ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/24406/13 28.02.14
За позовом моторного (транспортного) страхового бюро України
до товариства з обмеженою відповідальністю "Олія - транс"
про стягнення 25 500,00 грн.
Суддя Шкурдова Л.М.
при секретарі судового засідання Іващенко М. М.
представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Волошин І. О. за дов. № б/н від 10.01.14 р.;
16.12.2013 року на розгляд господарського суду міста Києва надійшла позовна заява моторного (транспортного) страхового бюро України (далі-позивач) про стягнення в порядку регресу з товариства з обмеженою відповідальністю "Олія - транс" (далі-відповідач) 25 500,00 грн. страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем (МТСБУ) виплачено постраждалій у дорожньо-транспортній пригоді особі страхове відшкодування в розмірі 25 500,00 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст.ст. 22, 39.2.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 27 Закону України "Про страхування" перейшло право вимоги у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.
Відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що він не є власником транспортного засобу, «ДАФ», державний реєстраційний номер АА 1859 НТ, який брав участь у дорожньо-транспортній пригоді. Також відповідачем подано клопотання про застосування строку позовної давності протягом якого можливо було звернення до суду за захистом свого права позивачем.
18.02.2014 р. представниками сторін заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів, яке судом задоволено.
Представник позивача повідомлений належним чином про час і дату розгляду даної справи, в засідання суду не з'явився.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечує, посилаючись, на пропущення строку позовної давності для звернення до суду позивачем.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, суд
28.12.2009 року на автодорозі Київ - Одесса, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ЗАЗ», державний № АІ 410 ВГ під керуванням Пасічника В.О., цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ВАТ НАСК «Оранта» та автомобіля «ДАФ» державний № АА1 859 НТ під керуванням Цимбалюка В.В., поліс цивільно-правової відповідальності якого відсутній.
Відповідно до довідки ДАІ, дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення Цимбалюком В.В. правил дорожнього руху України, а саме перевищення швидкості та як наслідок - наїзд на пішохода Івасенко А. О. та отримання нею тілесних ушкоджень.
Матеріали справи були направлені до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для прийняття рішення.
Відповідно до Вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської обл. від 12.07.2010 р. по справі № 1-540 та Ухвали Апеляційного суду Київської області від 27.10.2010 р. по справі № 11-1093/2010 в діях водія Цимбалюка В.В. вбачається наявність кримінально караного злочину та адміністративного правопорушення.
З матеріалів вироку вбачається, що водій Цимбалюк В.В., який керував автомобілем «ДАФ» державний № АА1 859 НТ, є винним в дорожньо-транспортній пригоді, працює на посаді водія-експедитора з 01.12.2009 р. в ТОВ "Олія - транс", якому належить вищевказаний автомобіль.
На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність Цимбалюка В.В., як водія транспортного засобу, не була застрахована.
Відповідно до ч. 2 ст. 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 39.2.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» основними завданнями МТСБУ є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 41.1. а) ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Позивач 28.12.2009 року звернувся із Заявою до моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, заподіяної автомобілю постраждалої у дорожньо-транспортній пригоді особі.
Моторним (транспортним) страховим бюро України після прийняття заяви здійснені дії по встановленню всіх обставин події, визначенню розміру збитку та виплаті страхового відшкодування.
Згідно Звіту про оцінку транспортного засобу ЗАЗ Ланос TF699P від 04.02.2010 р., складеного оцінювачем Гайдуком П. П., вартість матеріального збитку транспортного засобу «ЗАЗ», державний № АІ 410 ВГ, складає 32 133,70 грн.
Відповідно до довідки № 1 від 22.12.10 р. про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та Наказу моторного (транспортного) страхового бюро України від 30.12.2010 р. розмір відшкодування шкоди до виплати Пасічніку В. О. складає 25 500,00 грн.
На підставі вищезазначених документів МТСБУ виплатило страхове відшкодування за платіжним дорученням № 5482 від 30.12.2010 р. на суму 25 500,00 грн.
Позивачем заявлена до стягнення вимога з відшкодування витрат з юридичного супроводження страхового випадку СПД «Сакалюк Д.В.», які становлять 1000.00 грн., згідно з контрактом про надання юридичної допомоги № 58 від 17.09.2012 р.
Згідно із ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика (Позивача), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Вина водія в дорожньо-транспортній пригоді, факт перебування його в трудових відносинах з ТОВ "Олія - транс" на посаді водія-експедитора на автомобілі «ДАФ» державний № АА1 859 НТ встановлені в вироці Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.07.2010 р. по справі № 1-540.
Доказів протиправного керування громадянином Цимбалюком В.В. транспортним засобом «ДАФ» державний № АА1 859 НТ, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 33 Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідачем заявлена вимога про застосування строку позовної давності.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 зазначеного Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ст. 262 Цивільного кодексу України Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Страховий випадок, за участю транспортного засобу - «ЗАЗ», державний реєстраційний № АІ 410 ВГ, постраждалої в дорожньо-транспортній пригоді особи, стався 28.12.2009 року, позивач з позовною заявою до господарського суду міста Києва звернувся 16.12.2013 року.
Таким чином, на момент звернення до суду вже сплинув 3-річний строк, протягом якого можливо було звернення до суду за захистом свого права і про застосування даного строку позовної давності відповідачем зроблено заяву у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі № 6-112цс13.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування задоволенню не підлягають.
Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на позивача у справі.
Витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн. також не підлягають відшкодуванню, враховуючи незадоволення позову.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
В позові відмовити.
Повне рішення складено 04.03.2014 р.
Суддя Л.М. Шкурдова