ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
22.07.2008 р. 17:30 № 2/65
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
Головуючого судді: Келеберда В.І.
Суддів: Винокуров К.С.
Кочан В.М.
при секретарі судового засідання: ОСОБА_1
розглянувши адміністративний позов
За позовом
ОСОБА_2
до
Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справУкраїни, Київського національного університету внутрішніх справ (КНУВС), Головного управління пенсійного фонду у м. Києві
про
скасування наказів, зобов'язання до звільнення, призначення пенсії тазобов'язання виплатити пенсію і вихідну допомогу.
Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою б/н від 03.08.07р. про скасування наказів МВС України № 469 від 22.08.06р. «Про зарахування у штат МВС України та відрядження ОСОБА_2. для подальшого проходження служби Київського національного університету внутрішніх справ», від 27.02.07р. «Про звільнення ОСОБА_2. з органів внутрішніх справ», наказу Київського національного університету внутрішніх справ №41 о/с від 24.04.07р. «Про звільнення ОСОБА_2.», про зобов'язання МВС України звільнити ОСОБА_2. з органів внутрішніх справ на пенсію з 05.10.06р. з посади начальника самостійного управління центрального апарату МВС України з посадового окладу 250 грн., який підвищити згідно з наказом МВС України №82дск від 27.01.04р. на 50% та установити, починаючи з 23.02.02р. відповідно до указу Президента України №926 від 04.10.96р. надбавку за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих доручень у розмірі 50%; доплату у розмірі 50% пенсії; надбавку за наукове звання у розмірі 15%; надбавку за вчений ступінь у розмірі 10%; щомісячну премію у розмірі 100%; відповідно до указу Президента України №771 від 31.08.01р. щомісячну надбавку у розмірі 100% посадового окладу; відповідно до указу Президента України №370 від 24.04.03р. щомісячну надбавку за безперервну службу у розмірі 90% грошового забезпечення, внести зміни в трудовій книжці позивача щодо дати та підстав звільнення з органів внутрішніх справ.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.08.07р. справа 2а-1266/07 була направлена до Окружного адміністративного суду м. Києва.
02.04.08р. позивачем, через канцелярію суду подано заяву про зміну позовних вимог та залучення в якості співвідповідача Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві. 10.07.08р. та 11.07.08р. позивачем подано заяви про доповнення та зміну позовних вимог на наступні: відміну висновку МВС України від 22.08.06р. про відрядження полковника міліції ОСОБА_2. до Київського національного університету внутрішніх справ з 17 травня 2006р.; відміну наказу МВС України №469 від 22.08.06р. про зарахування у штат МВС України та відрядження ОСОБА_2. для подальшого проходження служби до Київського національного університету внутрішніх справ; відміну наказу Київського національного університету №40 о/с від 23.04.07р. про зарахування ОСОБА_2. в розпорядження Київського національного університету внутрішніх справ на посаді заступника начальника кафедри, який прибув з МВС України 17 травня 2006р.; відміну наказу Київського національного університету внутрішніх справ №41 о/с від 24.04.07р. про звільнення ОСОБА_2.; зобов'язання МВС України внести зміну до трудової книжки щодо дати звільнення з органів внутрішніх справ, вказавши дату звільнення 05.10.06р.; призначення пенсії, починаючи з 05.10.06р. враховуючи посадовий оклад, підвищення посадового окладу на 50% відповідно до наказу МВС України №82дск від 27.01.04р., оклад за спеціальне звання, надбавку за вислугу років (40%) відповідно до указу Президента України №926 від 04.10.96р., щомісячну надбавку (100%) відповідно до указу Президента України №771 від 31.08.01р., починаючи з 23.02.02р. надбавку за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих доручень у розмірі 50%, надбавку за науковий ступінь та наукове звання (25%) відповідно до указу Президента України №926 від 04.10.96р., надбавку за режимні обмеження (15%) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.94р., надбавку за безперервну службу (90%) відповідно до указу Президента України №370 від 24.04.03р.,щомісячну премію у розмірі 33,3% посадового окладу відповідно до указу Президента України №771 від 31.08.01р. та доплату від належної суми пенсії (50%); зобов'язання МВС України протягом місяця після звільнення з органів внутрішніх справ виплатити ОСОБА_2. вихідну допомогу у сумі 142000,00грн.; зобов'язання Головного управління пенсійного фонду у м. Києві виплачувати заборгованість по пенсії у розмірі 10000,00 грн. щомісячно до повної виплати боргу по пенсії.
У судовому засіданні від 03.04.08р. судом задоволено клопотання позивача про залучення в якості співвідповідача Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві.
Відповідно до ст. 51 КАС України позивач наділений правом збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову повністю або частково в будь-який час до закінчення судового розгляду.
Під час судового засідання, представником Міністерства внутрішніх справ України було надано суду письмові заперечення проти позову,
Під час судового засідання, представниками Міністерства внутрішніх справ України та Київського національного університету внутрішніх справ були надані суду письмові заперечення проти позову, зокрема, представником МВС України в обґрунтування своїх заперечень проти позову зазначено, що позивач 17.05.06р. звернувся до МВС із рапортом про подальше проходження служби в органах внутрішніх справ. Керівництвом МВС, відповідно до п. 40 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, враховуючи той факт, що позивач працював протягом тривалого періоду на посаді заступника начальника кафедри в Національній академії внутрішніх справ України та має науковий ступень, прийнято рішення про відрядження позивача до КНУВС для подальшого проходження служби. Щодо звернення позивача із рапортом про звільнення його з органів внутрішніх справ із посади представника МВС України у ФРН, листом МВС України від 08.12.06р. було повідомлено про неможливість звільнення з вказаної посади, оскільки така посада не передбачена в штатному розписі органів внутрішніх справ, разом з тим, позивачеві було запропоновано звернутися із питанням про звільнення до керівництва КНУВС.
Представник Київського національного університету внутрішніх справ в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зазначив що оспорювані рішення прийняті у відповідності до вимог нормативно-правових актів України, що регулюють порядок проходження служби в ОВС України та наказів МВС України.
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_2. відповідно до наказу МВС України від 23.03.02р. №110о/с був відряджений до Міністерства закордонних справ України із залишенням у кадрах МВС України та призначений представником МВС України в Німеччині -консулом Генерального консульства України у Франкфурті - на -Майні.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1931 від 25.11.03р. на період виконання робіт, пов'язаних із забезпеченням правоохоронної діяльності, відряджені особи залишаються у кадрах МВ С. Звільнення з посад відряджених осіб здійснюється за погодженням з МВС України керівниками цивільної установи з наступним направленням відряджених осіб у розпорядження МВС.
Наказом МЗС від 14.02.06р. №202-ос ОСОБА_2. був звільнений з посади консула з 14.01.06р. у зв'язку із завершенням довготермінового відрядження та був направлений до МВС України для подальшого проходження служби. Таке звільнення позивач вважає неправомірним, оскільки на час такого звільнення він перебував на лікарняному, а тому звернувся із позовною заявою до Шевченківського районного суду м. Києва.
На підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва по справі №2а-979/06 наказ МЗС України від 14.02.06р. №202-ос скасовано та поновлено ОСОБА_2. з 14.01.06р. на посаді консула Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні відповідно до наказу МЗС України від 20.09.06р. №2227-ос. Разом з тим, зазначеним наказом МЗС ОСОБА_2. відкликано до України та звільнено з посади консула, у зв'язку із завершенням довготермінового відрядження, з 21.01.06р. Цим же наказом МЗС направлено ОСОБА_2. у розпорядження МВС України для вирішення питання щодо подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників.
Згідно з п. 46 вказаного Положення особи старшого начальницького складу, переміщені по службі, підлягають відрядженню до нового місця служби не пізніше місячного строку з дня одержання органом внутрішніх справ наказу про переміщення по службі, крім випадків коли дана особа перебуває в черговій відпустці або на лікуванні.
Наказом МВС від 22.08.06р. №469 о/с ОСОБА_2. було направлено у відрядження до КНУВС для подальшого проходження служби.
Доводи позивача щодо неправомірності прийняття наказу МВС від 22.08.06р. №469 під час перебування позивача на лікуванні судом не приймаються, оскільки доказів щодо такого лікування під час видачі вказаного наказу позивач суду не надав.
23.04.07р. Київським національним університетом внутрішніх справ МВС України, відповідно до вказаного наказу, ОСОБА_2. зараховано в розпорядження КНУВС на посаді заступника начальника кафедри з 17.05.06р. Тобто, вимога позивача щодо звільнення його з органів внутрішніх справ з посади начальника самостійного управління центрального апарату МВС України з 05.10.06р. є безпідставною, оскільки починаючи з 17.05.06р. позивач являвся працівником Київського національного університету внутрішніх справ.
На підставі наказу МВС України від 27.02.07р. №239о/с та рапорту ОСОБА_2., відповідно до п.65 «а»(за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, керівництвом Київського національного університету внутрішніх справ прийнято рішення про звільнення у відставку ОСОБА_2, який перебував у розпорядженні Київського національного університету внутрішніх справ на посаді заступника начальника кафедри (наказ КНУВС від 24.04.07р. №41о/с). Зазначені рішення КНУВС повністю відповідають вимогам Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та визнаються судом прийнятими правомірно.
Безпідставними є доводи позивача щодо призначення пенсії починаючи з 05.10.06р., оскільки фактичне звільнення відбулося з 25.04.07р. Крім того, позивачем не виконані вимоги пенсійного законодавства, тобто позивач не звертався із відповідними заявами про обчислення та призначення пенсії до Міністерства внутрішніх справ України або до органів Пенсійного фонду України, що в сою чергу було підтверджено позивачем під час судового засідання.
Таким чином суд не вбачає за можливе задоволення зазначеної вимоги, оскільки доказів про порушення права позивача на отримання пенсії, до суду не подано.
Також судом визнається безпідставною вимога позивача щодо зобов'язання МВС України протягом місяця після звільнення з органів внутрішніх справ виплатити позивачеві вихідну допомогу у сумі 142000,00грн., оскільки доказів про наявність відповідних підстав необхідних для такої допомоги відповідно до ст. 44 Кодексу законів про працю України, суду не надано.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є не обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 161-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
На постанову може бути подана апеляційна скарга в порядку ст.186 КАС України шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її проголошення або складення повного тексту та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили у порядку встановленому 254 КАС України.
Головуючий суддя В.І. Келеберда
Судді К.С. Винокуров
В.М. Кочан