Справа № 537/5276/13-к
Номер провадження 33/786/40/14
Категорія ст. 172-7 КУпАП Головуючий у 1-й інстанції Зоріна Д.О.
Доповідач ап. інст. Ландар О. В.
24 лютого 2014 року м. Полтава
Суддя апеляційного суду Полтавської області Ландар О.В, за участю прокурора Чинчик С.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 24 січня 2014 року,-
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 січня 2014 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнаний винним у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП та у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст.38КУпАП, провадження щодо нього було закрито.
За змістом постанови суду ОСОБА_2 визнаний винуватий у тому, що він працюючи на посаді офіційного лікаря Кременчуцької міської лікарні державної ветеринарної медицини України, будучи особою, яка відповідно до підпункті «ж» пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» являється суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, в порушення п.1ч.1ст.9 та ч.1ст.14 даного Закону, умисно не вжив заходів щодо виникнення конфлікту інтересів, не повідомив начальника Кременчуцької міської державної лікарні ветеринарної медицини про наявність конфлікту інтересів, і одночасно працював на підконтрольному йому підприємстві ПАТ «Кременчукмясо» на посаді консультанта, лікаря ветеринарної медицини, отримуючи щомісячну зарплату у розмірі 2тис.грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування постанови районного суду і закриття провадження по справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Стверджує, що він не є суб'єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-7 КупАП, оскільки не вважає себе посадовою та (або) службовою особи державного органу, а тому на нього не можуть покладатися обов'язки, передбачені ст.14 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» про повідомлення про наявність конфлікту інтересів.
Будучи повідомленим про дату і час розгляду справи апелянт в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не інформував, що не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши думку прокурора Чинчика С.С. про законність і обґрунтованість судового рішення вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає до задоволення з таких підстав.
Матеріалами справи беззаперечно встановлено, і це не ставиться під сумнів і у самій апеляції, що ОСОБА_2, працюючи у державному органі, обіймаючи посаду офіційного лікаря ветеринарної медицини, і отримуючи за це заробітну плату з бюджету, здійснюючи за своїми службовими обов'язками державний нагляд і ветеринарно-санітарний контроль за діяльністю Публічного акціонерного товариства «Кременчукм'ясо», одночасно працював вказаному підприємстві на посаді консультанта, ветеринарного лікаря. Цей факт засвідчують письмові докази: наказ №126-К від 17 серпня 2001 року, додаток до наказу Головного державного інспектора ветеринарної медицини України № 76 від 3 червня 2009 року, трудові угоди №7-1034 від 31.12.2011року та №7-1034 від 28.02.2013р. ОСОБА_2 з ПАТ «Кременчукмясо», відомості про нарахування заробітної плати, тощо.
Статтею 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено поняття «конфлікту інтересів», а саме це - суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
Статтею 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1 та підпунктах "а", "б" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані: 1) уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів; 2) невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.
Цим законом окреслено і коло суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення, серед низки яких указані і особи, уповноважені на виконання функцій держави.
Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_2, як службова особа державного контролюючого органу, в силу п.п.»ж» п.1 ч.1ст.4 указаного Закону є суб'єктом корупційного правопорушення.
Таким чином твердження ОСОБА_2 про відсутність в його діях складу корупційного правопорушення є безпідставними, а відтак підстав до скасування судового рішення не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 січня 2014 року відносно нього - без змін.
Суддя апеляційного суду
Полтавської області (підпис) Ландар О.В.
Згідно з оригіналом
Суддя: Ландар О.В.