Справа №256/10002/13-а
2-а/256/48/2014
04 березня 2014 року м. Донецьк
Калінінський районний суд міста Донецька у складі:
головуючої судді - Гладкої І.А.
при секретарі - Запарі С.Р.,
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представник відповідача - Тарасової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії,-
В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив наступне. Маючи стаж державної служби 17 років 09 місяців та 29 днів, 05 грудня 2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перехід з пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію по інвалідності, як працівнику митниці згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та індексації на підставі довідки, виданої Східною митницею Міндоходів від 03 грудня 2013 року. Однак відповідачем йому було відмовлено у перерахунку пенсії по інвалідності з урахуванням виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально побутових питань та індексації зарплати. Вищезазначене рішення позивач вважає незаконним з огляду на те, що матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.
У судовому засіданні позивач позовну заяву підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, надала пояснення аналогічні, викладеним у адміністративній позовній заяві.
Представник відповідача - Тарасова О.В., яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позов не визнала, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на те, що відповідно до Закону України «Про державну службу», пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % суми їх заробітної плати. Згідно з ч. 2 ст. 33 цього ж Закону, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Згідно ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про державну службу», державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників. Інших надбавок і доплат в тому числі інших виплат, на думку представника відповідача, у Законі не передбачено. Як зазначила Тарасова О.В., згідно з п. 1 Постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року, до надбавок також включаються: надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років. Матеріальна допомога та допомога на оздоровлення у поняття інших надбавок Законом не включаються і, таким чином, не входять у склад заробітної плати, хоча і можуть входити у матеріальне та соціально-побутове забезпечення державних службовців (до системи оплати праці). Як зазначила представник відповідача, поняття «заробітна плата» і «матеріальне та соціально-побутове забезпечення» не є тотожними. У своїх заперечення представник відповідача також посилалась на постанову правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1, якою було затверджено форму довідки про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії, а не які враховуються при обчисленні пенсії відповідно до Закону «Про державну службу». Таким чином, на її думку рішення відповідача було законним.
Судом встановлено, що позивач 05 грудня 2013 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу», у відповідь на яку, рішенням № 232 від 13 грудня 2013 року відповідач відмовив позивачу у перерахунку.
Із долученої до матеріалів справи копії трудової книжки позивача серії БТ-І № 3658175 судом вбачається, що позивач має стаж державної служби 17 років 09 місяців та 29 днів, що сторонами по справі не оспорюється, та 03 грудня 2013 року був звільнений з посади заступника начальника управління - начальника відділу ресурсного забезпечення Адміністративно-господарського управління Східної митниці Міндоходів за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України у зв'язку із виходом на пенсію по інвалідності.
Судом також встановлено, що інші виплати (матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань згідно постанови КМУ від 31.05.2006 року № 767) за період з січня 2007 року до грудня 2011 року склали 46657,08 грн.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституція має вищу юридичну силу, Закони та інші правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії.
Згідно положень ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Частиною третьою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суду перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, встановлені Законом України «Про державну службу».
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсій. Із змісту ст.40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1 затверджено форму довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону, а не які враховуються при обчисленні пенсії згідно з цим Законом. В зазначеній довідці в графі "Інші виплати*" вказуються усі інші види виплат, що були нараховані та виплачені державному службовцю у відповідний період, з обов'язковим зазначенням найменування цих виплат (розшифруванням) в рядку під назвою "*Інші виплати".
Стаття 41 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-1У «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, встановлена посадовим особам органів митної служби, є частиною заробітної плати зазначених посадових осіб, виплачується за рахунок та в межах фонду оплати праці, передбачено органами податкової служби в державному бюджеті України, враховується при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за посадовою особою відповідно до законодавства, на неї нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому повинна враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця у розмірах, що виплачується на день звільнення посадової особи з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.
В статті 33 Закону України «Про державну службу», на яку посилається відповідач, йдеться про умови оплати праці державних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення. А тому, якщо державний службовець під час перебування на державній службі отримував матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг (спеціальне звання), то зазначений розмір цієї допомоги повинен бути врахований і при обчисленні пенсії державного службовця.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питані вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включають в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяця роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсіє незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 із змінами і доповненнями передбачено, що особи, які вийшли на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» мають право на перерахунок пенсій, але лише за умови підвищення заробітної плати державним службовцям після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу».
Пунктами 2.3, 2.3.3 Наказу Державного комітету статистики України № 5 від 13.01.2004 року «Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати» встановлено, що до компенсаційних та заохочувальних виплат відноситься матеріальна допомога.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 581 встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам -на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому, премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах стосовно визначених законодавством таких виплат у відповідному державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично їй встановлені.
Відповідно до постанови КМУ від 31.05.2006 року № 767 «Про умови оплати праці працівників митної служби», яка втратила чинність на підставі Постанови КМ № 597 від 07.08.2013 року, працівникам митної служби, яким присвоюються спеціальні звання, надавалась матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення в розмірах, що не перевищують середньомісячної заробітної плати зазначеного працівника.
Таким чином, з наведеного вбачається, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення, встановлена працівникам митної служби, які мають спеціальні звання, є частиною заробітної плати зазначених посадових осіб, виплачується за рахунок та у межах фонду оплати праці, передбаченого органам митної служби в Державному бюджеті України, враховується при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за посадовою особою відповідно до законодавства, на неї нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому повинна враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця у розмірах, що виплачуються на день звільнення посадової особи з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії, у даному випадку пенсію державного службовця.
Отже, суд прийшов до висновку, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, оскільки до спірних правовідносин застосовуються спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
Згідно п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються, зокрема інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.
Як вбачається судом із копії довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ № 441729, яка долучена до матеріалів справи, позивачу була встановлена друга група інвалідності на строк до 01 березня 2015 року, отже позивач звільняється від оплати судового збору, відповідно до п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно вимог п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», Пенсійний фонд України та його органи звільняються від сплати судового збору.
Отже, на підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 17, 22, 92, ст.ст. 6, 7, 9, 10, 11, 17, 69, 70, 71, 94, 99, 102, 105, 122, 158-163, 185, 186 Кодексу Адміністративного судочинства України, ст.ст. 33, 37-1 Закону України "Про державну службу", ст.2 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 40, 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Законом України "Про судовий збір", постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865, постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 581, постановою КМУ від 31.05.2006 року № 767 «Про умови оплати праці працівників митної служби»; наказом Державного комітету статистики України № 5 від 13.01.2004 року «Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати», суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати незаконним рішення управління Пенсійного фонду України у Калінінському районі м. Донецька від 13 грудня 2013 року № 232 про відмову в перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з урахуванням виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та індексації зарплати.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Калінінському районі м. Донецька здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 05 грудня 2013 року з урахуванням виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань у сумі 46657,08 грн. та індексації зарплати.
ОСОБА_1 та управління Пенсійного фонду України у Калінінському районі м. Донецька від сплати судового збору - звільнити.
Витрати по сплаті судового збору віднести на рахунок держави.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.А. Гладка
04.03.2014