Іменем України
10 березня 2009 року Справа № 2а-7684/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Матвєєвої В.В.
при секретарі: Сіряцькому А.С.
в присутності сторін:
представник позивача ОСОБА_1
представник відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства «Свердловський машинобудівельний завод» про стягнення несплаченої адміністративно-господарської санкції та пені за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, -
02 грудня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства «Свердловський машинобудівельний завод» про стягнення несплаченої адміністративно-господарської санкції та пені за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач пояснив, що в порушення ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємство не інформувало Свердловський міський центр зайнятості про наявність вільних посад для забезпечення працевлаштування інвалідів, що підтверджується довідкою Свердловського міського центру зайнятості №12/3-12074 від 17.05.2008 року. На підприємстві у 2007 році замість 27 інвалідів працювало 20 інваліда.
За нестворені робочі місця у 2007 року підприємством самостійно не було перераховано адміністративно-господарські санкції у розмірі 69804,35грн.
В супереч п. 5 Положення про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, відповідач не інформував відповідні державні органи, а тому відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» нараховується пеня за порушення терміну сплати адміністративно-господарської санкції самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.
Розмір нарахованої пені за порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій становить 6086,56 грн.
У судовому засіданні представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, у якій просив стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 59804,35грн. та пеню 9097,68грн.
Представник відповідача в судовому засіданні надав заперечення проти позову, у якому позов не визнав, та пояснив, що ухвалою господарського суду Луганської області порушене провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Свердловський машинобудівельний завод» та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, тому сума пені не може бути стягнута з відповідача. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні було встановлено, що в порушення ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємство не інформувало Свердловський міський центр зайнятості про наявність вільних посад для забезпечення працевлаштування інвалідів, що підтверджується довідкою Свердловського міського центру зайнятості №12/3-12074 від 17.05.2008 року. На підприємстві у 2007 році замість 27 інвалідів працювало 20 інваліда.
За нестворені робочі місця у 2007 року підприємством самостійно не було перераховано адміністративно-господарські санкції у розмірі 69804,35грн.
В супереч п. 5 Положення про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, відповідач не інформував відповідні державні органи, а тому відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» нараховується пеня за порушення терміну сплати адміністративно-господарської санкції самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.
Розмір нарахованої пені за порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій становить 6086,56 грн.
Згідно заяви про збільшення позовних вимог, яка була надана представником позивача у судовому засіданні, відповідач частково сплатив до Державного бюджету суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 10 000грн., залишок адміністративно-господарських санкцій становить 59804,35грн., який до теперішнього часу відповідачем не сплачений. Відповідно розмір нарахованої пені за порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій складає 9097,68грн.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Частиною 5 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» встановлено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Відповідно до ч.8 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.
Частиною 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Крім того, відповідно до п.3 Положення про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Також п.5 Положення про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, затверджено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Враховуючи те, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу Відкритого акціонерного товариства «Свердловський машинобудівельний завод» складає 687 осіб, то чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» (4%) - 27 осіб, з них працювало лише 20 осіб. Кількість робочих місць, не зайнятих інвалідами, складає 7 осіб.
Як вбачається із звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік, фонд оплати праці штатних працівників складає 9972,05 грн., а тому середня заробітна плата штатного працівника складає 69804,35 грн.
Тому розмір адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця складає : 9972,05 грн. х 7 місць = 69804,35грн.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Свердловський машинобудівельний завод» пені , то суд вважає, що вона є необрунтованою з наступних підстав.
Згідно п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється нарахування неустойки (штраф, пеня), застосування інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов”язань щодо сплати податків і зборів (обов”язкових платежів).
Відповідно до п.3.10 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 15.05.2007 року за №223, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів пеня не нараховується.
Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з відповідача несплачені адміністративно-господарські санкції за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, а в решті позовних вимог відмовити.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.3.10 Порядку нарахування пені та її сплати, ст.ст. 18,19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства «Свердловський машинобудівельний завод» про стягнення несплаченої адміністративно-господарської санкції та пені за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Свердловський машинобудівельний завод» (юридична адреса: НОМЕР_1 м. Свердловськ, вул. Заводська, 1, р/р НОМЕР_2, Луганське відділення ПУМБ, МФО НОМЕР_2, код 00177945) на користь Державного бюджету України (отримувач Держбюджет м. Свердловська, р/р НОМЕР_3 в ГУ ДКУ у Луганській області, МФО НОМЕР_4, код НОМЕР_5, код платежу НОМЕР_6) несплачені адміністративно-господарські санкції за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році в розмірі 59804грн. 35коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.