27 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 2-а-10256/11/1412
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Корнешова Т.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання неправомірними дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію працюючому пенсіонеру.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2011 року позов задоволений частково; зобов'язано відповідача перерахувати позивачу пенсію з квітня 2011р. із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну особу застраховану особу в цілому по Україні за 2009р. та здійснити відповідні виплат; в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судовим розглядом встановлено, що позивач є працюючим пенсіонером.
У грудні 2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, але як вбачається з рішення відповідача в перерахунку пенсії з урахуванням середнього показника заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки по Україні за 2009 рік йому було відмовлено.
Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина 1 статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.
Колегія суддів приходить до висновку, що середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу)застрахованої особи для обчислення пенсії.
Крім того, ототожнювати визначення як «середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України» та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії», не можливо, оскільки ці поняття є різними правовими категоріями, основу яких становлять різні економічні критерії.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 (надалі Закон 1788) та Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» № 1058 від 9 липня 2003 року. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин.
З урахуванням зазначеного, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у зв'язку з порушенням норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до ст.202 КАС України, оскаржена постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва - задовольнити, а постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2011 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволені позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання неправомірними дій - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: