Ухвала від 11.03.2014 по справі 389/3377/13-ц;2/389/895/13

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/470/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Український В.В.

Спори, що виникають із житлових правовідносин Доповідач Кодрул М. А.

УХВАЛА

Іменем України

11.03.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Кодрула М.А.

суддів: Кіселика С.А., Чорнобривець О.С.

за участю секретаря: Кечкіна А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування службовим житловим приміщенням, виселення та зняття з реєстрації, за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда на рішення Знам”янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кіровограда звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 та просив прийняти рішення про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , про його виселення та зняття з реєстрації, посилаючись на те, що він більше шести місяців в квартирі не проживає, а тому втратив право користування жилим приміщенням відповідно до ст.ст. 71, 72 ЖК України.

Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кіровограда просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають істотне значення для справи, не дана належна оцінка поясненням свідка.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно з положеннями ст. ст. 71, 72 ЖК України особа може бути визнана судом такою, що втратила право користування жилим приміщенням, якщо не проживає в ньому понад шість місяців без поважних причин. Якщо наймач був відсутнім з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Статтею 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути обмежений у праві користуватися жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 12 квітня 1985 року № 2

«Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз'яснив судам, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом встановлено, що спірна квартира перебуває на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда, який є державною військовою бюджетною установою - підрозділом Міністерства оборони України та здійснює облік військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, які не мають житла та забезпечує їх житловою площею, звертається в судовому порядку з позовами про виселення зі службового житла.

На підставі ордеру № 365 від 16 серпня 1994 року, ОСОБА_1 вселився, зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Іншого житла, крім вказаної квартири, земельних ділянок, він не має.

Згідно акту від 05 червня 2013 року, складеного представниками військової частини НОМЕР_1 квартиронаймач ОСОБА_2 більше 5 років в квартирі за адресою АДРЕСА_2 зареєстрований, але не проживає. При цьому акті не зазначено, на підставі яких фактів комісія дійшла висновку про те, що відповідач в квартирі не проживає більше 5 років

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав та вказав, що в квартирі він проживає на підставі ордеру з 1994 року.

Відповідно до довідки виконкому Богданівської сільської ради Колос С.І. земельної ділянки в користуванні не має, зареєстрований і проживає в квартирі АДРЕСА_1 .

Факт проживання відповідача у спірній квартирі підтвердив свідок ОСОБА_3 , який проживає з дозволу відповідача у одній кімнаті в квартирі.

Колегія суддів дійшла висновку, що відмовляючи в задоволенні позову про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не доведено, що відповідач не проживає в квартирі без поважних причин більше 6 місяців. Інші позовні вимоги є похідними і не можуть бути задоволені при недоведеності непроживання ОСОБА_1 в квартирі.

Доводи апеляційної скарги позивача про неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, не ґрунтуються на законі та доказах, тому вона має бути відхилена. Зокрема, колегією суддів не можуть бути взяті до уваги посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач втратив право користування службовим жилим приміщенням, оскільки таких позивних вимог не заявлено і судом першої інстанції такі вимоги не розглядалися.

Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати,-

УХВАЛИЛА:

. Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда відхилити. Рішення Знам”янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
37556955
Наступний документ
37556957
Інформація про рішення:
№ рішення: 37556956
№ справи: 389/3377/13-ц;2/389/895/13
Дата рішення: 11.03.2014
Дата публікації: 12.10.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про виселення