Справа № 495/565/14-к
19.02.2014 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одесскої області у складі: головуючого одноособово судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю старшого прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровського кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Арциз, Одеської області, українець, громадянин України, не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, освіта середня, працюючий за наймом, раніше судимий:
-30.11.2007 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст.199, 69, ч.2 ст.199, 70 КК України, строком 5 років позбавлення волі, додаткова міра покарання конфіскація майна;
-18.09.2009 року Арцизьким районним судом за ст. 186 ч.2, ст.190 ч.2 КК України, строком на 4 роки позбавлення волі;
-16.10.2013 року Приморським районним судом Одеської області за ст.15 ч.2, ст. 185 ч.2 КК України на строк 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 ЮС України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки 6 місяців; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, -
05.08.2013, приблизно о 20 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_5 , знаходячись на вул. Кишинівській, у м. Білгород- Дністровському, Одеської області, повторно, умисно, з корисливою метою, шляхом вільного доступу, знаючи і розуміючи, що його дії будуть помічені, відкрито викрав майно потерпілого ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон марки «FLY IQ-444», вартістю 1 799 гривень, в якому знаходилась сім-картка «Лайф», вартістю 5 гривень, на рахунку якої грошових коштів не було, а також сім-картка «Київстар», вартістю 25 гривень, на рахунку якої грошових коштів не було, після чого з місця скоєння правопорушення зник, розпорядившись чужим майном на свій розсуд. Таким чином обвинувачений ОСОБА_5 відкрито викрав майно, що належало потерпілому ОСОБА_6 , на загальну суму 1 829 гривень, тим самим спричинивши йому матеріальний збиток на вказану суму.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні винним визнав себе у повному обсязі, та повністю підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, пояснив суду, що дійсно 05.08.2013, приблизно о 20 годині 00 хвилин, він, знаходячись на вул. Кишинівській, у м. Білгород - Дністровському, Одеської області, відкрито викрав майно потерпілого ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон марки «FLY IQ-444». Після чого з викраденим майном з місця події зник та розпорядився за власним розсудом. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 на суму 1829 грн. визнав в повному обсязі. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде вчиняти кримінальне правопорушення. Просив розглянути провадження відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. За згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз'яснює йому, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_5 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують його особистість.
Обвинувачений ОСОБА_5 та інші учасники кримінального провадження погодилися з тим, щоб судовий розгляд обмежився його допитом, дослідженням доказів, які характеризують його особистість. Йому було роз'яснено, що в даному випадку він позбавляється права оспорювати в апеляційному порядку фактичні обставини правопорушення.
Оцінюючи докази у сукупності, суд визнає винним обвинуваченого ОСОБА_5 інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та кваліфікує його за ст. 186 ч.2 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинено повторно.
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановленно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, посередню характеристику, що кримінальні правопорушення, згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, його щире каяття в скоєному, активну участь у розкритті кримінального правопорушення, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену судимість, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітня дітей не має, суд вважає за доцільне відбування покарання у вигляді позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 на суму 1 829 гривен задовольнити. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 компенсацію матеріальної шкоди в сумі 1829 грн., оскільки доводи, наведені потерпілою в судовому засіданні заподіяння йому матеріальної шкоди, знайшли своє підтвердження. Приймаючи рішення про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди, суд враховує представлені потерпілим докази. Крім того, суд бере до уваги матеріальне становище обвинуваченого (а.с.5).
Керуючись ст. ст. 100, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, і на підставі санкції даної статі призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше, вироком Приморського районного суду м. Одеса від 16.10.2013 року був засуджений за ст.. 15 ч.2, ст. 185 ч.2 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 УК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців, а кримінальне правопорушення було скоєне ним до ухвалення вироку, то в даному випадку суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання шляхом поглинання менш суворого покарання за попереднім вироком, більш строгим покаранням за новим вироком, та остаточно до відбуття 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 на суму 1 829 гривен задовольнити. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 компенсацію матеріальної шкоди в сумі 1829 грн., оскільки доводи, наведені потерпілою в судовому засіданні заподіяння йому матеріальної шкоди, знайшли своє підтвердження. Приймаючи рішення про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди, суд враховує представлені потерпілим докази. Крім того, суд бере до уваги матеріальне становище обвинуваченого (а.с.5).
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання під час досудового слідства продовжений не був.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Матеріали кримінального провадження № 12013170240002485 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням з обвинувальним актом № 495/565/13-к.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з моменту його проголошення, через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч.2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
Суддя :