Головуючий у 1 інстанції - Бугера О.В
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
.
05 березня 2014 року справа №437/19528/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Сіваченка І.В.
Шишова О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут» на ухвалу Ленінського районного суду м.Луганська від 09 січня 2014р. у справі 437/19528/13-а (головуючий І інстанції Бугера О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут» до Луганської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення в окремій частині,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Луганської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Луганської міської ради №35/36 від 27.06.2013 року «Про деякі питання щодо розгляду акту ревізії фінансово-господарської діяльності Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів за 2010-2011рр. та завершений звітний період 2012р.» в тій частині, що стосується вважати зміненим в частині збільшення розміру річної орендної плати договір оренди землі від 15.12.2005 року (державна реєстрація за №040640200008 від 25.01.2006 року), укладений між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Добробут», відносно земельної ділянки площею 0,7673 га за адресою: м.Луганськ, вул.. Ломоносова (напроти стрілецького тиру «Динамо»), яка передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Добробут» під будівництво та розміщення житлового комплексу з вбудовано-прибудованими спортивно-оздоровчим та торговельно-побутовим комплексами.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Луганська від 09 січня 2014р. відмовлено у відкритті провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут» до Луганської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення в окремій його частині, відповідно до п.1 ч.1 ст. 109 КАС України, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Позивач вважає, що наведений спір є адміністративно-правовим, а тому підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За приписами п.1 ч.1 ст.3 наведеного Кодексу адміністративна справа це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено у статті 3 цього Кодексу - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом саме владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення Луганської міської ради №35/36 від 27.06.2013р. «Про деякі питання щодо розгляду акту ревізії фінансово-господарської діяльності Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів за 2010-2011рр. та завершений звітний період 2012р.».
Колегія суддів вважає, що даний спір є публічно-правовим, оскільки виник з публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, а саме: органу місцевого самоврядування, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством, зокрема, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні", владні управлінські функції.
Під перелік публічно-правових справ, на які не поширюється компетенція адміністративних судів, встановлений ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, ця справа не підпадає.
Конституційний Суд України у рішенні від 1 квітня 2010 року N 10-рп/2010 зазначив, що системний аналіз положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (частини першої статті 10, статей 16, 17, 18, 25, 26 та інших) свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб'єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановлені ухвали були порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись статтями 3,17,197, 199, 202, 204, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут» на ухвалу Ленінського районного суду м.Луганська від 09 січня 2014р. у справі 437/19528/13-а - задовольнити.
Скасувати ухвалу Ленінського районного суду м.Луганська від 09 січня 2014р. у справі 437/19528/13-а та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.Г.Гаврищук
Судді: І.В.Сіваченко
О.О.Шишов