Справа: № 2а-14012/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
27 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Свириди Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтел Системи Мовлення" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтел Системи Мовлення" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 квітня 2011 року № 0002362307.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2011 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Комтел Системи Мовлення» з питань достовірності задекларованих показників у декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт №705/2307/33833100 від 31 березня 2011 року.
Перевіркою встановлено недодержання позивачем вимог ст.ст.215, 216, 228 ЦК України в момент вчинення правочинів, що в свою чергу призвело до допущення позивачем порушень п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: заниження суми податку на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2010 року в сумі 795751,00 грн.
На підставі встановлених порушень, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0002362307 від 22 квітня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 994689,00 грн. в тому числі 795 751,00 грн. за основним платежем та 198 938,00 грн. штрафних санкцій.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
В силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 передбачено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Згідно п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.
Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
В силу п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Як вбачається з матеріалів справи, на формування податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтел Системи Мовлення" у грудні 2010 вплинули господарські відносини з ТОВ «Львівське виробниче підприємство «Максан», ТОВ «Денвік» та ТОВ «Євроопт ЛТД», зокрема у періоді, що перевірявся, позивачем віднесено до податкового кредиту кошти сплаченого ПДВ за отримані товари (послуги) від зазначених контрагентів в сумі 795751,00 грн.
З висновків Акту перевірки слідує, що фактично податковим органом не заперечується наявність у позивача усієї первинної документації на підтвердження виконання правочинів з контрагентами, однак зроблено висновки про нікчемність вищевказаних договорів.
Так, податковий орган дійшов висновку щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Львівське виробниче підприємство «Максан», ТОВ «Денвік» та ТОВ «Євроопт ЛТД», в силу ст. 228 Цивільного кодексу України, оскільки вони є такими, що порушують публічний порядок та спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, що в свою чергу призвело до заниження зобов'язань позивача з податку на додану вартість.
З Акту перевірки вбачається, що Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва дійшла висновку про відсутність можливості реального виконання поставок будь яких товарів, в тому числі позивачу, на підставі дослідження актів перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами.
Разом з тим, в матеріалах справи наявні всі первинні документи, що підтверджують фактичне здійснення позивачем господарської діяльності, зокрема: договори (Т. 2 а.с. 89-92, 98-101, 104-110, 115-117), рахунки (Т. 1 а.с. 78-83), податкові накладні (Т. 1 а.с. 84-89, 101-104), видаткові накладні (Т. 1 а.с. 90-96, 167-172, Т.2 а.с. 83-88), прибуткові накладні (Т. 1. а.с. 157-167, 173), рахунки-фактури (Т. 1. а.с. 98-100), книга обліку ведення довіреностей за 2009-2010 роки (Т.1 а.с. 192-200).
Також, позивачем надано виписки по особових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтел Системи Мовлення" на підтвердження проведення оплати за договорами, укладеними між позивачем та його контрагентами (Т. 1 а.с. 174 - 171, Т. 2 а.с. 136-145).
Колегія суддів зазначає, що Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що угоди, здійснені позивачем з ТОВ «Львівське виробниче підприємство «Максан», ТОВ «Денвік»та ТОВ «Євроопт ЛТД» є нікчемними та порушують публічний порядок.
Крім того, в зазначеному Акті відсутні посилання на ухилення контрагентами позивача від сплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, порушення кримінальних справ щодо посадових осіб підприємств за фактом ухилення від сплати податків або будь які інші відомості, які можуть бути визначені, як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи підтверджують факт виконання господарських зобов'язань сторонами та свідчать про реальне настання правових наслідків, що обумовлені договорами.
Отже, відповідачем не доведено, що господарські відносини між позивачем та контрагентами спрямовані на створення фіктивних фірм або користування послугами таких фірм з метою здійснення безтоварних господарських операцій та мінімізації податкових зобов'язань.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, оскільки правочини, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комтел Системи Мовлення" та його контрагентами спрямовані на настання реальних наслідків, обумовлених договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.
Повний текст ухвали виготовлено 05.03.2014 року.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.