ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/23328/13 13.02.14
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»
До Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто»
Простягнення 3 263, 31 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Чекалов А.В. - за дов.
від відповідача Волчек Н.М. - за дов.
Позивач звернувся до суд з позовом про стягнення з відповідача - Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» 3 263, 31грн. відшкодування шкоди в порядку регресу.
Відповідач в судовому засіданні усно визнав позовну суму частково, у розмірі 2 038,42грн., письмового Відзиву суду не надано.
За клопотанням Позивача спір розглянуто в більш тривалий термін, відповідно до ст. 69 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
26 січня 2012 року між Позивачем та Скібо Н.В. було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-2800-12-00005, відповідно до умов якого Позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Тойота», д.н. АА1271СК.
03 лютого 2012р. в м. Києві відбулось ДТП за участю застрахованого автомобіля та автобіля «Шкода Октавіа», д.р.н. АА4942 ВТ, яким керував Куделі В.В.
По факту ДТП на водія Куделі В.В. були складені адміністративні матеріали і скеровані до Гоосіївського районного суду м. Києва для подальшого прийняття рішення.
24 лютого 2012 року постановою Голосіївського районного суду м. Києва Куделі В.В. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн.
Таким чином, Куделі В.В. є винною особою у спричиненні пошкоджень автомобілю «Тойота», д.н. АА1271СК.
Вартість відновлювального ремонту, що настав у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля у результаті вищевказаної ДТП, склала 3 263, 31 грн., що підтверджується ремонтною калькуляцією №ДККА-14136 від 20.02.2012р. та страхового акта №ДККА-14136.
На виконання умов Договору страхування Позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 3 263, 31 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №2338 від 28.12.2012р.
Цивільно-правова відповідальність Куделі В.В. на момент ДТП, була застрахована в ПАТ «УСК «Гарант-авто» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА7173181, за яким останнє взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.
У зв'язку із вищевикладеним відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у відповідача у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Тойота», д.н. АА1271СК внаслідок загаданої ДТП, виник обов'язок відшкодувати Скібо Н.В. витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу.
Оскільки вищезазначені кошти були оплачені позивачем Скібо Н.В., у відповідача у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Тойота», д.н. АА1271СК, внаслідок ДТП, виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого автомобіля у розмірі 3 263, 76 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог, Позивач посилається на ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до якого до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічне положення міститься і у ст. 993 Цивільного Кодексу України.
За твердженням Позивача, після виплати страхового відшкодування Страхувальнику, до Страховика (Позивача) перейшло право вимоги до відповідальної особи.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
На підставі ст. 993 Цивільного кодексу України 2004 р. та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, після виплати страхового відшкодування на користь Скібо Н.В. до Позивача перейшло право зворотної вимоги, яке Скібо Н.В. має до особи відповідальної за завдані збитки.
Особою, відповідальною за завдані збитки, є відповідач в силу наступних обставин.
Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 24.02.2012р., ДТП сталася внаслідок здійснення водієм Куделі В.В. адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП., гр. Куделі В.В. визнано винним у вчиненні вищезгаданого правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АА/7173181 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 22.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Згідно п. 37.4. ст. 37 Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам, організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Відповідно до ст.9 Закону України „Про страхування", страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст.27 Закону України „Про страхування").
Згідно постанови пленуму Верховного суду України №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди ", з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.
Згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності АА/7173181 франшиза становить 0,00 грн.
24.04.2013р. Позивач звернувся до Відповідача з Заявою №4586 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу.
Відповідачем розглянута зазначена заява, визнана в частині матеріального збитку у розмірі 2 038,42грн., однак кошти не перераховані на відповідний рахунок Позивача.
Заперечення Відповідача, що Позивачем розмір страхового відшкодування розраховано без врахування фізичного зносу не приймаються судом до уваги, з огляду на таке:
Обов'язок доказування невідповідності розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування розміру заподіяних збитків покладається саме на відповідача.
Статтею 33 ГПК України на кожну сторону покладено обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З огляду на дане, обов'язок доказування невідповідності розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування розміру заподіяних збитків покладається саме на відповідача.
При цьому, відповідно до пунктів 3.1, 3.3, 3.4, 3.9 Методики визначення вартості матеріального збитку (реальні збитки) з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування колісним транспортним засобом (втрати товарної вартості), здійснюється на підставі аналізу цін продажу (пропозиції) КТЗ, ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинному ринках. При цьому можливе визначення збитків відповідно до цінових даних, аналогічних, але не ідентичних КТЗ, з належним або скоригованим строком експлуатації.
Отже, положення цієї Методики, за наявності процесуального волевиявлення відповідача, давали можливість перевірити розмір збитків, завданих внаслідок ДТП.
Таким чином, за встановлених судом обставин справи, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту, отримав право вимоги, яке особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, у межах фактичних витрат.
Враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що вимога Позивача до Відповідача про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 3 263,31грн. підлягає задоволенню.
Витрати по судовому збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А; код ЄДРПОУ 30859524) матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 3 263, 31 грн. та судовий збір в розмірі 1 720, 50 грн.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 03.03.2014р.
Суддя І.І.Борисенко