Головуючий у 1 інстанції - Рукас О. В.
Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.
06 березня 2014 року справа №417/52/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Чумака С.Ю.,
суддів: Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області на постанову Марківського районного суду Луганської області від 14 січня 2014 року у справі №417/52/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати останнього провести перерахунок пенсії, починаючи з 16 липня 2011 року по теперішній час, в розмірі 90% від усіх складових заробітної плати, у тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сум виплаченої позивачу щомісячної індексації заробітної плати за 60 календарних місяців роботи, на які були нараховані та фактично сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і сплачувати її у подальшому в нарахованому розмірі.
Постановою Марківського районного суду Луганської області від 14 січня 2014 року позовні вимоги задоволені частково, дії відповідача визнано протиправними та зобов'язано останнього здійснити перерахунок та виплату пенсії як державному службовцю з 01.12.2013 року у розмірі 90% з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, а також індексації на заробітну плату з урахуванням фактично виплачених сум.
Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в обґрунтування якої послався на те, що відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу» інші виплати не є складовою заробітної плати, а тому не можуть враховуватись при обчисленні пенсії.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Позивачу з 16 липня 2011 року було призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» при загальному стажі роботи 41 рік 4 місяці 1 день, в тому числі стажу на державній службі 32 роки 6 місяців 25 днів. Позивач отримує пенсію в розмірі 90% від заробітної плати.
Відповідно до довідки від 15.07.2011 року №1141 для обчислення пенсії відповідачем включено не всю заробітну плату, яку позивач отримував, коли працював, не включені виплати, які мали постійний характер-індексація, матеріальна допомога на оздоровлення, допомога на вирішення соціально-побутових питань.
22 листопада 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення йому перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги та індексації заробітної плати, але рішенням від 26.11.2013 року № 2238/02 відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку. ( а.с. 16).
При вирішенні спору колегія суддів виходить з правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, яка відповідно до статті 244І КАС України є обов'язковою для застосування в судовій практиці, і зазначає наступне.
За змістом статті 37 Закону № 3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95ВР "Про оплату праці" (далі Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про необхідність врахування при перерахунку пенсії позивачу сум всіх виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", в редакції чинній на час звернення за призначенням пенсії за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Тому колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивач має право отримувати пенсію в розмірі 90 % від розрахованої заробітної плати, оскільки на час призначення йому пенсії, під час якого були порушені права позивача, пенсія була призначена саме у такому відсотковому відношенні відповідно до діючої на той час редакції ст. 37 Закону України № 3723.
Колегія суддів зазначає, що в 2013 році позивач звернувся до відповідача не за новим перерахунком розміру його пенсії в розумінні ст. 37-1 Закону України № 3723, а за відновленням своїх прав, порушених при призначені йому пенсії, під час якого при обчисленні його заробітної плати для призначення пенсії були враховані не всі складові заробітної плати.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування чи зміни не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області залишити без задоволення.
Постанову Марківського районного суду Луганської області від 14 січня 2014 року у справі №417/52/13-а залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Колегія суддів С.Ю.Чумак
Д.В.Ляшенко
Л.В.Ястребова