ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
12.08.2008 р. № 2/357
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді Келеберда В.І.
секретаря судового засідання Мельнокової Л.В.
розглянувши адміністративний позов
Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Сервіс"
до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)
про зобов'язання вчинити певні дії ,
За участю представників:
Від позивача: Доценко МС. (довіреність від 21.08.2006 без номеру)
Від відповідача:Верес М.М. (довіреність № 06-34/27808 від 04.10.06.)
Позовні вимоги заявлені про зобов'язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) оформити відповідно до діючого законодавства та видати Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,4721 га, яка розташована на вул. Б. Хмельницького, 2, Шевченківського р-ну м. Києва, та зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю „М-Сервіс” право власності на цю земельну ділянку.
Ухвалою суду від 25.07.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено 12.08.2008 р. о 16.30.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач 29.12.2005 р. уклав з Відкритим акціонерним товариством „Київський центральний універмаг” договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,4721 га, яка розташована на вул. Б. Хмельницького, 2, Шевченківського р-ну м. Києва, який посвідчено Щербаковим В.З., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 942, та внесено до Державного реєстру правочинів (реєстраційний № 1099186).
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” право власності на нерухоме майно юридичних осіб підлягає обов'язковій державній реєстрації. А згідно ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки.
При цьому, відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” (із змінами та доповненнями) розгляд заяви і прийняття рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, відмову в реєстрації проводяться у строк, який не перевищує чотирнадцяти календарних днів з дня отримання органом державної реєстрації прав заяви та документів, необхідних для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Позивачем на виконання вищезазначених вимог діючого законодавства 27.01.06 р. подано Клопотання (Заява) про надання у власність земельної ділянки площею 0,4721 га, яка розташована на вул. Б. Хмельницького, 2, Шевченківського р-ну м. Києва (вхідний № К 6357) до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації).
13.06.06 р. Позивачем, на вимогу начальника відділу землевпорядкування Шевченківського району м. Києва Чемерського Л. І., було направлено на адресу Відповідача листа з проханням виготовити необхідні документи для отримання Державного акту на право власності на земельну ділянку. Для підготовки вищезазначених документів Позивач уклад Договір №06/А-01від 24.03.2006р. з ТОВ „Геометікс-плюс”, які були виготовлені та передані Позивачу. Проте, Державного акту на право власності на земельну ділянку Позивач не отримав.
22 червня.2006 року № 22/06-1 Позивач направив листа Відповідачу з вимогою надати Державний акт або направити письмову відповідь з обґрунтованою відмовою в його наданні.
Проте, листом № 07-05/3692 від 01.02.2008 р. Відповідач повідомив Позивача проте, що Державний акт направлено було на підпис Міському голові, але в зв'язку з невирішеністю майнових питань, по зазначеній земельній ділянці Державний акт було повернуто Відповідачу.
Проте, відповідно до п. 4 ст. 15 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” (із змінами та доповненнями) не може бути відмовлено в реєстрації заяви і запиту до Державного реєстру прав на нерухоме майно, якщо заявником додержано вимог, установлених цією статтею та статтями 19 і 20 цього Закону.
Згідно п. 1 ст. 24 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” (із змінами та доповненнями) у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо:
заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі;
із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта;
подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна;
заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.
А згідно п. 3 цієї ж статті відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Будь-яких порушень при оформленні та поданні заяви до Головного управління земельного кадастру виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Позивачем (ТОВ „М-Сервіс”) не допущено.
Відповідно до ст. 30 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” (із змінами та доповненнями), дія та бездіяльність державного реєстратора прав можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Таким чином, судові витрати позивача підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України в розмірі 3,40 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) оформити відповідно до діючого законодавства та видати Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,4721 га, яка розташована на вул. Б. Хмельницького, 2, Шевченківського р-ну м. Києва
3. Зобов'язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю „М-Сервіс” право власності на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 0,4721 га, яка розташована на вул. Б. Хмельницького, 2, Шевченківського р-ну м. Києва.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Київський центральний універмаг” зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Келеберда В.І.