Справа № 364/171/14-к
Провадження № 1-кп/364/10/14
11.03.2014 року Володарський районний суд Київської області
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володарка кримінальне провадження №12014110160000024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черевач Чорнобильського району Київської області, який проживає по АДРЕСА_1 , з базовою загальною середньою освітою, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судимого: 11 жовтня 2006 року Переяслав-Хмельницьким районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі з встановленням іспитового строку тривалістю два роки; постановою Володарського районного суду Київської області від 05 грудня 2007 року іспитовий строк скасовано та направлено засудженого для відбуття призначеного покарання; 24 березня 2008 року Володарським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 162 КК України до штрафу розміром 1000 (тисяча) гривень; 24 травня 2011 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі; ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08 травня 2013 року звільненого умовно-достроково з невідбутим строком покарання 11 місяців; 27 січня 2014 року Володарським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до трьох років трьох місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
Судом доведено, що ОСОБА_4 незаконно виготовив, придбав, зберігав та перевозив наркотичні засоби без мети збуту.
Кримінальне правопорушення вчинив за таких обставин.
У вересні 2013 року в денну пору доби ОСОБА_4 з метою придбання наркотичного засобу прибув до сільськогосподарського підприємства, що розташоване у с. Лобачів Володарського району Київської області. Перебуваючи біля вказаного вище підприємства та впевнившись, що ніхто з сторонніх осіб не бачить, ОСОБА_4 підійшов до рослини коноплі та руками від'єднав від стовбура вказаної рослини фрагмент стебла з листям та верхівками, чим незаконно виготовив та придбав наркотичний засіб. Стебло рослин коноплі він залишив в одній із будівель сільськогосподарського підприємства, розташованого у с. Лобачів Володарського району Київської області, що не експлуатується, для того, щоб воно висохло.
19 січня 2014 року ОСОБА_4 прийшов до вказаного вище приміщення, де подрібнив стебло рослин коноплі шляхом перетирання руками, яке в подальшому помістив до прозорого поліетиленового пакету. Потім даний пакет він поклав до лівої кишені куртки, в яку був одягнений та почав зберігати для власних потреб без мети збуту.
20 січня 2014 року ОСОБА_4 , маючи при собі наркотичний засіб, на громадському транспорті прибув у смт Володарка Київської області.
Цього ж дня о 14:30 год по вул. Миру в смт Володарка Київської області напроти приміщення філії «Сир» ДП «Аромат» у ОСОБА_4 працівниками міліції виявлено та вилучено прозорий поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору з специфічним запахом коноплі, яку він зберігав для власних потреб без мети збуту.
Згідно висновку експерта № 29/х від 21.01.2014 року: "Представлена на експертне дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка знаходилася у прозорому поліетиленовому пакеті, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс. Маса наркотичного засобу (канабісу) у висушеному стані становить 5,29 г.»
Згідно “Списку №1 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено” в “Таблиці 1” “Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів”, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, канабіс віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та надав показання суду, що він наприкінці вересня 2013 року на фермі с. Лобачів Володарського району Київської області знайшов одну рослину коноплі, заніс її у занедбане приміщення ферми для того, щоб вона висушилась.
19 січня 2014 року, прийшовши у приміщення ферми, він перетер сховану ним коноплю та поклав її у поліетиленовий пакет.
20 січня 2014 року він повинен був приїхати до Володарського РВ ГУ МВС України в Київської області. Він з собою взяв пакет з коноплею, яку мав викурити у парку селища Володарка, який знаходиться біля філії «Сир» ДП «Аромат».
Цього ж дня о 14:30 год біля філії «Сир» ДП «Аромат» його було затримано працівниками міліції. Під час огляду в нього було виявлено та вилучено коноплю.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне виготовлення, придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.65 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 “Про практику призначення судами кримінального покарання” зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
ОСОБА_4 вчинив злочин, який є злочином середньої тяжкості.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів, оскільки ОСОБА_4 вчинив новий умисний злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, та має судимості за умисні злочини.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Вироком Володарського районного суду Київської області від 27 січня 2014 року ОСОБА_4 засуджений за ст. 185 ч. 3, ст. 71 КК України до трьох років трьох місяців позбавлення волі.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_4 вчинив до постановлення вироку Володарського районного суду Київської області від 27 січня 2014 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Оскільки ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, що є в силу ст. 12 КК України злочином середньої тяжкості, неодноразово засуджений, тому суд прийшов до переконання, що на виконання ч. 1 ст. 70 КК України слід призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Враховуючи особу винного, який вчинив злочин, що є злочином середньої тяжкості, неодноразово засуджений, за попереднім вироком засуджений до покарання у виді позбавлення волі, є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, не працює та немає доходів, має на утриманні малолітню дитину, тому до нього немає підстав для застосування покарань у виді штрафу, виправних робіт та обмеження волі, тому суд прийшов до переконання, що обвинуваченому має бути призначене покарання у виді позбавлення волі.
Таке покарання буде достатнє для його перевиховання і запобіганню вчиненню нових злочинів.
Речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.
Керуючись ст. ст. 368, 370 КПК України суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді двох років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначеним за вироком Володарського районного суду Київської області від 27 січня 2014 року, яким ОСОБА_4 засуджений за ст. 185 ч. 3, ст. 71 КК України до трьох років трьох місяців позбавлення волі, призначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді трьох років трьох місяців позбавлення.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 утримувати в Київському СІЗО УДПтС в м.Києві та Київській області.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 27 січня 2014 року.
Речові докази:
- наркотичний засіб канабіс, масою 4,79 г, що зберігається в камері схову речових доказів Володарського РВ ГУМВС України в Київській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-хімічної експертизи у розмірі 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) гривень 44 коп.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на вирок подається до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_4 - в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1