Постанова від 26.03.2009 по справі 22-а-2153/08

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

26.03.2009

Справа № 22-а-2153/08 Попередній № справи 2-а-959/08

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Шелемет'єва О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя на постанову Гагарінський районний суд м.Севастополь (суддя Майданік А.П. ) від 29.09.08 у справі № 2-а-959/08

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя (проспект Жовтневої революції, 8, м.Севастополь, 99038)

про стягнення несплаченої грошової допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Гагарінського районного суду м.Севастополь від 29 вересня 2008 року у справі №2-а- 959/2008 ( №22-а-2153/08) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя на користь ОСОБА_1 недоплачену одноразову допомогу ветерану війни за 2008 рік в розмірі 2888 грн.

Не погодившись з рішенням суду, Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що щорічна одноразова допомога була виплачена позивачу в розмірі, яки встановлений державним бюджетом на 2008 рік, правових підстав для виплати допомоги у більшому розмірі не було.

Представники сторін у судові засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Відповідач подав до початку судового засідання клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів розглянувши справу, встановила наступне.

ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 03 червня 2005 року.

Згідно зі ст.13 Закону України № 3551-ХII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції до 01.01.2008 року інваліди війни другої групи мають право на разову допомогу до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем виплачено у 2008 році позивачеві грошову допомогу у розмірі 400грн., тобто у розмірі, передбаченому Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп\2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо встановлення розміру щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

У даному рішенні Конституційного суду України вказано, що згідно статей 22 ч.3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

Згідно з частиною 1 статі 17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду як джерела права.

При розгляді справи „Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни до законодавства. Проте, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни.

Частиною 3 статі 22 Конституції України також передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 17-1 Закону України № 3551-ХII особи мають право звернутися за отриманням грошової допомоги до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Таким чином, судова колегія вважає, що з 09.07.2007р., тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 6-рп\2007, у позивача, на підставі частини 3 ст.152 Конституції України, виникло право на отримання недоплаченої разової грошової допомоги, передбаченої ст.13 Закону України № 3551-ХII.

Колегія суддів вважає, що невиплачена ОСОБА_1 щорічна грошова допомога як інваліду війни ІІ групи за 2008 рік підлягає стягненню, враховуючи те, що право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.

Законом України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” на 01.04.2008 року встановлено мінімальну пенсію за віком у розмірі 481 грн., тому підлягала виплаті позивачу щорічна разова грошова допомога у розмірі 3848 грн. (481х8=3848). З матеріалів справи вбачається, що позивачеві фактично була сплачена грошова допомога у розмірі 400грн., у зв'язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3448грн.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя задоволенню не підлягає, а постанова Гагарінського районного суду м.Севастополь від 29 вересня 2008 року у справі №2-а- 959/2008 підлягає зміні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 2 частини першої статті 198, п.1 ч.1 ст.201, частиною другою статті 205, статтями 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Гагарінського районного суду м.Севастополь від 29 вересня 2008 року у справі №2-а- 959/2008 змінити, виклавши абзац другій її резолютивної частини в наступній редакції:

"Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як ветерану війни за 2008 рік в розмірі 3448 грн."

В іншій частині постанову Гагарінського районного суду м.Севастополь від 29 вересня 2008 року у справі №2-а- 959/2008 залишити без змін.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Суддя О.В.Кучерук

Попередній документ
3758466
Наступний документ
3758468
Інформація про рішення:
№ рішення: 3758467
№ справи: 22-а-2153/08
Дата рішення: 26.03.2009
Дата публікації: 05.06.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: