Справа № 553/4778/13-к
Номер провадження 11-кп/786/238/14
Категорія Ухвала Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
06 березня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 10 лютого 2014 року,-
Цією ухвалою засудженому ОСОБА_7 , який відбуває покарання у Полтавській виправній колонії №64, відмовлено у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Як видно із матеріалів провадження та інших судових документів, 20 листопада 2013року до Ленінського районного суду м.Полтави надійшло клопотання від засудженого ОСОБА_7 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, мотивоване тим, що він відбув 3/4 від призначеного строку покарання, призначеного за вироком Кременчуцького районного суду від 1.02.2007 року, з урахуванням змін, внесених ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 27.04.2007року, яким він засуджений за ч. 2 ст. 121, ч.2 ст.186 КК України на 10 років позбавлення волі.
Відмовляючи в задоволенні клопотання суд першої інстанції констатував, що відповідно до приписів ст. 107, 154 КВК України засуджений позбавлений права безпосередньо звертатись до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, а має право лише просити адміністрацію установи звернутись з названим клопотанням до суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить ухвалу місцевого суду скасувати, оскільки судом порушені приписи ст. 539 КПК України згідно з якими він має право на звернення до суду з зазначеним клопотанням, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його клопотання та звільнити з місць ув'язнення.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_7 , що підтримував подану апеляцію, думку прокурора про обґрунтованість апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою ст. 539 цього Кодексу, має право, зокрема, вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
З аналізу наведених норм закону слідує, що питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може розглядатись під час виконання вироку, за клопотанням прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань.
Конституційний Суд України в рішенні від 12 квітня 2012 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_8 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) зазначив, що Основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункти 1, 2, 4 частини третьої статті 129 Основного Закону України).
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
З огляду на викладене висновок суду щодо обмеження права засудженої особи безпосередньо звернутись до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення є не обґрунтованим.
Передбачене ст.ст. 107 та 154 КВК України право засудженої особи звертатися до адміністрації з проханням внести подання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання чи щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням та обов'язок адміністрації стосовно засудженого, щодо якого відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, надіслати подання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством або в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, не обмежують можливість засудженому безпосередньо звернутись до суду.
З огляду на викладене ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановлянням нової ухвали.
Оскільки судом першої інстанції рішення прийняте без дослідження передбачених ст. 81 КК України умов дострокового звільнення, а саме, чи довів засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці своє виправлення та чи відбув він певну частину призначеного покарання, колегія позбавлена можливості прийняти нове рішення по суті заявленого клопотання.
З огляду на викладене провадження підлягає поверненню до місцевого суду для з'ясування наведених обставин та прийняття рішення по суті клопотання.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 10 лютого 2014 року щодо ОСОБА_7 скасувати, постановити нову ухвалу, якою визнати клопотання засудженого ОСОБА_7 таким, що підлягає розгляду та повернути провадження до місцевого суду для розгляду указаного клопотання по суті.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
(підпис) (підпис) (підпис)
ОСОБА_4 ОСОБА_2 ОСОБА_3 .
Згідно з оригіналом Суддя: ОСОБА_2