03 березня 2014 року Справа № 9104/50547/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області на ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 06 лютого 2012 року та ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 06 лютого 2012 року у справі за заявами управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області про перегляд за ново виявленими обставинами постанови Мостиського районного суду Львівської області від 01.12.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни,-
управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області звернулось в суд першої інстанції з заявами про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Мостиського районного суду Львівської області від 01.12.2009 року у справі № 2а-280/09.
Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 06 лютого 2012 року заяву управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Мостиського районного суду Львівської області від 01.12.2009 року у справі № 2а-280/09, щодо ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 06 лютого 2012 року заяву управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Мостиського районного суду Львівської області від 01.12.2009 року у справі № 2а-280/09, щодо ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погодившись з такими рішеннями суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області оскаржило їх в апеляційному порядку, вважає, ухвали винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційних скаргах зазначає, що 19 червня 2011 року набув чинності Закон України від 14.06.2011 року №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким передбачено, зокрема, що у 2011 році положення статі 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог вищезазначеного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.07.2011 №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011р.
За прийнятим 26.12.2011 рішення Конституційного Суду України №20 рп/2011 у справі за конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» вищезазначені норм визнані такими, що відповідають Конституції України (є конституційними).
Враховуючи вище наведене, з огляду на зміст резолютивної частин рішення Конституційного Суду України від 06.07.2011 №20-рп/2011, підстави для застосування судами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» при вирішенні справ за адміністративними позовами про перерахунок пенсій відповідно до наведених норм зазначених Законів, відсутні.
Виходячи із змісту п.7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
За таких умов, на підставі прийнятого 26.12.2011р. рішення Конституційного Суду України №20-рп/2011 виникає юридично обґрунтоване твердження, що при вирішенні справ за адміністративними позовами «чорнобильців» та «дітей війни» суд повинні були застосувати постанови Кабінету Міністрів України, які на час виникнення спірних правовідносин встановлювали розміри пенсійних виплат зазначеним категоріям громадян.
Тому апелянт вважає, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 26.12.2011 №20-рп/2011 виникли істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
На підставі вище наведеного просить ухвали суду першої інстанції скасувати, та прийняти нові рішення, якими задовольнити заяви про перегляд за новивиявленими обставинами.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних міркувань.
Постановляючи ухвали суд першої інстанції вірно вказав, що відповідно до ч.2 ст. 245 КАС України однією з підстав перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Судом встановлено, що заявник як на підставу для перегляду постанови Мостиського районного суду Львівської області за нововиявленими обставинами посилається на прийняття Конституційним Судом України рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011р..
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» від 27.02.1981р. № 1 як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона була недієздатною, угода чи актовий запис недійсні, що є або скасований заповіт на майно, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конституційного Суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов'язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта тощо)
Суд першої інстанції вірно зазначив, що рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011р. № 20-рп/2011 не існувало під час винесення Мостиським районним судом Львівської області постанови від 31.12.2009р., воно не може розглядатися як нововиявлена обставина в розумінні ст. 245 КАС України. Крім того, суд першої інстанції, аналізуючи постанову Мостиського районного суду Львівської області від 31.12.2009 р. у даній справі, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду № 14828/10/9104 від 11.10.2011р., ухвалену за наслідками апеляційного розгляду у даній справі, рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011р., прийшов до вірного висновку, що вказана обставина за своєю суттю не може бути визнане нововиявленою обставиною, оскільки жодним чином не стосується тих обставин, які слугували підставою для прийняття Мостиським районним судом Львівської області постанови від 01.12.2009р.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення без задоволення заяв управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Мостиського районного суду Львівської області від 01.12.2009 року у справі № 2а-280/09.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвали відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,
апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області - залишити без задоволення, а ухвали Мостиського районного суду Львівської області від 06 лютого 2012 року у справі № 1314/133/2012 (2а-280/09) - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
Н.В. Ільчишин