05 березня 2014 року Справа № 876/6806/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,
з участю секретаря судового засідання - Рак Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, треті особи - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестак Олег Володимирович про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -
22 серпня 2012 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестак О.В., в якому просив скасувати постанову головного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестака О.В. від 27 липня 2012 року ВП№31023982 про закінчення виконавчого провадження; виконавчий лист № 2-а-487/2009 р., виданий Самбірським міськрайонним судом Львівської області 20 вересня 2011 року, повернути у відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Львівської області.
Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14 грудня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестака О.В. від 27 липня 2012 року про закінчення виконавчого листа № 2-а-487/2009 p., виданого 20 вересня 2011 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області про зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 з 29 квітня 2006 року по травень 2009 року пенсію із збільшенням її розміру на 5% відповідних сум грошового забезпечення як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, віднесеного до категорії 2 та підвищення до пенсії за вислугу років, як батькові військовослужбовця, який загинув (помер) в період проходження військової служби в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, а також за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 по 31 березня 2009 року щомісячну доплату до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області відновити виконавче провадження за вказаним виконавчим листом. Указаний виконавчий лист № 2-а-487/2009 р., виданий 20 вересня 2011 року, надіслати до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що позивачу проведено нарахування відповідно до виконавчого документа. Виконання виконавчого документу в частині виплати допомоги ускладнюється у зв'язку з відсутністю коштів. Виплата зазначеної допомоги здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Через відсутність фінансового ресурсу Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не має можливості провести виплату нарахованих коштів. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник апелянта - Таряник В.О. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтовними, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позивач - ОСОБА_1 в судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Представник відповідача та третя особа- головний державний виконавець в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в їх відсутності за наявними в справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта та позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 вересня 2011 року Самбірським міськрайонним судом видано виконавчий лист № 2-а-487/2009 р. про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 29 квітня 2006 року по травень 2009 року пенсію із збільшенням її розміру на 5% відповідних сум грошового забезпечення як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, віднесеного до категорії 2 та підвищення до пенсії за вислугу років, як батькові військовослужбовця, який загинув (помер) в період проходження військової служби у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, а також за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 березня 2009 року щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної на підставі ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням проведених виплат.
01 лютого 2012 року державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області на підставі виконавчого листа № 2-а-487/2009 р. від 20 вересня 2011 року відкрито виконавче провадження ВП №31023982.
27 липня 2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестаком О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №31023982.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача є неправомірними, оскільки останній діяв з порушенням вимог, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, виходячи з наступного.
Ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.49 вказаного Закону України виконавче провадження підлягає закінченню у разі: повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч.3 ст.75 цього Закону, якою передбачено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Ст.89 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Тобто, повернення виконавчого документа до суду і закінчення виконавчого провадження в даному випадку зумовлюється тільки після накладення штрафу та застосування інших заходів, в тому числі і направленні подання (повідомлення) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності передбачених ст. 89 даного Закону.
Колегією суддів встановлено, що, закінчивши виконавче провадження 27 липня 2012 року, відповідач не дотримав у повному обсязі вимог, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", адже закінчення виконавчого провадження за ст.75 даного Закону передбачається тільки після застосування всіх заходів. Однак відповідачем не було надіслано до відповідних правоохоронних органів подання про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування постанови головного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шестака О.В. від 27 липня 2012 року ВП№31023982 про закінчення виконавчого провадження.
Крім того, покликання позивача щодо неможливості виконання рішення суду у зв'язку із відсутністю коштів є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відсутність фінансування з державного бюджету коштів на витрати пов'язані із виплатою відповідних соціальних виплат не може бути підставою для невиконання законодавчих приписів.
Дана правова позиція суду узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року в справі «Кечко проти України» зазначив, що держава самостійно визначає, які надбавки виплачувати своїм працівникам з бюджету. Держава може вводити, припиняти або закінчувати виплату цих надбавок. Проте, якщо правове положення, що діє, передбачає виплату певних надбавок, і дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідне положення є таким, що діє (п. 23). Одночасно Європейський Суд з прав людини не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність засобів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26).
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 22 червня 2004 року у справі «Броньовський проти Польщі», заява № 31443/96, зазначає, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (п. 184). У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року у справі «Півень проти України» суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п.35). У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 14 грудня 2012 року у справі № 1318/2614/2012, 2а-1318/113/2012 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.І. Мікула
Судді М.П. Кушнерик
Д.М. Старунський
Повний текст ухвали виготовлений 07.03.2014 року.