07.03.2014
642/2013/14-к
1-кп/642/277/14
07 березня 2014 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю прокурора ОСОБА_2
секретаря ОСОБА_3
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12014220680000249 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, раніше неодноразово засудженого:
1). 07.06.1996 року Київським районним судом м. Харкова, за ст. ст.14-140 ч.2, ч.3 ст.140, ч.2 ст. 215-3 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;
2). 08.06.1998 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.140 КК України до позбавлення волі строком на З роки;
3.) 07.02.2003 року Ленінським районним судом м. Харкова, за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі;
4.) 18.02.2005 року Ленінським районним судом м. Харкова, за ч.2 ст.263, ч.2 ст.15, ч.2 ст. 263 КК України до позбавлення волі на 1 рік;
5). 07.06.2010 року Жовтневим районним судом м. Харкова, за ч.2 ст.187 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі с конфіскацією майна;
6). 03.06.2013 року Ленінським районним судом м. Харкова, за ч.2 ст.185, ч.2 ст.263 КК України до одного року позбавлення волі, судимість в законному порядку не знята і не погашена;
який проживає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,-
12 лютого 2014 року близько 22 години 00 хвилин, точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалось можливим, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи по вулиці Чоботарській м. Харкова, біля сміттєвого баку, що неподалік «Центрального ринку» знайшов предмет по типу кістеня виготовлений саморобним способом і підібравши його поклав до себе в кишеню верхнього одягу для подальшого його носіння з метою збуту на металобрухт.
14 лютого 2014 року о 03 годині 20 хвилин в сервісному центрі вокзалу станції Харків - Пасажирський ДП «Південна залізниця», що знаходиться в Ленінському районі м. Харкова, інспекторами патрульної служби роти ПС ЛВ на ст. Харків - Пасажирський Управління МВС України на Південній залізниці був виявлений громадянин ОСОБА_4 , який повідомив, що у нього в кишені верхнього одягу знаходиться металевий предмет по типу кістеня, потім добровільно дістав і видав вказаний предмет, який згідно з висновком експерта НДЕКЦ при Управлінні МВС України на Південній залізниці №29 від 14.02.2014 року є холодною зброєю ударно - дробильної дії, виготовлений саморобним способом по типу кістеня, який громадянин ОСОБА_4 носив при собі без передбаченого законом дозволу для використання в господарських потребах.
Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується, що своїми умисними, протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, а саме носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
05 березня 2013 року на адресу Ленінського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 , реєстр матеріалів кримінального провадження, розписка підозрюваного про отримання обвинувального акту.
В судовому засіданні суду надана угода про визнання винуватості, укладену в м. Харкові 06 березня 2014 року у приміщенні Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері за адресою: м. Харків, вул. Червоноармійська 7 між прокурором Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері ОСОБА_2 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12014220680000249 з підозрюваним ОСОБА_4 про визнання винуватості з додержанням наступних умов.
Із змісту угоди вбачається, що слідчим СВ ЛВ на ст. Харків-пасс. УМВС України на Південній залізниці ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері ОСОБА_2 ,
28.02.2014 року висунута підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сприяти розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин інкримінованого діяння. При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнити від кримінальної відповідальності з іспитовим строком на 2 роки, покласти на обвинуваченого п.п.2,3,4 ст.76 КК України, а саме не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчі інспекції. Із запропонованим видом та мірою покарання ОСОБА_4 згоден. Наслідки укладання та затвердження означеної угоди згідно ст. ст. 473, 394, 424, 474, 476 КПК України та ст. 389-1 КК України оговорені сторонами.
ОСОБА_4 пояснив, що права надані йому законом у зв'язку з укладенням Угоди про визнання винуватості розуміє; з наслідками укладення та затвердження Угоди про визнання винуватості обізнаний; характер обвинувачення та його суть зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, із ним узгоджено та є цілком зрозумілим; виконати взяті на себе відповідно до Угоди про визнання винуватості зобов'язання він в змозі реально, остільки свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу за ст. 263 ч. 2 КК України визнав повністю.
Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого ОСОБА_4 правопорушення, так як не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання вини.
Судом, на виконання вимог ст. 474 КПК України, сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено. Суд переконаний, що укладення Угоди про визнання винуватості є добровільним і не вбачає необхідності витребувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами у підготовчому провадженні.
Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 склад кримінального правопорушення з кваліфікуючими ознаками - носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, вказує на кваліфікацію діяння за ст.263 ч.2 КК України, обвинувачений визнав свою вину повністю.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним Кодексом України.
Злочин, вчинений ОСОБА_4 є злочином середньої тяжкості.
Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_4 є раніше судимим, не офіційно працює, не має на утриманні неповнолітніх дітей, свою вину в скоєнні злочину визнав повністю, розкаюється і активно сприяв розкриттю злочину; не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра за місцем проживання.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття, визнання вини.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, суд, враховує, що умови Угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
За таких обставин суд вважає, що виправленню та перевихованню обвинуваченого ОСОБА_4 може сприяти покарання, не пов'язане з його ізоляцією від суспільства, і призначає йому покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості у виді вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнити від кримінальної відповідальності з іспитовим строком на 2 роки, покласти на обвинуваченого п.п.2,3,4 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчі інспекції.
З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про затвердження угоди між прокурором та обвинуваченим.
Речові докази по справі знищити.
По справі маються судові витрати в сумі 294 грн. 84 коп. за проведення судово-криміналістичної експертизи, які підлягають стягненню на користь держави.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд, -
Затвердити Угоду про визнання винуватості, укладену в м. Харкові 06 березня 2014 року у приміщенні Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері за адресою: м. Харків, вул. Червоноармійська 7 між прокурором Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері ОСОБА_2 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12014220680000249 з підозрюваним ОСОБА_4 про визнання винуватості.
Визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 Кримінального Кодексу України, і призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності з іспитовим строком на 2 роки, покласти на обвинуваченого п.п.2,3,4 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчі інспекції.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судово-криміналістичної експертизи в розмірі 294 грн. 84 коп.
Речові докази - металевий предмет по типу кістеня, який зберігається в камері зберігання речових доказів ЛВ на ст.. Харків-пас. - знищити.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_4 не обиралася.
Роз'яснити ОСОБА_4 що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.
Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Харківської області.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1