Справа № 401/886/14-к
№ 1-кп/401/66/14р.
12 березня 2014 року м.Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Світловодську обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014120270000077 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, із середньою технічною освітою, який не працює, проживає та зареєстрований АДРЕСА_1 , раніше судимого 22.12.2006 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі, звільнений 10.04.2012 року УДО з невідбутою частиною покарання 1 рік 8 місяців;
- за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна за наступних обставин.
21.01.2014 року близько 11 години 00 хвилин ОСОБА_4 шляхом вільного доступу зайшов на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , де його увагу привернули металеві ворота. В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вказаний металевих воріт, які належали ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , розуміючи, що його дії ні кому не помітні, таємно викрав металеві двохстворчаті ворота, вартістю 360 грн.
Незаконно заволодівши у вищевказаний спосіб чужим майном, ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 360 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю та суду повідомив, що 21.01.2014 року в денний час з території домоволодіння АДРЕСА_1 з метою продажу викрав металеві ворота, які належали його матері, про що їй не повідомив. Викрадені ворота продав за 100 грн. На даний час ворота повернув матері, у скоєному щиро розкаюється.
Проаналізувавши викладене, враховуючи, що учасниками процесу фактичні обставини справи не оспорювалися, суд в силу ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно не оспорюваних фактичних обставин справи, обмежившись в цій частині допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують особу останнього.
Даючи оцінку результатам судового розгляду справи, суд визнає, що вина обвинуваченого в інкримінованому йому злочині доведена повністю, дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна.
При призначенні покарання, відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обвинуваченим ОСОБА_4 вчинено умисний середньої тяжкості злочин, він раніше судимий, не працює, має постійне місце проживання де характеризується посередньо, як особа на яку скарг не надходило, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога, як особа, що вживає наркотичні речовини, у лікаря фтизіатра через туберкульоз легенів та у лікаря гастроентеролога в зв'язку з язвеною хворобу.
До пом'якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття обвинуваченого у скоєному злочині.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, з урахуванням особи винного ОСОБА_4 , керуючись вимогами ст. 65 КК України, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на певний строк. Проте, суд визнає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства і його можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням, із встановленням на підставі ст. 75 КК України іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Судові витрати, які складаються з витрат за проведення товарознавчої експертизи в сумі 40 грн. підлягають стягненню з винного на користь держави, відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує керуючись правилами ч.9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим за ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі якої призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Згідно п.п. 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтись в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в сумі 40 (сорок) гривень.
Речовий доказ: металеві ворота, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_6 - залишити останній, як законному володільцю.
На час апеляційного оскарження запобіжний захід, обраний ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання - залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд упродовж 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1
12.03.2014