04.03.14р. Справа № 904/189/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "ВИОЛА", м.Донецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІМ-ДНІПРОПЕТРОВСЬК", м.Дніпропетровськ
про стягнення 796 858,27 грн.
Суддя Петренко І.В.
при секретарі Пономарьові Є.О.
Представники:
Від позивача: Кирилова С.В. - довіреність № б/н від 27.01.14р.
Від відповідача: не з'явився.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "ВИОЛА", м.Донецьк звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІМ-ДНІПРОПЕТРОВСЬК", м.Дніпропетровськ про стягнення заборгованості у розмірі 796 858,27 грн., з яких сума боргу за поставлений товар у розмірі 769 920,50 грн. та сума пені за прострочення сплати заборгованості у розмірі 26 937,77 грн., а також судових витрат.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання належним чином та в установлений строк.
Ухвалою господарського суду від 14.01.14р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 28.01.14р.
Ухвалою господарського суду від 28.01.14р. відкладено розгляд справи на 04.03.14р.
04.03.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.
В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення.
Але 26.02.14р. до суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи. У зазначеному клопотанні відповідач вказує на те, що 28.02.14р. ним завершено проведення внутрішньої службової перевірки з приводу виконання умов Договору укладеного між ним та Позивачем. В ході перевірки встановлено, що а ні Позивач, а ні його представники протокол розбіжностей до договору постачання № 1976/30 віж 01.03.2011 року, який додано Позивачем до матеріалів справи, не підписували, штампів та печаток не проставляли. При цьому вказаний протокол визначає суттєві умови договору та може бути покладений в основу судового рішення у справі.
Повноважний представник позивача у судовому засіданні просив розглянути справу без участі повноважного представника відповідача, оскільки останній належним чином повідомлений про розгляд справи. А крім того, повноважний представник позивача вважає клопотання про призначення судової експертизи необгунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, про що також зазначено у письмових запечененнях, які долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, подані документи та заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд вважає, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, оскільки:
По-перше, копію ухвали господарського суду від 28.01.14р. відповідач отримав 12.02.14р., тобто майже за 20 днів до початку судового засідання, яке призначено на 04.03.14р. Крім того, відповідачем не надано суду жодних обґрунтованих пояснень щодо причини невиконання вимог ухвали суду від 28.01.14р. Таким чином, суд вважає, що у відповідача було достатньо часу для надання суду відзиву на позов та інших витребуваних судом документи.
По-друге, відповідач відповідно до норм чинного законодавства не обмежений у виборі осіб, які будуть здійснювати їх представництво в господарському суді.
По-третє, відповідач не надав жодних доказів в обґрунтування неможливості забезпечення явки свого повноважного представника.
Викладене є підставою для розгляду справи в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами справи (ст. 75 ГПК України).
Крім того, господарський суд вважає, що клопотання відповідача про призначення судової експертизи задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Господарським судом було оглянуто у судовому засіданні оригінал договору та протоколу розбіжностей.
Протокол розбіжностей до Договору постачання № 1976/30 від 01.03.2011 року, як і сам договір постачання підписаний з боку відповідача уповноваженою особою - начальником відділу закупівель та продажу Соловей Д.В. Фактично відповідач уповноважив свого представника довіреністю № б/н від 18.03.2011 року, яку позивач долучив до матеріалів справи у додатку до заперечення.
Договір був укладений між сторонами ще в 2011 році та за весь час відповідач не звертався в установленому порядку до суду з позовами про визнання договору № 1976/30 від 01.03.2011 року та протоколу розбіжностей до нього недійсними, що свідчить про визнання останнім умов договору та протоколу розбіжностей до нього.
Відповідачем до клопотання про призначення експертизи не додано жодного доказу в підтвердження заявлених фактів.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що клопотання відповідача про призначення судової експертизи є необгрунтованим та таким, що не підтверджується жодним належним та допустимим доказом.
В судовому засіданні 04.03.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -
01.03.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна Фірма "Віола" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стім-Дніпропетровськ" було укладено договір поставки № 1976/30, відповідно до умов п. 1.1. якого, Постачальник поставляє та передає у власність Покупця, а Покупець приймає та сплачує товар на умовах та в порядку, визначеному діючим договором, згідно замовлення на поставку та товаросупровідної документації.
Також між Сторонами був укладений Протокол розбіжностей до Договору поставки № 1976/30 від 01.03.2011 року.
Відповідно до п. 1.2. Договору, Покупець предоставляє замовлення на поставку Постачальнику на основі Специфікації, затвердженої Сторонами, у якій визначений асортимент (список) товарів, які поставляються по діючому Договору, їх ціни. Специфікація є невід'ємною частиною діючого Договору (Додаток 1 "Специфікація").
Пунктом 2.5.1. Договору передбачено, що право власності переходить від Постачальника до Покупця з моменту, коли Сторони підписали товарну накладну, котра підтверджує, що товари були прийняті Покупцем.
Постачальник зобов'язаний поставляти товари на цінам, вказаним у Специфікації, затвердженої Сторонами (Додаток 1). Ціна поставленого товару, згідно затвердженої Специфікації вказується в товарних та податкових накладних, які предоставляються Постачальником у бухгалтерію торгової точки Покупця для оплат, які складаються на основі кількості поставленого товару, як вказано в товарній накладній відповідно до можливих виправлень, згідно актам розбіжностей (п. 5.2. Договору).
Відповідно п. 5.3. Протоколу розбіжностей до Договору, Покупець зобов'язаний сплачувати кожну товарну накладну, переданого Постачальником товару, не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки.
Згідно п. 6.1. Договору, у разі невиконання своїх обов'язків по даному Договору, Сторони несуть відповідальність згідно діючому законодавстсву України.
Відповідно до п. 6.10. Протоколу розбіжностей до Договору, за прострочку оплати за поставлений Постачальником товар, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючій на момент виникнення зоборгованості, від суми не- оплаченого в строк товару, за кожний день прострочки.
Діючий Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31.12.11р. (п. 8.1. Договору).
Відповідно до п. 8.5. Договору, припинення дії даного Договору не звільняє Сторін від виконання всіх зобов'язань, передбачених цим Договором, котрі не були виконані до дати припинення дії Договору, а також не звільняє Постачальника від відповідальності, котра виникає внаслідок невиконання його зобов'язань.
Пунктом 9.1. Договору передбачено, що всі спори, що виникають між Сторонами у зв'язку з виконаннням даного Договору, вирішуються шляхом переговорів.
У разі неможливості проведення переговорів, Сторони приймають міри по досудовому врегулюванню спорів шляхом розглядання претензій, предоставлених у письмовому вигляді (п. 9.2. Договору).
Згідно п. 9.3. Договору, у разі недосягнення згоди між Сторонами спори передаються на розгляд до Господарського суду за місцем находження Відповідача.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна Фірма "Віола" свої зобов'язання щодо поставки товару виконало в повному обсязі, поставивши відповідачу товар згідно видаткових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідач в свою чергу зобов'язання по Договору поставки в частині оплати не виконав, у зв'язку із чим станом на момент звернення позивача до суду виникла заборгованість на загальну суму 796 858,27 грн., з яких заборгованість за поставлений товар - 769 920,50 грн. та пеня у розмірі 26 937,77 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивач 29.10.13р. направляв на адресу відповідача претензію № 822, в якій просив терміново перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму 797 348,54 грн.
Претензію позивача від 01.03.2011 року за № 822 на суму 797 348,54 грн. відповідач залишив без задоволення.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України).
У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як зазначено у п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
За ст.ст. 611, 549, 551 Цивільного кодексу України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
На підставі вищевикладених норм, а також п. 6.10. Протоколу розбіжностей до Договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 26 937,77 грн., розрахунок якої господарським судом перевірений, та визнаний таким, що підлягає задоволенню.
Докази добровільної сплати сторонами не представлено.
Заборгованість Відповідача підтверджується матеріалами справи.
На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки в матеріалах справи містяться докази виконання Договору поставки позивачем, крім цього, зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлені законодавством та договором терміни.
Судові витрати віднести на Відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись, ст.ст. 512, 516, 526, 530, 549, 553, 554, 559, 610, 611, 612, 625, 688, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Стім-Дніпропетровськ" про призначення експертизи - відмовити.
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стім-Дніпропетровськ", 49087, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 87 (код ЄДРПОУ 36295169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна Фірма "Віола", 83007, м. Донецьк, вул. Єременка, буд. 15 (код ЄДРПОУ 31272278) суму борга за поставлений товар у розмірі 769 920,50 грн. (сімсот шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 50 коп., суму пені за прострочення сплати заборгованості у розмірі 26 937,77 грн. (двадцять шість тисяч дев'ятсот тридцять сім) грн. 77 коп. та суму судового збору у розмірі 15 937,17 грн. (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять сім) грн. 17 коп.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.В. Петренко
Повне рішення складено 07.03.14р.