"07" лютого 2014 р.
Справа № 150/94/14-к
Провадження по справі № 1-кп/150/13/14
7 лютого 2014 року Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого- ОСОБА_4 ,
за участю потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014020340000011 від 11.01.2014 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Борівка Чернівецького району Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-
17 січня 2014 року до початку судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_4 одного боку та потерпіла у цьому провадженні ОСОБА_5 на підставі ст.ст. 468,469, 471 КПК України надали до суду угоду про примирення, відповідно до якої сторонами кримінального провадження визнано наступне обвинувачення:
10 січня 2014 року біля 12 години 40 хвилин, громадянин ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований по АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці м. Могилів-Подільський Вінницької області, де шляхом вільного доступу, таємно, з манекену викрав один зимовий светр червоно кольору, вартістю 270 грн., після чого викрадене обернув на власну користь та з місця події зник, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 270 гривень..
Згідно вказаної угоди ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 185 КК України в обсязі підозри.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення правопорушення, по ч.1 ст.185 КК України, у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Із запропонованою мірою покарання ОСОБА_4 згоден.
Завдані потерпілій збитки обвинувачений відшкодував в повному обсязі.
Обвинувачений, потерпілий розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладення угоди та затвердження даної угоди про примирення для сторін є для обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч.1 ст.474 КПК України; для потерпілого обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Обвинувачений, потерпілий розуміють, що у разі невиконання угоди про примирення виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди. У разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст.476 КПК України потерпілий чи прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Суд переконався, що укладення угоди про примирення сторонами є добровільним.
Судом також роз'яснено, що наслідком затвердження угоди про примирення обвинувачений позбавлений права на оскарження вироку суду в апеляційному чи касаційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням.
Судом роз'яснено, що відповідно до ч.3 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку: обвинуваченим , його захисником , законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою-сьомою, ст..474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; потерпілим його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджено сторонами угоди;ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частиною шостою чи сьомою статті 474 КПК України; прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.185 КК України , як крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна.
Згідно з санкцією ч.1 ст.185 КК України таємне викрадення чужого майна карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Таким чином, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 є злочином невеликої тяжкості.
Перед затвердженням угоди про примирення , суд згідно з вимогами ч.5,6 ст.474 Кримінального процесуального кодексу України з'ясував, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки укладення та затвердження угоди передбачені ст. 473 КПК України.
В зв'язку з викладеним відповідно до ст.469 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого. Угода про примирення , може ініціюватися в будь який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом перевірено, що за своїм змістом укладена угода про примирення між обвинуваченим та потерпілим відповідає вимогам ст..471 Кримінального процесуального кодексу України, а також відсутні підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч.7 ст.474 Кримінального процесуального кодексу України.
Також судом встановлено, що умови даної угоди про примирення відповідають вимогам КПК України та КК України , а тому може бути затверджена. На умовах цієї угоди може бути ухвалено вирок, оскільки правова кваліфікація кримінального правопорушення вчинена ОСОБА_4 зроблена вірно. Умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права та інтереси сторін, або інших осіб, укладення угоди було добровільним, очевидність можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Міра запобіжного заходу не обиралась.
Речові докази та судові витрати, згідно опису документів, що знаходяться в кримінальному провадженні - відсутні.
Керуючись ст..ст. 314,371, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення, укладену 17 січня 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12014020340000011 від 11.01.2014 року, на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України.
ОСОБА_4 визнати винним по ч. 1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Вінницької області через Чернівецький районний суд на протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1