Головуючий у 1 інстанції - Гнатюк О. М.
Суддя-доповідач - Василенко Л. А.
11 березня 2014 року справа №247/38/14-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Старосуда М.І.,
секретар судового засідання Білоцерковець Д.О.,
з участю представника відповідача Щукіної С.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 31 січня 2014 року у справі № 247/38/14-а за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області, третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області (далі УПФУ в м. Торезі), третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність УПФУ в м. Торезі щодо нездійснення перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді з 01.07.2013 року до 31.12.2013 року; зобов'язати УПФУ в м. Торезі здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.07.2013 року до 31.12.2013 року виходячи з 88% місячного заробітку працюючого на відповідній посаді судді, та здійснити виплату недоплаченої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.07.2013 року до 31.12.2013 року у сумі 66490,38 грн. та індексацію (а. с. 3, 4).
Постановою Торезького міського суду Донецької області від 31 січня 2014 року позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність УПФУ в м. Торезі щодо нездійснення ОСОБА_3 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді з 1 липня 2013 року по 31 грудня 2013 року; зобов'язано УПФУ в м. Торезі здійснити ОСОБА_3 перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 1 липня 2013 року по 31 грудня 2013 року, виходячи з 88% місячної заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, та здійснити виплату недоплаченої суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 1 липня 2013 року до 31 грудня 2013 року у сумі 66490,38 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 витрати з сплати судового збору у сумі 172,06 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а. с. 54-60).
Відповідач не погодився з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовував порушенням норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції, постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а. с. 68-70).
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила постанову суду першої інстанції скасувати у задоволені позову відмовити.
Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, надав заперечення на доводи апеляційної скарги (а. с. 79-82).
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчила доводи апеляційної скарги з запереченням на неї, перевірила матеріали справи і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 звільнений з посади судді Торезького міського суду Донецької області у відставку відповідно до постанови Верховної Ради України від 07.10.2004 року № 2076-IV (а. с. 10,11), перебуває на обліку в УПФУ в м.Торезі з 30.10.2004 року і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Загальний стаж роботи на посаді судді складає 24 роки, має 5 кваліфікаційний клас. З 01.02.2007 року на підставі розпорядження УПФУ в м.Торезі від 21.02.2007 року позивачеві розраховане щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 4186,47 грн., виходячи з розміру заробітної плати 4757,35грн. ( а. с. 12).
У грудні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до УПФУ в м. Торезі Донецької області із заявою, якою просив провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального Управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області №№ 08-23/103 від 09.01.2013 року, 08-23/1632 від 05.12.2013 року за період з 1 липня 2013 року до 31 грудня 2013 року (а. с. 15).
Відповідно до даних довідки, виданою Територіальним Управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 08-23/103 від 09.01.2013 року заробітна плата, що враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складається з: окладу - 11470,00 грн.; надбавки за вислугу років (50 %) - 5735,00 грн. (за період січень-листопад 2013 року) (а. с. 13).
Відповідно до довідок Територіального Управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 08-23/103 від 09.01.2013 року та № 08-23/1632 від 05.12.2013 року заробітна плата, що враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці за січень - листопад 2013 року склала 17205,00грн., з яких оклад - 11470,00грн., надбавка за вислугу років 50% - 5735,00грн.,за грудень 2013 р. - 18270,00грн., з яких оклад - 12180,00 грн.; надбавки за вислугу років (50 %) - 6090,00 грн. - за грудень 2013 року (а. с. 13, 14).
Листом УПФУ в м. Торезі Донецької області від 20 грудня 2013 року № 238 (89)/к-39-01-04 з посиланням на відсутність норм щодо перерахунку щомісячного довічного утримання, вирішено до врегулювання зазначеного питання в законодавчому порядку, що розміри щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці не підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною заробітної плати працюючих суддів (а. с. 16-17). В листі зазначено, що позивачеві розраховано розмір його грошового утримання згідно з посадовим окладом судді у розмірі 4757,35 грн., відповідно до довідки №08-13/188, виданої Територіальним Управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області.
Тобто, відповідач не здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального Управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області №№ 08-23/103 від 09.01.2013 року, 08-23/1632 від 05.12.2013 року про розмір заробітної плати за січень-грудень 2013 року.
Спірним у даній справі є питання правомірності дій відповідача щодо відмови позивачеві у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці за період 01.07.2013 року до 31.12.2013 року.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність спірного рішення відповідача № 238(89)/к-39-01-04 від 20.12.2013 року, виходячи з наступного.
В ст. 126 Конституції України закріплені основоположні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканність суддів.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність суддів забезпечується, зокрема, правом судді у відставку. Гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені цим Законом, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України.
З 1 січня 2011 року стаття 43 Закону України «Про статус суддів» та Постанова Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» у відповідності з пункту другого Прикінцевих та Перехідних Положень до «Про судоустрій і статус суддів» втратили свою чинність, однак, відповідно до його норм, із внесеними до нього змінами, які діють з 1 жовтня 2011 року, положення щодо визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, аналогічні положенню колишнього Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року, відповідають частині 3 статті 138 вказаного вище Закону 2453. Отже, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці прямо залежить від розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці встановлений від відсотків грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, внаслідок чого розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повинен збільшуватися в разі підвищення заробітної плати працюючого судді. У зв'язку з тим, що з 1 січня 2013 року заробітна плата працюючого на відповідній посаді судді збільшилася, пенсійний орган зобов'язаний провести позивачеві перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з даних довідки Територіального Управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 08-23/43 від 09.01.2013 року, а саме, відповідно до розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
Згідно частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Згідно частини 4 статті 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. За нормами частини п'ятою цієї статті довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стаття 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», якою врегульований порядок здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України, не містить заборони на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці судів загальної юрисдикції, господарських судів, спеціалізованих судів тощо. Тому посилання відповідача щодо неможливості здійснення позивачеві перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, оскільки вона не є суддею Конституційного Суду України у відставці, не ґрунтуються на законі.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 3 червня 2013 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті другої, абзацу другого пункту 2 розділу другого «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №2453) права щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) було встановлено, що частина третя статті 138 Закону України № 2453 до внесених Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року (далі - Закон № 3668) змін передбачала: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання». Таким чином, визначений Законом № 2453 порядок нарахування щомісячного довічного грошового утримання було змінено Законом №3668, внаслідок чого зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів. Залишивши незмінним зміст права на щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон № 3668 вузив обсяг цього права, встановивши обмежену базу для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання, та скасував право суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру, чим знизив і досягнутий рівень гарантій незалежності суддів. Отже, частина третя статті 138 Закону України № 2453 не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності суддів, а тому суперечить статті 126 Основного Закону України. Цим же рішенням Конституційного Суду України встановлено порядок його виконання, а саме: підлягають застосуванню частини перша, друга статті 138 Закону №2453 у редакції Закону № 3668 як такі, що не суперечать Конституції України; частина третя статті 138 Закону № 2453. У редакції Закону України №3668, яка суперечить Конституції України не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону України № 2453 в редакції до змін, внесених Законом №3668 а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Перше, друге, трете речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, що суперечать Конституції України, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Проте підлягають застосуванню перше речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: "Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку", та четверте речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 зі змінами, внесеними Законом № 3668, а саме: "Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Дія статті 2 Закону № 3668 не поширюється на Закон № 2453. Дія абзацу другого пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668 не поширюється на правовідносини щодо виплати суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання)».
Отже, обчислення щомісячного довічного утримання суддів у відставці повинно здійснюватися у відсотковому відношення до розміру грошового утримання працюючих суддів, тому, у разі зміни розміру грошового утримання суддів, що працюють на відповідній посаді, органи Пенсійного фонду повинні здійснювати відповідний перерахунок раніше призначеного грошового утримання судді у відставці.
З урахуванням положень статті 58 Конституції України, Рішень Конституційного суду України від 22 травня 2008 року та від 3 червня 2013 року № 3-рп-2013 суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що матеріальні та соціальні гарантії судді у відставці, які були встановлені законом на час виходу у відставку (тобто на 2010 рік) не можуть бути обмежені або скасовані, а ні новим законом, а ні внесенням змін до чинного Закону, а тому, вимоги позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді без обмеження розміру грошового утримання, є законними та обґрунтованими.
Суддівська винагорода, з якої підлягає обчислення пенсії, визначена на законодавчому рівні та встановлена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Доводи відповідача щодо відсутності нормативного документу, який би встановлював механізм здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, та як наслідок відсутність підстав для проведення такого перерахунку є неспроможними. Законом України «Про судоустрій і статус cyддiв» встановлена гарантія матеріального забезпечення судді у відставці, яка не може бути знівельована в зв'язку з тим, що органи влади України не встановили порядку, відповідно до якого зазначена гарантія повинна бути дотримана.
Право на виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді врегульовано пунктом 8 Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року у справі № 1-2/2013, і виникає з 3 червня 2013 року.
Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог.
Судом апеляційної інстанції не приймаються доводи апелянта, що суд не вправі задовольнити позовні вимоги про стягнення недоплаченої суми щомісячного грошового утримання за конкретний період. Відповідно до повноважень суду при вирішенні справи, визначених ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів. Суд першої інстанції навів розрахунок заборгованості з виплати щомісячного довічного утримання судді за період з 01.07.2013 року до 31.12.2013 року, правильність якого відповідачем не оскаржена.
Справу розглянуто в межах доводів апеляційної скарги.
На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
В повному обсязі ухвала складена 13 березня 2014 року.
Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Торезького міського суду Донецької області від 31 січня 2014 року у справі № 247/38/14-а за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області, третя особа: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
Головуючий Л.А. Василенко
Судді М.М. Гімон
М.І. Старосуд