бюджетні грошові кошти, виділені з Державного бюджету України для виконання положень зазначеного Закону України та Постанови Центральної виборчої комісії №110 від 12 липня 2012 року, на загальну суму 2200 грн., тобто здійснила незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв'язку з виконанням таких функцій матеріальних благ, що згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції" №3206-IV від 07.04.2011 року”, що діяв на той час, являється корупційним діянням, вчинила кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, голова Фронтівської ДВК ОСОБА_4 , маючи на меті нарахування премії за активну участь у роботі комісії, діючи навмисно, 28.10.2012 року склала завідомо неправдивий офіційний документ, а саме написала постанову від 28.10.2012 року, після чого затвердила її своїм підписом та підписала замість секретаря Фронтівської ДВК ОСОБА_5 та печаткою "Звичайна виборча дільниця №050879", що Фронтівська дільнична виборча комісія вирішила надати премію голові комісії ОСОБА_4 - 1100 грн. та секретарю комісії ОСОБА_5 - 1100 грн.
Однак фактично дільнична виборча комісія з цих приводів не збиралась і питання про нарахування премій та матеріальної допомоги не вирішувала. Голова Фронтівської ДВК ОСОБА_4 про ці обставини була обізнаною.
Складену та підписану фіктивну постанову від 28.10.2012 року про нарахування та виплату премій ОСОБА_4 передала бухгалтеру окружної виборчої комісії, внаслідок чого в порушення постанови КМУ “Про умови оплати праці членів виборчих комісій” від 28 липня 2004 р. №966, постанови Центральної виборчої комісії №108 від 12.07.2012 року “Про Порядок нарахування і виплати заробітної плати та одноразової грошової винагороди членам окружних і дільничних виборчих комісій з виборів народних депутатів”, за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку і проведення виборів депутатів, згідно із затвердженим Центральною виборчою комісією єдиним кошторисом видатків відповідно ї окружної виборчої комісії для підготовки і проведення відповідних виборів народних депутатів України, не маючи права на отримання і виплату премій членам і працівникам виборчої комісії, з метою неповернення залишку коштів до бюджету, безпідставно і незаконно було нараховано та витрачено бюджетні кошти на виплату премії ОСОБА_4 - 1100 грн. та члену комісії ОСОБА_5 - 1100 грн., на загальну суму 2200 грн.
Всього ОСОБА_4 , зловживаючи службовим становищем, заволоділа бюджетними коштами на загальну суму 1100 грн. та розтратила бюджетні кошти на користь третіх осіб в сумі 1100 грн.
Дії, ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 191 КК України - привласнення державного майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та за ч. 1 ст. 366 КК України - складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
27.02.2014 року між старшим прокурором прокуратури Оратівського району юристом 3-го класу ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014020250000021 від 21.01.2014 року та ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та підозрювана ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, підозрювана ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: за ч. 2 ст. 191 КК України - у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців; за ч. 1 ст. 366 КК України - у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, як пов'язані із виборчим процесом строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців; згідно ст. ст. 70, 72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточну міру покарання ОСОБА_4 визначити у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, які пов'язані з виборчим процесом строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців; на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї відповідно до п.п. 2, 3 ст. 76 КК України обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
ОСОБА_4 погодилась на визначене угодою покарання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваній.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладанні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить угоду затвердити та призначити обвинуваченій ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачена ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні просить угоду про визнання винуватості від 27.02.2014 року, укладену з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та дала суду зізнавальні показання про обставини вчинення злочину.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, відповідно до ст. 314 КПК України, вважає за можливе затвердити угоди про визнання винуватості, з наступних підстав.
Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України - укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно ст. 12 КК України кримінальні правопорушення вчинені ОСОБА_4 відносяться до злочинів середньої тяжкості, внаслідок якого шкода завдана лише державним інтересам.
Суд прийшов до висновку, що укладена між прокурором та підозрюваною ОСОБА_4 угода про визнання винуватості від 27.02.2014 року є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому суд з'ясував, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладання, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Оцінюючи фактичні обставини справи, суд находить вину обвинуваченої повністю доведеною і вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 191 КК України - привласнення державного майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та за ч. 1 ст. 366 КК України - складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 314, 370, 373, 374, 468, 472, 473,475 КПК України, ст. 66, ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 27.02.2014 року, укладену між старшим прокурором прокуратури Оратівського району юристом 3-го класу ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014020250000021 від 21.01.2014 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 ч. 1 ст. 366 КК України.
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27.02.2014 року покарання, а саме:
за ч. 2 ст. 191 КК України - у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців;
за ч. 1 ст. 366 КК України - у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, які пов'язані з виборчим процесом строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців;
Згідно ст. ст. 70, 72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточну міру покарання ОСОБА_4 визначити у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, які пов'язані з виборчим процесом строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї відповідно до п.п. 2, 3 ст. 76 КК України обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України. Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженій та прокурору.
СУДДЯ ОСОБА_1