ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/23054/13 11.02.14
За позовомКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Всередині»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство «Служба замовника Печерського району для визначення виконавця послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд»
ПроЗобов'язання вчинити дії
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача - Кузьмов А.Л., - за дов.; Плакса В.Д., - за дов.;
Від відповідача - Даниленко Н.В., - директор, Даниленко В.С. - за дов.;
Від третьої особи - не з'явився.
Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Всередині» за власний рахунок усунути недоліки допущені під час капітального ремонту покрівлі житлового будинку №7 на Бессарабській площі в м. Києві та виконати ремонт залитих квартир №№ 4, 7, 9, 10, 11, 18 даного будинку.
Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду №5/п, який укладений між Комунальним підприємством «Служба замовника Печерського району для визначення виконавця послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Всередині». Вказана позовна заява подана балансоутримувачем будинку №7 на Бессарабській площі м. Києві.
21.01.2014р. за клопотанням відповідача залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство «Служба замовника Печерського району для визначення виконавця послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд» - замовника за договором підряду.
За клопотанням представника позивача від 21.01.2014р. строк вирішення спору продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України.
11.02.2014р. в судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач подав заперечення проти позову, в яких позов не визнав, просив провадження у справі припинити у зв'язку відсутністю предмету спору, оскільки відповідач за договором виконав всі роботи вчасно та якісно.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
20 квітня 2011 року між Комунальним підприємством «Служба замовника Печерського району для визначення виконавця послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд» (Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ всередині» (Підрядником) було укладено договір підряду №5/п, відповідно до умов якого, в редакції додаткової угоди №1 від 10.11.2011р. Підрядник зобов'язувався виконати капітальний ремонт фасаду та покрівлі за адресою: Бессарабська площа, 7 та капітальний ремонт дворового фасаду за адресою: Бессарабська площа, 7б, а Замовник зобов'язувався надати підрядникові роботи, передати затверджену кошторисну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Таким чином, суд вказує, що між Замовником (Комунальним підприємством «Служба замовника Печерського району для визначення виконавця послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд») та Підрядником (Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Всередині») виникли договірні господарсько-правові відносини, що є підставою виникнення у його учасників цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Матеріли справи не містять доказів того, що Замовник заявив Підрядникові про допущені недоліки у виконаній роботі. Відповідно до вимог ст. 853 ЦК України за відсутності такої заяви, Замовник втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
При цьому судом не розцінюється, винесений позивачем припис-попередження від 25.07.2013р. №550/11, як заява про наявні недоліки у роботі, позаяк даний припис-попередження винесений позивач не як Замовником будівельних робіт. Комунальним підприємством «Служба замовника Печерського району для визначення виконавця послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд», як Замовником жодних недоліків у виконаній роботі не виявлено та не заявлено про них Підрядникові. Зворотного матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
При розгляді справи по суті судом враховано, що Відповідач виконав зобов'язання перед Замовником, про що був складений, та підписаний обома сторонами договору без зауважень акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011 року, форми КБ-2.
Відповідно до п. 8.7 Договору Підрядник забезпечує гарантійний строк (термін) експлуатації об'єкта виконання робіт, зокрема зовнішнє опорядження на 5 років.
Згідно з п.п. 8.9, 8.10 Договору Підрядник відповідає за недоліки (дефекти) виявлені у межах гарантійного строку. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків (дефектів) у закінчених роботах, протягом гарантійних строків Замовник повинен заявити про них Підрядникові в розумний строк після їх виявлення.
Матеріали справи не містять доказів звернення Замовника до Підрядника про виявлені недоліки у виконаній роботі.
Враховуючи вищевикладене, суду не доведено наявності спору саме між Замовником та Підрядником.
З матеріалів справи вбачається, що з позовом звернувся не Замовник за договором, а балансоутримувач, який не є стороною та учасником договору підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до п. 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Зобов'язання є правовідношенням, в якому беруть участь дві сторони: боржник та кредитор. Боржником у зобов'язанні є особа, яка має обов'язок виконати на користь кредитора певну дію або утриматися від виконання певної дії. Тобто боржник - це зобов'язана сторона. В свою чергу кредитором є сторона зобов'язання, яка має право вимагати вчинення на свою користь певної дії або утриматися від її вчинення. Тобто кредитор - це уповноважена сторона.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Таким чином, між Комунальним підприємством «Служба замовника Печерського району для визначення виконавця послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд» (Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ всередині» (Підрядник) виникли господарсько-договірні зобов'язання, в яких кредитором є Комунальне підприємство «Служба замовника Печерського району для визначення виконавця послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд», а боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ всередині» (Підрядник).
Разом з тим, суд вказує, що позивач - Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик» звернулось з вказаним позовом як балансоутримувач будинку №7 на Бессарабській площі м. Києві, не як сторона або учасник договору підряду, а отже, позивач не є кредитором у вказаних зобов'язаннях, що позбавляє його можливості вимагати виконання зобов'язання від відповідача, яке виникло на підставі договору підряду.
Відповідно до рішення Печерської районної у м. Києві ради від 12.06.2007р. №47 про реорганізацію комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» шляхом виділу, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик» створене внаслідок реорганізації КП УЖГ «Печерськжитло» шляхом виділу та є балансоутримувачем будинку №7 на Басарабській площі.
Відповідно до п. 2.1 статуту позивача підприємство створене з метою забезпечення найденого утримання та обслуговування житлового та нежитлового фонду, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Києва, утримання прибудинкових територій, об'єктів благоустрою, додержання встановленого порядку використання жилих і нежилих приміщень житлових будинків та гуртожитків.
Згідно п. 1.5 статуту позивач є комунальним унітарним підприємством.
Відповідно до п. 3.1.1 статуту позивача майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплене ним на праві господарського відання.
Відповідно до статей 63, 78 ГК України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства, зокрема комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади. Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.
Відповідно до ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Предметом заявленого позивачем позову є вимога про зобов'язання усунути недоліки допущені під час капітального ремонту покрівлі та виконати ремонт залитих квартир, яка не пов'язана з позбавленням права володіння або з захистом права власності майна, яке знаходиться на праві господарського відання.
Таким чином, позивач, як балансоутримувач вказаного майна, яке знаходиться у нього на праві господарського відання є контролюючим органом, який забезпечує контроль за утриманням та обслуговуванням, використанням та збереженням належного йому майна.
Конституція України ст. 55 гарантує судовий захист прав і свобод людини і громадянина, незважаючи на наявність у правових нормах вказівки на можливість такого захисту (ст. 8 Конституції України)
Згідно статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Цивільно-правовий захист - це також система активних заходів, спрямована на усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника. Таким чином це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення. Аналогічні положення містяться і в частині 2 статті 20 Господарського кодексу України, де сказано, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
На обґрунтування способу захисту свого цивільного права та інтересу позивач у позовній заяві посилається на відновлення становища, яке існувало до порушення.
Суд вказує, що відновлення становища, яке існувало до порушення має місце у випадку, визнання факту порушення суб'єктивного права.
Суду не доведено факту порушення суб'єктивного майнового права або інтересу позивача.
Перевіривши обставини, на яких ґрунтувались позовні вимоги, суд визнає їх необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим в позові слід відмовити повністю.
Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 03.03.2014р.
Суддя І.І. Борисенкj