Справа № 2-а-10953/09/1270 Суддя 1-ї інстанції Чиркін С.М.
Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.
6 травня 2009 року м. Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.
при секретарі Безруковій В.М.
сторони в судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Слов*яносербської райдержадміністрації Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2008 року по справі № 2-а-10953/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов*яносербської райдержадміністрації Луганської області, Головного управління праці та соціального захисту населення в Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання винити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати дії відповідача з відмови у виплаті недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2008 року позов задоволений частково. На користь позивача УПСЗН зобов'язаний нарахувати та сплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2004 та 2007, 2008 з урахуванням 3 процентів річних від несплаченої суми. В іншій частині позовні вимоги залишені без задоволення.
Управління праці та соціального захисту Слов*яносербської райдержадміністрації Луганської області не погодилось з рішенням суду і подало апеляційну скаргу в якій просило постанову суду скасувати, позивачу відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити повністю, постанову суду першої інстанції скасувати.
На підставі ст. 195 КАС України судова колегія виходить за межи доводів апеляційної скарги в частині задоволення позовних вимог позивача за 2008 рік.
Позивач є ветераном війни - учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, що підтверджується відповідним посвідченням. Правовий статус ветеранів війни, визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551.
Відповідно до ст. 28 Закону України “Про державний бюджет України на 2003 рік”, ст. 44 Закону України “Про державний бюджет України на 2004 рік”, ст. 34 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік”, ст. 30 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, ст. 29 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, п. 20 розділу 2 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” УПСЗН Слов*яносербської районної державної адміністрації Луганської області фактично сплатило позивачу щорічну разову допомогу до 5 травня у 2003 році-90 грн., у 2004 році-120 грн., у 2005 році-250 грн., у 2006 році-250 грн., у 2007 році-280 грн., у 2008 році-350 грн.
Розділом 3 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551 визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту, стаття 12 якого передбачає пільги учасникам бойових дій. Приписами частини 5 статті 12 зазначеного закону встановлено, що щорічно до 5 травня ветеранам війни - учасникам бойових дій виплачується щорічна допомога в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Фінансування витрат пов'язаних з введенням в дію цього Закону, відповідно до статті 17 здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, відповідно до статті 17-1 даного Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання нарахування і виплати допомоги за 2004, 2007 та 2008 роки рік за правилами ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України у справі за № 1-27/2004 від 1 грудня 2004 року, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року у справі за № 6-рп/2007 та рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року у справі за № 10-рп/2008 положення ст. 44 Закону України “Про державний бюджет України на 2004 рік”, ст. 29 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, п. 20 розділу 2 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” відповідно визнані неконституційними, якими обмежено розмір щорічної допомоги учасникам бойових дій.
Проте з такими висновкам погодитись не можна, оскільки рішення Конституційного Суду України у справі за № 1-27/2004 прийняте 1 грудня 2004 року і зворотної сили немає. Теж саме стосується рішень Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Разом з тим, на час проведення позивачу виплати допомоги за 2004 рік, стаття 44 Закону України “Про державний бюджет України на 2004 рік” неконституційною визнана не була.
Під час проведення позивачу виплат за 2007 рік стаття 29 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” неконституційною визнання не була.
Під час проведення виплат позивачу виплат за 2008 рік п. 20 розділу 2 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” неконституційним визнаний не був.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За таких обставин дії відповідача по сплаті позивачу щорічної допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій були правомірними за 2004, 2007 та 2008 роки рік були правомірними.
Крім того, суд першої інстанції невірно нарахував 3 % річних від недоплаченої суми за 2004, 2007 та 2008 роки, оскільки згідно з ч. 2 ст. 1 ЦК України до спірних правовідносин цивільне законодавство не застосовується. Також слід визначити, що спеціальним законодавством України, яке регулює Пенсійні правовідносини, не передбачено нарахування відсотків за несплачені суми допомоги до 5 травня.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Слов*яносербської райдержадміністрації Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2008 року по справі № 2-а-10953/08 за позовом Курінної Нелі Володимирівни до Управління праці та соціального захисту населення Слов*яносербської райдержадміністрації Луганської області, Головного управління праці та соціального захисту населення в Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання винити певні дії-задовольнити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2008 року по справі № 2-а-10953/08 -скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов*яносербської райдержадміністрації Луганської області, Головного управління праці та соціального захисту населення в Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання винити певні дії - відмовити. .
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 6 травня 2009 року.
ЇЇ повний текст виготовлений 12 травня 2009 року.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий Сухарьок М.Г.
Судді Білак С.В.
Гаврищук Т.Г.