ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-16/11138-2012 27.02.14
За позовом Приватного акціонерного товариства "ОТІС"
до 1) Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради "
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт"
про визнання недійсним договору
Суддя Ярмак О.М.
Представники :
від позивача не з'явився
від відповідача 1 Хатченко Т.В. за дов.
від відповідача 2 Базалюк О.Ю. за дов.
Обставини справи :
У вересні 2012р. позивач звернувся з позовними вимогами про визнання недійсним договору про закупівлю послуг з технічного обслуговування і ремонту обладнання диспетчерських систем від 28 березня 2012 року, укладеного між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради», як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт», як виконавцем; застосування наслідків недійсності нікчемного договору про закупівлю послуг з технічного обслуговування і ремонту обладнання диспетчерських систем від 28 березня 2012 року, укладеного між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2012р. за клопотанням відповідача 2 було зупинено провадження у праві до вирішення Київським апеляційним господарським судом пов'язаної з нею справи № 5011-11/2388-2012 за позовом ПрАТ "Отіс" до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві Ради» про скасування результатів та відміну конкурсних торгів та зобов'язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 5011-16/11138-2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.14 поновлено провадження у справі №5011-16/11138-2012, розгляд справи призначено на 27.02.14.
Позивач свого представника в засідання суду не направив, ніяких клопотань не подав, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Відповідач-1 у письмових поясненнях зазначив, що згідно нової редакції Статуту Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради» перейменоване на Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва, проти позову заперечує, посилаючись на його безпідставність, т.я. відповідачі укладаючи договір жодним чином не порушили прав та інтересів позивача. За результатами оцінки конкурсних торгів найбільш економічно вигідною по ЛОТу 2 було визнано пропозицію ТОВ «Майстерліфт». Позивач з метою оскарження результатів торгів звертався зі скаргою до Антимонопольного комітету України, рішення останнього оскаржував у Окружному адміністративному суді м. Києва, звертався до господарського суду міста Києва з позовом про скасування результатів та відміну торгів, в якому було відмовлено. Вважає, що договір було укладено відповідно до чинного законодавства.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради» перейменоване на Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва, тому належним відповідачем 1 слід вважатит Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва.
Відповідач-2 подав письмовий відзив на позов, в якому позов не визнає, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, зазначає, що позовні вимоги ґрунтуються на рішенні Господарського суду міста Києва від 15.05.2012 у справі № 5011-11/2388-2012, яке в подальшому було скасоване.
В судовому засіданні представники відповідачів підтримали доводи, викладені у відзивах, просили відмовити в задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів, Господарський суд міста Києва, -
Позивач - Приватне акціонерне товариство "ОТІС" та відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт" були учасниками відкритих торгів із закупівлі послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту підіймального та такелажного устаткування (послуги з технічного обслуговування ліфтів та системи ОДЗ житлових будинків місцевих рад Деснянського району м. Києва; 29.22.9 за ДКПП 016-97, лоти 1, 2 , за оголошенням № 244636 відповідача 1 - Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у місті Києві ради" у інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» № 154 (600) від 26.12.2011.
За результатами процедури закупівлі переможцем торгів по лоту 1 було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрліфтсервіс", по лоту 2 - відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт", про що 03.02.2012р. позивач отримав повідомлення від замовника торгів.
02 квітня 2012 року позивач отримав від відповідача 1 повідомлення про те, що переможцем торгів по лоту 2 є відповідач 2, а договір D 21 ОМ № 435 -Д від 01 жовтня 2009 року, укладений між позивачем та відповідачем 1, припиняє свою дію.
За результатами зазначених конкурсних торгів, між відповідачами - Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві Ради», як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт», як виконавцем було укладено договір від 28 березня 2012 року.
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним вказаного договору та застосуванням наслідків нікчемного правочину, посилаючись на те, що укладення спірного договору спричинило порушення прав та інтересів позивача, який здійснював обслуговування ліфтів та систем диспетчерського зв'язку, вважає спірний договір таким, що не відповідає ст.ст. 203, 215 ЦК України в контексті частини 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», ст. 638 ЦК України, ч.5 ст. 28 Закону України «Про здійснення державних закупівель», а з огляду на правила абзацу 5 частини 2 статті 31 та ст. 42 Закону України «Про здійснення державних закупівель» спірний договір є нікчемним.
Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним
Нормами частини першої ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» договір про закупівлю - це договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари за державні кошти.
Відповідно до ч. 5 ст. 28 вказаного Закону, замовник визначає переможця торгів з числа учасників, пропозиції конкурсних торгів яких не було відхилено згідно з цим Законом (у кількості не менше двох), на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених у документації конкурсних торгів.
Основні вимоги до договору про закупівлю передбачені статтею 40 Закону «Про здійснення державних закупівель». Відповідно до частини 5 вказаної статті умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.
Згідно ст. 42 Закону України «Про здійснення державних закупівель» договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до ст. 18 цього Закону, а також у разі його укладення з порушенням строків, передбачених абзацами третім, четвертим частини другої статті 31, абзацом четвертим частини п'ятої статті 36 та абзацом першим частини третьої статті 39 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної оцінки відповідач 1 визнав найбільш економічно вигідною пропозицію конкурсних торгів по лоту 2- ТОВ «Майстерліфт».
Відповідно до ст. 31. Закону України «Про здійснення державних закупівель» у день визначення переможця замовник акцептує пропозицію конкурсних торгів, що визнана найбільш економічно вигідною за результатами оцінки.
03.02.2012р. відповідачем 1 (замовником торгів) було внесено та направлено переможцям повідомлення про акцепт, яке було оприлюднене у віснику державних закупівель № 17(619) від 08.02.2012р. під номером 068199.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону, замовник укладає договір про закупівлю з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, не пізніше ніж через 30 днів з дня акцепту пропозиції відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладеним раніше ніж через 14 днів з дати публікації у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів.
Статтею 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель» передбачено порядок оскарження процедури закупівель, а саме - шляхом подання скарги до органу оскарження. Згідно п. 19 ч.1 ст.1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» органом оскарження у сфері закупівель є Антимонопольний комітет України.
16.02.2012 р. позивач, в порядку ст. 18 Закону, оскаржив до Антимонопольного комітету України, результати конкурсних торгів зазначеної закупівлі по лоту 2.
Рішенням № 232-р/пк-ск від 23.03.2012р. постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель позивачу було відмовлено у задоволенні скарги.
Згідно з нормами ст. 42 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення в період оскарження процедури закупівлі, а нормами ст. 18 цього ж закону прямо заборонено укладати договори під час процедури оскарження.
Таким чином, лише після отримання рішення Антимонопольного комітету України від 23.03.2012р. № 232-р/пк-ск, відповідачем 1 було укладено з переможцем торгів по лоту 2 ТОВ «Майстерліфт» договір № 39 ТП про закупівлю послуг з технічного обслуговування і ремонту ліфтів та технічного обслуговування і ремонту обладнання диспетчерських систем від 28 березня 2012 року.
Рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель №232- р/пк-ск від 23 березня 2012 року було оскаржене позивачем до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2012 року у справі №2а-5305/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013, в задоволенні адміністративного позову ПрАТ «ОТІС» було відмовлено в повному обсязі.
Посилаючись на ч. 2 ст. 35 ГПК України, позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15 травня 2012 року у справі № 5011-11/2388-2012, частково задоволені позовні вимоги позивача, визнано недійсними результати конкурсних торгів на закупівлю: 29.22.9 за ДКПП 016-97 послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту підіймального та такелажного устаткування (послуги з технічного обслуговування ліфтів та системи ОДЗ житлових будинків місцевих рад Деснянського району м. Києва) - ЛОТ-2, які відбулись 26.01.2012р. та скасовано рішення Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради», оформлене протоколом оцінки цінових пропозицій від 03.02.2012р., в частині визнання найбільш економічно вигідною та акцепту пропозиції конкурсних торгів ТОВ «Майстерліфт» з ціновою пропозицією 17 026 345,62 грн. за лотом - 2.
З огляду на положення ст. 35 ГПК України вказані твердження позивача не приймаються судом до уваги, оскільки Постановою Вищого господарського суду України від 16.01.2013р. рішення Господарського суду міста Києва 15.05.2012р у справі № 5011-11/2388-2012 було скасоване з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи № 5011-11/2388-2012, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2013р. у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «ОТІС» відмовлено у повному обсязі.
Постановами Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 р. та Вищого господарського суду України від 11.11.2013р. рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2013р. у справі 5011-11/2388-2012 залишене без змін.
Відтак, твердження позивача, що договір про закупівлю послуг з технічного обслуговування і ремонту обладнання диспетчерських систем від 28 березня 2012 року, укладений відповідачами з порушенням норм Закону України «Про здійснення державних закупівель», є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 33 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В даному випадку, це стосувалося позивача, який мав довести суду, що спірний договори не відповідає вимогам Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Згідно із ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не доведено суду та не підтверджено належними доказами , наявності фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним у відповідності до ст. 203, 215 ЦК України.
Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог про застосування наслідків недійсності договору у зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю, судом не встановлено нікчемності спірного правочину.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Cуддя О.М.Ярмак