ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
25.10.2007 р. № 10/27
Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:
головуючого - судді ,
секретаря судового засідання ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів
про
визнання недійсною постанови
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати недійсною постанову №000561 від 07.03.2007 про накладення стягнення, передбаченого ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Представник відповідача надав письмове заперечення на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав зазначених у запереченні.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.10.2007 о 10 год. 05 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 29.10.2007, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-
08.12.2006 між Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1. та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу меблів на суму 3390,00 грн.
За умовами договору позивач зобов'язався доставити товар замовнику в період з 15 по 17 грудня 2006 року, проте фактично виконав своє зобов'язання лише 24.12.2006, що підтверджується відповідним записом на копії замовлення №11 від 08.12.2006 та копією товарного чеку №2 від 24.12.2006, що містяться в матеріалах справи.
ОСОБА_2 звернулася до Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів із скаргою, в якій просила провести перевірку обставин затримання поставки та притягнути ОСОБА_1 до відповідальності передбаченої ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме накласти штраф у розмірі 100% від вартості послуги в сумі 3390,00 грн., а також зобов'язати ОСОБА_1 сплатити передбачену п.5 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів»пеню в сумі 711,90 грн.
Згідно ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів»держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності. Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав. Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
За результатами перевірки обставин, викладених в заяві ОСОБА_2, Головним Київським міським управлінням у справах захисту прав споживачів складено акт від 15.02.2007 №000063, яким встановлено порушення ОСОБА_1. умов договору від 08.12.2006, укладеного з ОСОБА_2, в частині строків поставки товару на 7 днів, а саме -поставка здійснена 24.12.2007, хоча в замовленні №11 від 08.12.2006 було вказано, що поставка має бути здійснена з 15 по 17 грудня 2006 року.
Дії відповідача щодо проведення перевірки повністю відповідають вимогам Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.2006 №311 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.11.2006 за №1219/13093.
Судом також встановлено, що акт від 15.02.2007 №000063 складений правильно, за формою відповідає наказу Держстандарту України від 27.11.2000 №679 "Про затвердження форм актів перевірок дотримання законодавства про захист прав споживачів, про рекламу, відповідної постанови та рішень", який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.12.2000 за №929/5150.
07.03.2007 Головним Київським міським управлінням у справах захисту прав споживачів винесено постанову про накладення стягнення на позивача, якою за порушення умов договору (замовлення №11 від 08.12.2006) застосовано до позивача штраф у розмірі 3330,00 грн.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.п. 2, 13 ч.1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів»спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів (порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів); накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Позивач факту прострочення виконання зобов'язання за договором з ОСОБА_2 не заперечує.
Посилання позивача на те, що він невчасно отримав повідомлення про розгляд відповідачем справи про накладення стягнення, судом до уваги не приймається, оскільки суперечить матеріалам справи, а саме: відповідним повідомленням, отриманим позивачем 15.02.2007 та 28.02.2007, з яких видно, що останній про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що постанова відповідача про накладення стягнення від 07.03.2007 є обґрунтованою і повністю відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, встановленим Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1177.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
П.О. Ковзель