Справа № 802/4310/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
25 лютого 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Загороднюка А.Г.
суддів: Білої Л.М. Сушка О.О. ,
за участю секретаря судового засідання: Копійчук О.В.,
апелянта - Коломійця О.С.,
представників відповідача - Лукача Я.О., Сердюка Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до територіального Центрального управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту і фінансового контролю Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 про скасування наказів та зобов'язання вчинити дії , -
до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом про скасування наказів Територіального Центрального управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту і фінансового контролю Міністерства оборони України та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 вчинити певні дії.
02 грудня 2013 року Вінницький окружний адміністративний суд позов задовольнив частково: скасовано пункт 2 наказу начальника Територіального Центрального управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту і фінансового контролю Міністерства оборони України від 01 червня 2013року №41; скасовано пункт 2 наказу начальника Територіального Центрального управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту і фінансового контролю Міністерства оборони України від 01 червня 2013року №42; скасовано пункт 2 наказу начальника Територіального Центрального управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту і фінансового контролю Міністерства оборони України від 01 червня 2013року №43; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов повністю.
Під час судового засідання позивач (апелянт) підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Натомість, представники військової частини НОМЕР_1 просили залишити апеляційну скаргу без задоволення. У письмовому заперечені на апеляційну скаргу зазначено, що начальник управління має право приймати накази лише стосовно тих військовослужбовців, які зараховані в штат управління і проходять військову службу в управлінні, але жодних доказів щодо підтвердження даного факту суду не надано.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, позивача, представників відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Судом І інстанції встановлено, що ОСОБА_1 підполковник юстиції проходив військову службу в Територіальному Центральному управлінні внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту і фінансового контролю Міністерства оборони України на посаді помічника начальника управління з правової роботи з 25 червня 2012 року та знаходився на грошовому, речовому і продовольчому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» позивача звільнено наказом першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) від 22 серпня 2013 року №139 з військової служби в запас за п. «б» (за станом здоров'я) з правом носіння військової форми.
10 жовтня 2013 року ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини, що стверджується витягом з наказу №189 начальника Територіального Центрального управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України.
Наказом начальника Територіального Центрального управління внутрішнього аудиту та контролю №35 від 24 травня 2013 року за неналежне виконання своїх службових обов'язків відповідно до абз. 6 ст.100 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, з питань представлення інтересів управління в судах та інших органах, попереджено про неповну службову відповідність. У зв'язку з цим, на підставі наказів від 01 червня 2013 року № 41 (пункт 2), № 42 (пункт 2) та № 43 (пункт 2), позивачу не виплачено надбавки, премії.
Згідно п. 2 наказу №41 від 01 червня 2013 року не виплачено щомісячну додаткову грошову винагороду за травень 2013 року в розмірі 20 % від місячного грошового забезпечення. Згідно п. 2 наказу №42 від 01 червня 2013 року не виплачено премію за травень 2013 року у розмірі 90 % від посадового окладу. Відповідно до п. 2 наказу №43 від 01 червня 2013 року не виплачено надбавку за виконання особливо важливих завдань за травень 2013 року у розмірі 95% від суми посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років. Окрім зазначеного вище, у зв'язку з накладенням на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, позивачу не було виплачено премію в розмірі місячного грошового забезпечення з нагоди святкування Дня бухгалтера та Дня юриста.
Суд І інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що видання наказів та встановлення відповідних розмірів додаткового грошового забезпечення є дискреційними повноваженнями начальника Управління. А тому, вимоги щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити щомісячну додаткову грошову винагороду, надбавки, премії тощо не підлягають задоволенню.
Колегія суду, погоджується з таким висновком суду І інстанції частково з огляду на наступні обставини.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року наказ начальника Управління від 24 травня 2013 року №35 «Про притягнення підполковника юстиції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» визнано протиправним та скасовано.
Враховуючи, що наказ, яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності позивача скасовано, підстави для прийняття пункту 2 наказів від 01 червня 2013 року за №41, №42, №43 відсутні.
Таким чином, колегія суду погоджується з висновком суду І інстанції щодо скасування пункту 2 наказів від 01 червня 2013 року за №41, №42, №43.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити надбавки та премії, колегія суду розглянувши матеріали та докази по справі, дійшла висновку про необхідність зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду за травень 2013 року в розмірі 20 % від місячного грошового забезпечення, премію за травень 2013 року у розмірі 90 % від посадового окладу, з огляду на наступні обставини.
Зі змісту наказів Територіального Центрального управління внутрішнього аудиту та контролю № 41 та №42 від 01 червня 2013 року встановлено, що позивачу відмовлено у виплаті додаткової грошової винагороди у розмірі 20 відсотків від місячного грошового забезпечення та премії за травень у розмірі дев'яносто відсотків від посадового окладу за травень 2013 року у зв'язку з притягненням його до дисциплінарної відповідальності на підставі наказу від 24 травня 2013 року №45.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22 вересня 2010 року №889 військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) з 01 квітня 2013 року встановлюється щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 20 відсотків від місячного грошового забезпечення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року начальники управлінь мають право здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Враховуючи, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача скасовано, а щомісячна додаткова грошова винагорода та премія за травень 2013 року встановлена та виплачена всім працівникам у однаковому розмірі, колегія суду вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у цій частині.
Крім того, колегією суддів прийнято до уваги, що відповідно до п.2 наказу начальника територіального Центрального управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України № 97 від 29 листопада 2013 року діяльність зазначеного територіального Центру вважається з 30 листопада 2013 року завершеною. А відповідно до п.2 наказу Міністерства оборони України № 593 від 19 грудня 2013 року Центральне територіальне управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю утримується на фінансовому забезпеченні при військовій частині НОМЕР_1 .
У зв'язку із зазначеним, правомірним буде покласти обов'язок нарахувати та виплатити щомісячну додаткову грошову винагороду за травень 2013 року в розмірі 20 % від місячного грошового забезпечення, премію за травень 2013 року у розмірі 90 % від посадового окладу на військову частину НОМЕР_1 .
Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання нарахувати та виплати військову частину надбавку за виконання особливо важливих завдань за травень 2013 року в розмірі 90 відсотків від суми посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавку за вислугу років, премію в розмірі місячного грошового забезпечення за липень 2013року з нагоди святкування Дня бухгалтера, премію в розмірі місячного грошового забезпечення за жовтень 2013 року з нагоди святкування Дня юриста, то колегія суду дійшла висновку, що вищевказані позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно з п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року №1294 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати: надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а тим, що безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів, які передбачено положеннями про відповідні структурні підрозділи, військовослужбовцям органів (підрозділів) Державної прикордонної служби, Морської охорони, що безпосередньо забезпечують охорону ділянок кордону, здійснюють прикордонний контроль і пропуск через кордон, військовослужбовцям Служби безпеки, які безпосередньо здійснюють заходи, пов'язані з виконанням завдань державної безпеки, військовослужбовцям розвідувальних органів, які безпосередньо виконують функції з добування інформації, забезпечують та беруть участь у спеціальних заходах, спрямованих на підтримку національних інтересів, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу за виконання спеціальних завдань, пов'язаних з антитерористичною діяльністю, особам начальницького складу слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, військовослужбовцям Служби безпеки за службу на посадах слідчих, особам рядового і начальницького складу підрозділів міліції громадської безпеки за службу на посадах старших дільничних, дільничних і помічників дільничних інспекторів міліції та підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції, особам рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, які безпосередньо забезпечують функціонування та безпеку державної системи урядового зв'язку, Національної системи конфіденційного зв'язку, державний контроль за станом криптографічного та технічного захисту інформації - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Однак, абзацом третім п. 5 вказаної постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що порядок та умови виплати такої надбавки визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань. У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується.
Відповідно до абзацу другого п. 1.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260 до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 15.14 Інструкції встановлено, що розміри надбавки за виконання особливо важливих завдань установлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, яке оформлюється наказом Міністра оборони України (пункт15.4). Підставою для виплати військовослужбовцям надбавки за виконання особливо важливих завдань є наказ командира військової частини (командирам військових частин накази вищих командирів /начальників/) про вступ до виконання обов'язків за посадою (основною чи тимчасово виконуваною), у якому зазначається розмір надбавки .
В силу п. 15.7 вказаної Інструкції командири (начальники) військових частин (установ та організацій) у разі несвоєчасного або неякісного виконання завдань за місяць, у якому військовослужбовцями було допущено несвоєчасне або неякісне виконання завдань (а військовослужбовцями, зазначеними в пункті 15.2 цієї Інструкції, крім цього, несвоєчасну та неякісну розробку проектів нормативно-правових актів, експертизу таких актів), мають право зменшувати розмір надбавки за виконання особливо важливих завдань або скасовувати (відміняти) її.
Рішення про зменшення розміру надбавки або її скасування (відміну) оформлюється наказом командира (начальника) військової частини (установи, організації) на підставі поданих за командою рапортів безпосередніх командирів (начальників) з клопотанням про зменшення розміру надбавки або її скасування (відміну).
У наказі про зменшення розміру надбавки або її скасування (відміну) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для прийняття такого рішення.
Крім того, як встановлено з наказу №43 від 01 червня 2013 року начальником Територіального Центрального управління внутрішнього аудиту та контролю встановлено надбавку за виконання особливо важливих завдань кожному військовослужбовцю у різному відсотковому розмірі.
Таким чином, колегія суду дійшла висновку, що встановлення розміру даної надбавки є правом, а не обов'язком начальника управління, залежить від показників роботи військовослужбовця та від наявності фонду грошового забезпечення. Суд не наділений повноваженнями надавати оцінку якості, складності, обсягу та важливості виконаних позивачем завдань. Тому, суд не може визначити розмір цієї надбавки і таким чином, вказана позовна вимога не підлягає задоволенню.
До аналогічного висновку колегія суду дійшла щодо встановлення та виплати премій з нагоди святкування Дня бухгалтера та Дня юриста.
Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.
Враховуючи, що судом І інстанції не повно встановлено обставини, що мають значення для справи в частині позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року в частині відмови у зобов'язанні нарахування та виплати премії - скасувати .
В цій частині прийняти нову постанову, якою зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду за травень 2013 року в розмірі 20 % від місячного грошового забезпечення, премію за травень 2013 року у розмірі 90 % від посадового окладу.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі "03" березня 2014 р.
Головуючий Загороднюк А.Г.
Судді Біла Л.М.
Сушко О.О.