Справа № 123/14032/13-ц Номер провадження 2/123/485/2014
05.03.2014 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О., при секретарі Дубрава І.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Кримське республіканське управління АТ "Ощадбанк", про визнання зобов'язань невиконаними та розірвання договору у зв'язку із істотним порушенням його умов,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати невиконаним зобов'язання відповідача: в частині укладення з ним договору на відкриття поточного рахунку на умовах кредитного договору № 295 від 26.11.2007 року, в порядку, передбаченому вимогами законодавства та постанов НБУ; в частині відкриття поточного рахунку на умовах п. 2.1.1., п.3.1.1. кредитного договору № 295; в частині зарахування грошових коштів на його поточний рахунок, на умовах п. 1.1., п. 2.1.2., п. 3.1.1. договору № 295. Також просить визнати істотними порушення кредитного договору № 295 у зв'язку з невиконанням зобов'язань умов п. 1.1., 2.1.1., 2.1.2., 3.1.1, 3.1.2., та розірвати зазначений кредитний договір в зв'язку із порушенням зазначених його істотних умов.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням банком зазначених умов кредитного договору в спектрі діючого законодавства та нормативно-правових актів НБУ. Зазначає про не відкриття йому поточного рахунку після укладення договору, який являвся лише наміром, та фактичне не отримання ним грошових коштів, передбачених договором.
Представник відповідача із позовом не погодилась, суду зазначила, що позивач всіляко намагається ухилитися від повернення отриманих ним грошових коштів та виконати зобов'язання по укладеному кредитному договору. Поточний рахунок задля видачі позивачу грошових коштів не відкривався тому, що відповідно до умов договору він забажав отримання грошей готівкою, про що є відповідна його заява.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали наявної та кредитної справ, з'ясувавши обставини, суд вважає позов безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що 26.11.2007 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Кримське республіканське управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 295.
Відповідно до умов цього договору (п. п. 1.1., 1.3.) банк зобов'язався надати ОСОБА_1 37000 доларів США під 12,5 %.
Згідно до п. 1.5.1.1. проценти нараховуються на відповідний рахунок щомісячно.
Відповідно до п. 2.1.1. договору, банк відкриває позичальнику рахунок для обліку заборгованості за кредитом відповідно до правил, що діють у Банку та чинного законодавства України, та в межах ліміту кредиту.
В матеріалах кредитної справи маються докази підтвердження відкриття кредитного рахунку для обліку: по процентам - № НОМЕР_1, позичковий рахунок - № НОМЕР_2.
На підставі розпоряджень оперативному управлінню начальника управління, ОСОБА_1 в рахунок дозволено кредиту згідно кредитного договору № 295 в рамках відновлювальної кредитної лінії видавалося на позичковий рахунок № НОМЕР_2 певними частинами грошові кошти загальною сумою 37000 доларів США готівкою.
Видача грошових коштів готівкою відбувалася на підставі заяви ОСОБА_1 про це від 16.11.2007 року.
Так, відповідно до п.2.1.2. договору, кредит надається з кредитного рахунку готівкою або шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий в установі банку або іншого одержувача коштів, зазначеного в розрахункових документах позичальника.
Таким чином, оскільки за заявою позивальника ОСОБА_1 грошові кошти йому видавалися готівкою, то відкриття поточного рахунку для цього не вимагалося, оскільки гроші видавалися ОСОБА_1 з позичкового рахунку, у відповідності до умов договору.
Крім цього, з матеріалів кредитної справи йдеться, що 16.11.2007 року ОСОБА_1 був належним чином повідомлений та ознайомлений із усіма умовами кредиту, отримав усі необхідні роз'яснення, про що власноручно підписався.
З урахуванням зазначених обставин справи, виявляється також безпідставним посилання ОСОБА_1 на порушення банком п.п. 3.1.1. і 3.1.2. договору, відповідно до яких банк зобов'язався відкрити позичальнику кредитний (позичковий) рахунок, надати кредит та забезпечити консультативні послуги.
При цьому, рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 26.03.2012 року у справі № 0107/74/2012 встановлено, що доводи ОСОБА_1 про те, що кредит у розмірі 37000 доларів США за договором № 295 він від банку не отримував, що позивачем (ПАТ "Державний ощадний банк України") не надано доказів про отримання ним даної грошової суми, а також документів які б підтверджували повноваження банку на видачу кредитів, спростовуються документами, наявними в матеріалах справи. Цим рішенням встановлена наявність заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Державний ощадний банк України" за договором № 295 у зв'язку із отриманням ним кредиту в сумі 37000 доларів США.
Згідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Крім цього, підтвердженням фактичного отримання ОСОБА_1 кредиту в сумі 37000 доларів СШП є його власна заява на ім'я банку від 25.07.2009 року, в якій він сам зазначає про отримання ним кредиту в сумі 37000 доларів США та просить реструктурувати його борг, надати відстрочку, зменшити відсоткову ставку, перевести борг з доларів США в національну валюту і пролонгувати договір на 25 років тощо.
Таким чином, судом встановлено, що умови кредитного договору банком не порушувалися, позовні вимоги ОСОБА_1 являються безпідставними, не ґрунтуються на дійсних обставинах справи, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Тихопой О. О.