05 березня 2014 р. Справа № 903/16/14
Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Золотий екватор»
до Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
про стягнення 44 487, 85 грн.
Суддя: Гончар М. М.
при секретарі судового засідання: Лівандовському Т.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: Стецик Н.В. дов. від 08.01.2014р.
від відповідача: Лапковський О.Ю. дов. від 09.12.13р. №81
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін. Клопотання про здійснення фіксації судового процесу не заявлено.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" звернувся з позовом до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 86 244, 25 грн., з них 64 440, 00 грн. - заборгованості, 5 704, 25 грн. - пені, 16 100, 00 грн. - штрафу.
Через канцелярію суду 17.02.2014р. відповідачем подано відзив від 13.02.2014р. №278 в якому останній просить позов визнати частково, посилаючись на наступне:
- до подачі позову та відкриття судом провадження у справі відповідач погасив частину основного боргу в сумі 14 440, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3174 від 11.12.2013р. на суму 4 440, 00 грн., №3319 від 17.12.2013р.на суму 5 000, 00 грн., №3572 від 30.12.2013р. на суму 5 000, 00 грн. Після відкриття провадження судом, було погашено борг у сумі 10 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №161 від 28.01.2014р на суму 5 000, 00 грн. та №333 від 10.02.2014р. на суму 5 000, 00 грн. на даний момент основний борг складає 40 000, 00 грн.;
- позивачем нараховано пеню за весь час прострочення, що суперечить нормам законодавством;
- позивачем нараховано 16 100, 00 грн. штрафу відповідно до п. 7.5. договору. Відповідно до даного пункту договору у випадку якщо термін прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 51 к.д., покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 25%від суми заборгованості, протягом 5 робочих днів із дня одержання відповідної письмової вимоги постачальника. Позивачем нарахований такий штраф від суми 64 440, 00 грн., проте як було зазначено 11.12.2013р. (в день надіслання вимоги) було сплачено частину боргу в сумі 4 440, 00 грн. Тому нарахування штрафу від суми 64 440, 00 грн. є безпідставним.
Через канцелярію суду позивачем подано уточнення від 08.02.2014р. до позовної заяви, в яких останній просить ціну позову рахувати 85 027, 85 грн., з них 64 440, 00 грн. - основний борг, 4 487, 85 грн. - пеня за період з 28.04.2013р. по 28.10.2013 року; 16 100, 00 грн. - штрафу.
В судовому засіданні 19.02.2014р. оголошено перерву для подачі позивачем додаткових документів.
Через канцелярію суду позивачем подано уточнення від 04.03.2014р. до позовної заяви, в яких останній просить провадження в частині стягнення з відповідача 24 440, 00 грн. основного боргу припинити, прийняти до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача 16 100, 00 грн. штрафу згідно п. 7.5. договору поставки нафтопродуктів №283шк від 25.04.2013р. Просить стягнути з відповідача 40 000, 00 грн. - основного боргу, 4 487, 85 грн. - пені.
Через канцелярію суду позивачем подано копію довіреності №573/1 від 02.01.2013р.
Сторонами подані документи відповідно до ст. 22 ГПК прийняті судом та приєднуються до матеріалів справи.
Заслухавши представників сторін та оглянувши матеріали справи, суд, -
встановив:
25.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» та ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» укладено договір поставки нафтопродуктів №283шк, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю нафтопродукти в асортименті, а саме бензини марок: Mustang-100, Mustang - 95, А-95, А-92, А-80(А-76), Газ СПБТ а також дизельне паливо, а покупець зобов'язується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах даного договору (а.с. 9-11).
Відповідно до видаткової накладної №4056 від 25.04.2013р. позивачем поставлений товар відповідачу на суму 64 440, 00 грн. (а.с. 13).
Згідно п. 4.2. договору розрахунки за товар покупець здійснює протягом 2 календарних днів з моменту поставки товару.
Стаття 173 Господарського кодексу України передбачає, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених даним Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, оплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання передбаченими умовами договору та частково оплатив заборгованість у сумі 14 440, 00 грн. до порушення провадження у справі, що підтверджується платіжними дорученнями №3174 від 11.12.2013р., №3319 від 17.12.2013р. №3572 від 30.12.2013р., та після порушення провадження у справі у сумі 10 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №161 від 28.01.2014р. на загальну суму 24 440 грн., №333 від 10.02.2014р.
Ч.1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов?язання повинно виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з умовами договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. З цими нормами кореспондуються і приписи статті 193 Господарського кодексу України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов?язань. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов?язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов?язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов?язується прийняти товар сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
П. 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Основна заборгованість відповідача за договором поставки нафтопродуктів з врахуванням часткової оплати боргу до та після порушення провадження у справі становить 40 000, 00 грн., підтверджені матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягненню з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до п. 4. 6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору стає вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.
Позивач із врахуванням поданих уточнень просить стягнути з відповідача 4 487, 85 грн. - пені відповідно до п. 7.2. Договору.
Згідно з п. 1 ст. 230 ГКУ штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пункт 3 ст.549 ЦКУ визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Пунктом 4.2 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату за товар відповідач виплачує позивачу неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожен день затримки.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що нарахована позивачем в межах шестимісячного строку пеня в розмірі 4 487, 85 грн. підставна та підлягає до стягнення з відповідача.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то на нього також слід віднести витрати по сплаті судового збору в сумі 1 089, 75 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України від зменшеної суми позивачем і суми часткової заборгованості, сплаченої після подачі позову.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Волинської області,-
1. Позов задовольнити в сумі 44 487, 85 грн.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (м. Луцьк, вул. Ковельська, 41, код ЄДРПОУ 32035139) на користь Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» (м.Луцьк, вул. Єршова, 1, код ЄДРПОУ 37537522) 40 000, 00 грн. - основної заборгованості, 4 487, 85 грн. - пені та 1 089, 75 грн. витрат по сплаті судового збору.
Повне рішення
складено 11.03.2014р.
Суддя М. М. Гончар