Справа № 473/1103/14-к
про скасування постанови про закриття кримінального провадження.
"11" березня 2014 р. місто Вознесенськ
Слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора Вознесенської міжрайонної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 ,
розглянув скаргу заявника ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС майора міліції ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за номером 12013160190002969 від 06 листопада 2013 року, дослідивши докази по даному кримінальному провадженні,
06 листопада 2013 року до ЄРДР за номером 12013160190002969, з правовою кваліфікацією ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України внесено відомості про те, що засновники ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція», шляхом обману, заподіяли її майнову шкоду. При проведенні досудового слідства за даним кримінальним провадженням, правову кваліфікацію ознак кримінального правопорушення змінено з ч.1 ст.190 КК України на ч.1 ст.192 КК України.
06 лютого 2014 року кримінальне провадження за номером 12013160190002969 слідчим СВ Вознесенського МВ УМВС майором міліції ОСОБА_5 закрито в зв'язку з відсутністю в діях засновників ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.192 КК України.
Постанова слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС майора міліції ОСОБА_5 від 06 лютого 2014 року про закриття кримінального провадження за номером 12013160190002969 направлена заявнику ОСОБА_6 26 лютого 2014 року за Вих. № 43/2801.
05 березня 2014 року заявник ОСОБА_6 в порядку п.3 ч.1 ст.303 КПК України оскаржила до суду постанову слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС майора міліції ОСОБА_5 від 06 лютого 2014 року про закриття кримінального провадження за номером 12013160190002969.
В скарзі, поданій до суду заявник ОСОБА_6 зазначає, що постанова слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС майора міліції ОСОБА_5 від 06 лютого 2014 року про закриття кримінального провадження є незаконною, містить некоректні та суперечливі формулювання, винесена з порушенням кримінального процесуального законодавства. В даній постанові зазначено, що 01 листопада 2004 року в місті Вознесенську Миколаївської області на території ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція» відбулися загальні збори засновників даного підприємства в кількості 36 осіб, в тому числі за довіреністю, про продаж своїх часток у статутному фонді товариства громадянці ОСОБА_6 .. На прохання засновників було запрошено нотаріуса ОСОБА_7 , який надавав пояснення з приводу купівлі - продажу часток, відповів на питання засновників, стосовно купівлі - продажу часток товариства. Рішення про відступлення часток у статутному фонді товариства на користь ОСОБА_6 було оформлене протоколом №1 загальних зборів товариства /32 особи/ від 01 листопада 2004 року. В подальшому 04 листопада 2004 року між ОСОБА_6 та засновниками ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція» був укладений договір купівлі - продажу часток учасників товариства. За вказаним договором, свої частки продали 31 засновник товариства. Цього ж дня, з особами, які відчужували свої частки громадянці ОСОБА_6 був зроблений розрахунок, де кожен із засновників отримав грошові кошти в сумі по 1000 гривень. Всього на користь 31 засновника товариства, за придбані частки у статуному фонді товариства ОСОБА_6 сплатила 31000 гривень.
В подальшому всі засновники ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція» відмовилися від реєстрації та подачі нотаріально посвідчених заяв про вихід з товариства, що позбавило ОСОБА_6 можливості зареєструвати відповідні зміни у складі засновників даного товариства та в Статуті ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція».
На підставі протоколу від 23 грудня 2004 року державним реєстратором Вознесенської районної державної адміністрації були зареєстровані зміни до Статуту товариства, за якими частки, придбані ОСОБА_6 у засновників товариства 04 листопада 2004 року, були передані громадянину ОСОБА_8 ..
Прокурор Вознесенської міжрайонної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала про задоволення даної скарги, зазначаючи, що в діях засновників ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція», дійсно не вбачається складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.192 КК України, так як вважала, що між заявником ОСОБА_6 та засновниками ТОВ «Вознесенська протиерозійна станція» склалися цивільно-правові відносини.
З'ясувавши думки учасників процесу, а також дослідивши матеріали подані до скарги, та кримінальне провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
В скарзі, поданій до суду заявник ОСОБА_6 зазначає, що постанова слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС майора міліції ОСОБА_5 від 06 лютого 2014 року про закриття кримінального провадження є незаконною, містить некоректні та суперечливі формулювання, винесена з порушенням кримінального процесуального законодавства. В описовій частині даної постанови зазначено, що завдяки попередній змові учасників товариства та громадянина ОСОБА_8 , у громадянки ОСОБА_6 , шляхом введення її в оману та зловживаючи її довірою було привласнено 31000 гривень, а придбані громадянкою ОСОБА_6 частки в статутному фонді товариства неправомірно передані третій особі, з метою перешкоджання реєстрації за громадянкою ОСОБА_6 права власності на частки статутного фонду товариства. Але незважаючи на дане формулювання об'єктивної сторони кримінального правопорушення, слідчим СВ Вознесенського МВ УМВС майором міліції ОСОБА_5 зроблено висновок про те, що кожен із засновників товариства окремо, зловживаючи довірою громадянки ОСОБА_6 , заволодів лише однією тисячею гривень.
Відповідно до ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення /час, місце спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Відповідно до ч.2 ст.91 КПК України доказування підлягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до постанови слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС майора міліції ОСОБА_5 від 06 лютого 2014 року, ним виконано процесуальну дію в порядку та в строки, визначені КПК України за кримінальним провадженням номер 12013160190002969, та ним закрите дане кримінальне провадження.
Постанова слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС майора міліції ОСОБА_5 від 06 лютого 2014 року про закриття кримінального провадження за номером 12013160190002969 є незаконною, так як містить не коректні та взаємовиключні висновки, чим суперечить вимогам ст.91 КПК України, та не може залишатися в силі.
На підставі викладеного, керуючись п.1 та п.3 ч.2 ст. 307 КПК України
Постанову слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС майора міліції ОСОБА_5 від 06 лютого 2014 року про закриття кримінального провадження за номером 12013160190002969 - скасувати.
Зобов'язати прокурора Вознесенської міжрайонної прокуратури юриста першого класу ОСОБА_3 організувати поновлення кримінального провадження за номером 12013160190002969, проведення досудового слідства та прийняття за даним кримінальним провадженням обґрунтованого та законного рішення, яке відповідає нормам кримінального процесуального законодавства.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення слідчого чи прокурора не може бути оскаржена в апеляційному порядку, відповідно до ч.3 ст.307 КПК України, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя: ОСОБА_1