05 березня 2014 р. Справа № 821/2700/13-а
Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді -Шеметенко Л.П.
судді -Домусчі С.Д.
судді -Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області та товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський тепличний комбінат» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський тепличний комбінат» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Херсонський тепличний комбінат» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі ДПІ у м. Херсоні) про:
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 липня 2013 року №0000411504 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість (далі ПДВ) на 189 359 грн.;
- скасування п. 4.3 акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Херсонський тепличний комбінат» бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за березень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року, липень-грудень 2012 року, січень, березень 2013 року від 07.06.2013 року №2874/15.4/37238576.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування п.4.3 акта перевірки.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновків про неправомірне формування товариством податкового кредиту по безтоварним та нікчемним господарським операціям з: «Інвестюгагротранс», ТОВ «Фієста Плюс», ПП «Алексгрупп» та ТОВ «Гражданпромспецпроект», ПП «Строймаркет-КН», у зв'язку з чим, було прийнято оскаржуване рішення. На думку позивача, вказані висновки є безпідставними.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на безтоварність господарських операцій позивача.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01 липня 2013 року №0000411504 в частині зменшення розміру від'ємного значення ПДВ у сумі 79 693 грн.
В частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 липня 2013 року №0000411504 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ у сумі 109 666 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області та товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонський тепличний комбінат» подали апеляційні скарги, в яких ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
За результатами документальної позапланової перевірки ТОВ «Херсонський тепличний комбінат» з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних податкових періодів за березень 2011 року (уточнюючий розрахунок), листопад 2011 року (уточнюючий розрахунок), грудень 2011 року, січень - лютий 2012 року, липень - грудень 2012 р., січень, березень 2013 року, ДПІ у м. Херсоні складено акт від 07 червня 2013 року №2874/15.4/37238576.
Згідно з актом перевірки, позивачем порушено: пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 198 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту на 189 358,50 грн.
На підставі вказаного висновку податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 липня 2013 року №0000411504 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 189 359 грн.
Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту по господарським операціям з контрагентами-постачальниками: ПП «Інвестюгагротранс», ТОВ «Фієста Плюс», ПП «Алексгрупп», які за висновком ДПІ визнані нікчемними, суд першої інстанції встановив наступне.
Між позивачем (за договором покупець) та ПП «Інвестюгагротранс» (за договором продавець) було укладено договір купівлі-продажу №43 від 01.11.2010 року, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти товар на умовах СРТ. (п.1.1. договору), продавець зобов'язується забезпечити своєчасну поставку товару (п.4.1. договору).
На підтвердження отримання у грудні 2010 року актофиду та вироциду згідно умов даного договору позивачем надано до матеріалів справи видаткову накладну № РН-000125 від 30.11.2010 року, податкову накладну №468 від 30.11.2010 року на суму ПДВ 1 850 грн. та видаткову накладну № РН-000130 від 06.12.2010 року, податкову накладну №507 від 06.12.2010 року на суму ПДВ 2 327 грн. На підтвердження здійснення розрахунків надано банківські виписки за період з 30.11.2010 року по 16.03.2011 р.
Також між позивачем (за договором покупець) та ПП «Алексгрупп» (за договором продавець) було укладено договір купівлі-продажу №1 від 05.04.2011 р., за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти товар на умовах СРТ. (п.1.1. договору), продавець зобов'язується забезпечити своєчасну поставку товару ( п. 4.1. договору).
На підтвердження отримання у липні 2011 року актофиду, аллауту згідно умов даного договору позивачем надано до матеріалів справи видаткову накладну №206 від 18.10.2011 року, податкову накладну №21 від 18.10.2011 року на суму ПДВ 2 126,67 грн., видаткову накладну №30 від 28.07.2011 року, податкову накладну №26 від 28.07.2011 року на суму ПДВ 2 624 грн., видаткову накладну №31 від 20.07.2011 року, податкову накладну №2 від 20.07.2011 року на суму ПДВ 2 864 грн. На підтвердження здійснення розрахунків надано банківські виписки за період з 28.07.2011 року по 31.10.2011 року.
Також, між позивачем (за договором покупець) та ТОВ «Фієста-Плюс» ( за договором продавець) було укладено кілька договорів купівлі-продажу будівельних матеріалів, які за своїм змістом є ідентичними, зокрема продавець продає покупцю будівельні матеріали, найменування, асортимент, загальна кількість, ціна за одиницю та загальна вартість партії товару зазначаються в накладних, які з моменту їх підписання є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. договору), поставка товару здійснюється партіями, об'єм та регулярність погоджується сторонами любим зручним для них способом ( п. 2.3. договору), розрахунки безготівкові ( п. 2.2. договору).
За договором купівлі-продажу №13/01 від 13.01.2011 року та специфікацією товару ( труба ДУ 15, Круг 16, Уголок 50*5) отримано позивачем від ТОВ «Фієста-Плюс» товару на суму ПДВ 100 000 грн., що підтверджується видатковою накладною №13 від 13.01.2011 року, податковою накладною від 13.01.2011 року №13.
За договором купівлі-продажу №14/01 від 14.01.2011 року та специфікацією товару (фарба ПФ-115, ґрунтовка ГФ-021, уайт-спирит, цемент ШПЦ-1114-400 25 кг, уголок 40*3) отримано позивачем від ТОВ «Фієста-Плюс» товару на суму ПДВ 100 000 грн., що підтверджується видатковою накладною №14 від 14.01.2011 року, податковою накладною від 14.01.2011 року №14.
За договором купівлі-продажу №17/01 від 17.01.2011 року та специфікацією товару (труба ДУ 15, ґрунтовка ГФ-021), отримано позивачем від ТОВ «Фієста-Плюс» товару на суму ПДВ 100 000 грн., що підтверджується видатковою накладною №17 від 17.01.2011 року, податковою накладною від 17.01.2011 року №17.
За договором купівлі-продажу №18/01 від 18.01.2011 року та специфікацією товару (фарба ПФ-115, ґрунтовка ГФ-021, Уайт-спирит, труба д.50) отримано позивачем від ТОВ «Фієста-Плюс» товару на суму ПДВ 100 000 грн., що підтверджується видатковою накладною №18 від 18.01.2011 року, податковою накладною від 18.01.2011 року №18.
За договором купівлі-продажу будівельних матеріалів №18/02 від 18.01.2011, специфікацією товару (шпагат пп 5 кг, 740 шт.) отримано позивачем від ТОВ «Фієста-Плюс» товару на суму ПДВ 100 000 грн., що підтверджується видатковою накладною №18-001 від 18.01.2011 року, податковою накладною від 18.01.2011 р. №18-001.
За договором купівлі-продажу №18/03 від 18.01.2011 року, специфікацією товару (шпагат пп 5 кг, 740 шт.) отримано позивачем від ТОВ «Фієста-Плюс» товару на суму ПДВ 100 000 грн., що підтверджується видатковою накладною №18-002 від 18.01.2011 р., податковою накладною від 18.01.2011 року № 18-002 .
На підтвердження здійснення розрахунків надано банківські виписки за період з 13.01.2011 року по 20.01.2011 року (додаються).
Згідно з поясненнями позивача, за наслідками здійснення господарських операцій товарно-транспортні накладні не виписувались, оскільки товари були доставлені або ж власним транспортом позивача або іншим транспортом за домовленістю сторін.
Також, суд першої інстанції встановив, що частково податкового кредиту позивача була зменшена у зв'язку з неподанням певними контрагентами-постачальниками позивача податкових декларацій або з невизнанням податковим органом цих декларацій як податкової звітності.
Так, в акті перевірки зазначено, що згідно «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та аналізу податкової звітності, ПП «Інвестюгагротранс» за березень 2011 р., ТОВ «Гражданпромспецпроект» за серпень 2011 року не подано до податкових інспекцій за місцем їх реєстрації податкової декларації з ПДВ та не задекларовано податкових зобов'язань відповідно на суму ПДВ 5 632 грн. та на суму ПДВ 1 710 грн. А, подані ПП «Алексгрупп» та ПП «Строймаркет - КН» податкові декларації з ПДВ за жовтень 2011 р. та січень 2012 р. та відповідно задекларовану суму податкового зобов'язань ПДВ 8 942,67 грн. та ПДВ 63 408,33 грн. визнано недійсними, тобто не визнано як податкову звітність.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів факту придбання товарів у ПП «Інвестюгагротранс», ТОВ «Фієста Плюс», ПП «Алексгрупп» через відсутність товарно-транспортних накладних та невідповідність прибуткових накладних вимогам законодавства, у зв'язку з чим, податковий кредит на загальну суму 109 666 грн. сформований неправомірно.
Також, суд виходив з того, що наявні в АІС «Система автоматизованого співставлення даних податкової звітності з ПДВ по податковим зобов'язанням та податковому кредиту в розмірі контрагентів» розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями його контрагентів не є такими, що сталися з вини позивача або його контрагентів та не пов'язані з невиконанням позивачем або його контрагентами власних податкових зобов'язань, а тому не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту за результатами відносин з вказаними контрагентами, у зв'язку з чим, доводи податкового органу про відсутність у позивача права на податковий кредит у розмірі 79 693 грн. є необґрунтованими.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновків про необхідність скасування оскарженого рішення на суму 79 693 грн.
В апеляційній скарзі ТОВ «Херсонський тепличний комбінат» вказується, що товарність його господарських операцій з ПП «Інвестюгагротранс», ТОВ «Фієста Плюс», ПП «Алексгрупп» підтверджується належним чином оформленими первинними документами, зокрема, податковими накладними, як то передбачено нормами податкового законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності факту придбання позивачем товарів у ПП «Інвестюгагротранс», ТОВ «Фієста Плюс», ПП «Алексгрупп» та не приймає ці доводи ТОВ «Херсонський тепличний комбінат», з таких підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції (тобто, реальної зміни майнового стану платника податків).
Згідно з податковим законодавством, першою необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, а за відсутності такого факту відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Твердження позивача про реальне отримання ним будівельних матеріалів від ПП «Інвестюгагротранс», ТОВ «Фієста Плюс», ПП «Алексгрупп» не узгоджується з такими обставинами.
З матеріалів справи вбачається, що у вказаних контрагентів-постачальників позивача відсутні основні фонди, зокрема, працівники, складські приміщення, транспортні засоби і, тому, не зрозуміло, яким чином ці підприємства могли виконувати свої зобов'язання з постачання позивачу будівельних матеріалів.
Крім того, позивачем не доведено господарської мети в придбанні будівельних матеріалів через посередників замість придбання цих матеріалів з оптових складів (або у спеціалізованих магазинах) безпосередньо пов'язаних з виробниками чи імпортерами, які численно представлені на рику будівельних матеріалів.
Також, колегія суддів вважає правильним акцентування судом першої інстанції уваги на відсутності документів, пов'язаних з відображенням руху товарів (товарно-транспортних накладних, які б вказували на місця навантаження-розвантаження та інші умови транспортування).
За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірне формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Інвестюгагротранс», ТОВ «Фієста Плюс», ПП «Алексгрупп» та вважає необґрунтованими посилання ТОВ «Херсонський тепличний комбінат» на належним чином складені первинні документи як на доказ товарності цих взаємовідносин.
Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наявні в АІС «Система автоматизованого співставлення даних податкової звітності з ПДВ по податковим зобов'язанням та податковому кредиту в розмірі контрагентів» розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями його контрагентів не є підставою для зменшення позивачу податкового кредиту, виходячи з наступного.
Жодна норма податкового законодавства не ставить в залежність право платника податків на формування податкового кредиту від нарахування (і, навіть, сплати) його контрагентом податкового зобов'язання і, тому, якщо контрагенти позивача не відобразили у своїй податковій звітності податкові зобов'язання по господарським операціям з позивачем, то це є підставою для застосування негативних наслідків до них, проте не до позивача.
В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні не наводить будь-яких доводів щодо неповноти дослідження судом обставин справи, помилковості в застосуванні норм матеріального чи процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, а просто переписує зміст розділу «Податкові зобов'язання» акта перевірки, що вказує на абсолютну необґрунтованість апеляційної скарги.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарг як необґрунтовані та погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційних скаргах доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області та товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський тепличний комбінат» - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л Л.П. Шеметенко
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: І.О. Турецька