21 лютого 2014 року Справа № 803/74/14
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Дмитрука В.В.,
при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,
за участю представника позивача Ковальчука В. В.,
представника відповідача Мельник С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Вестпрод" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватне підприємство "Вестпрод" звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0011012202 від 25.12.2013р., яким податковий орган збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 264435грн., в тому числі: за основним платежем - 176290грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 88145грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- під час перевірки податковому органу були надані усі необхідні бухгалтерські документи та будь-яких претензій з боку податкового органу до їх оформлення немає;
- чинним законодавством не передбачена відповідальність за ненадання документів контрагентом, чи за неможливості проведення перевірки контрагента та не встановлено обов'язку для платника здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами;
- Податковий кодекс України визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат зі сплати податку - відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджених податковими накладними (або підтвердженими податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПКУ), чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, підтримав та просить адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні та в поданому суду письмовому запереченні від 28.01.2014р. та в судовому засіданні просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, мотивуючи наступним:
- в наданих накладних не вказано посади, прізвища та ініціалів посадової особи, яка здійснювала приймання ТМЦ від контрагента ТзОВ «Дніпродім». Відсутня інформація чи надавалися покупцем постачальнику довіреності на отримання ТМЦ та яким саме чином здійснювалося приймання-передача ТМЦ по кількості та якості;
- на момент проведення перевірки не надано актів списання ТМЦ, сертифікатів відповідності, посвідчень якості тощо;
- згідно податкової звітності та проведених заходів встановлено відсутність контрагента ТзОВ «Дніпродім» за місцезнаходженням, відсутність в останнього трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення діяльності, відповідно факт реальності здійснення поставок товару позивачу не підтверджується.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПП "Вестпрод" зареєстроване як суб'єкт господарювання Виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 11.08.2006 р.,що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.02.2013 р.
В період з 21.11.2013р. по 29.11.2013р. посадовими особами Луцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Волинській області було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Вестпрод» з питань здійснення фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Дніпродім» за серпень 2013 року, за результатом якої складено акт від 06.12.2013р. №1684/22.2/34524128.
Перевіркою встановлено порушення:
- п.185.1 ст.185, п. 198.1, п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р., в результаті чого ПП «Вестпрод» занижено податок на додану вартість за серпень 2013 року на суму 176290 грн.
Не погоджуючись із висновками акта перевірки ПП «Вестпрод» було подано до податкового органу заперечення до акта перевірки №1684/22.2/34524128 від 06.12.2013р., до яких додано акти списання пакувальних матеріалів, які в акті перевірки інспектор вказує як недодані.
20.12.2013р. Луцькою ОДПІ було розглянуто подані заперечення, та вказано, що висновок акту перевірки відповідає вимогам чинного законодавства.
На підставі акту перевірки, з врахуванням результатів розгляду заперечення підприємства, 25.12.2013р. Луцькою ОДПІ Волинської області ГУ Міндоходів у Волинській області було винесено податкове повідомлення-рішення: №0011012202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 176290 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 88145 грн.
Податковим органом під час перевірки ПП «Вестпрод» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Дніпродім» зроблені висновки, що Позивач порушив п.185.1 ст.185, п. 198.1, п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 176290 грн. за серпень 2013 року.
Судом встановлено, що висновки акту перевірки від 06.12.2013р. №1684/22.2/34524128 базуються на обставинах зафіксованих в акті перевірки складеного ДПІ в Оболонському районі міста Києва від 03.10.2013 р. №549/26-54-22-2/38615716 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Дніпродім» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з квітня 2013 року по серпень 2013 року.
Фактично згідно поданої звітності та проведених заходів встановлено відсутність у ТзОВ «Дніпродім» трудових ресурсів, виробничого обладнання,складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.
Згідно аналізу податкової звітності в серпні 2013 року ТзОВ «Дніпродім» по взаємовідносинах з ПП «Вестпрод» задекларовано податкових зобов'язань у сумі 176290 грн.
Крім того, ТзОВ «Дніпродім» не надано жодних підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань: податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт, а тому неможливо підтвердити фактичне здійснення господарської діяльності ПП «Вестпрод» та ТзОВ «Дніпродім» в серпні 2013 року на суму 1057740 грн., в т.ч. ПДВ 176290 грн.
Таким чином, податковим органом зроблений висновок в акті від 06.12.2013р. №1684/22.2/34524128 перевірки про порушення ПП «Вестпрод» п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового Кодексу України.
Однак, суд не погоджується з такими висновками Луцької ОДПІ, враховуючи наступне.
Як встановлено судом, 31.07.2013р. між ТзОВ "Дніпродім" (Постачальник) та ПП "Вестпрод" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №01/08/2013, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується продати покупцю, а Покупець прийняти і оплатити продукцію. Асортимент, кількість та вартість товару, проданого Покупцю, вказується у накладних. Оплата товару здійснюється Покупцем в безготівковій формі шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок, зазначеної у накладній на користь Постачальника. Покупець зобов'язується повністю оплатити отриманий за Договором товар не пізніше 45-ти календарних днів з дати його отримання.
На виконання вказаного договору ТзОВ " Дніпродім " здійснило поставку позивачу масла солодковершкового 73%, стрейч-плівки пакувальної та ящиків гофра на загальну суму 1057740 грн., що підтверджується податковими та видатковими накладними.
Проведеною інвентаризацією встановлено наявність залишків на підприємстві масла солодковершкового 73% в кількості 10000 кг, однак інвентаризацією не підтверджено наявність в залишку в ПП «Вестпрод» ящиків гофра 380*253*228 в кількості 112568 шт. та стрейч плівки пакувальної 250*0,5м в кількості 225 шт., придбаних у ТзОВ «Дніпродім» в серпні 2013 року. Для перевірки не надано актів на списання вищевказаних ТМЦ, сертифікатів відповідності та якісних посвідчень на масло солодковершкове 73%, придбане у ТзОВ «Дніпродім» в серпні 2013 року.
Відповідно до п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Податковим органом не було проведено аналізу наявних у ПП «Вестпрод» первинних бухгалтерських документів, які підтверджують реальність проведених між ПП «Вестпрод» та ТзОВ «Дніпродім» господарських операцій і відповідно правомірність формування ПП «Вестпрод» за цими господарськими операціями податкового кредиту. Хоча, вказані документи по проведених між ПП «Вестпрод» та ТзОВ «Дніпродім» господарських операціях у перевіряючого були в наявності. Контролюючим органом в акті перевірки зафіксовано, що для перевірки надано товарно-транспортні накладні,подорожні листи, посвідчення про відрядження.
Транспортування товару здійснювалось за рахунок покупця, що підтверджується товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, посвідченнями про відрядження водія та звітами про використання коштів, виданих на відрядження.
Оплата за придбаний товар здійснена позивачем в безготівковій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТзОВ "Дніпродім " коштів за придбану продукцію.
Усі зазначені документи були пред'явлені при проведенні перевірки та жодних зауважень до них податковим органом не висловлено.
Враховуючи викладене суд вважає, що господарська операція між контрагентом відбулася і поставку товару було здійснено в повному об'ємі, що підтверджується фактичними обставинами по справі.
Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарської операції по придбанню у ТзОВ "Дніпродім" масла солодковершкового 73 %, пакувальних матеріалів, отже податковий кредит ПП "Вестпрод" за наслідками цієї операції сформований правомірно. При цьому ПП "Вестпрод" підтверджено наявність господарської мети при придбанні товару, одержання прибутку внаслідок його подальшої реалізації та належне оформлення первинних документів.
Суд також не приймає до уваги твердження відповідача про те, що позивачем під час перевірки не були надані сертифікати відповідності на товар, оскільки умови договору купівлі - продажу виконані обома сторонами в повному обсязі, а відсутність сертифікатів відповідності на товар не може свідчити про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТзОВ "Дніпродім".
Одночасно, суд не бере до уваги посилання відповідача про те, що у контрагента-постачальника відсутні матеріальні та трудові ресурси, оскільки відповідачем не подано доказів на підтвердження таких обставин та нікчемності укладених правочинів, а висновки Луцької ОДПІ фактично ґрунтуються на висновках, викладених в акті перевірки від 03.10.2013 р. №549/26-54-22-2/38615716 ДПІ в Оболонському районі м. Києва "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ "Дніпродім" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з квітня 2013 року по серпень 2013 року" без фактичного з'ясування контролюючим органом реального здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, оскільки чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, зокрема, тими, які не були постачальниками товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений ватником податку до податкового кредиту.
Отже, на думку суду, з урахуванням встановлених обставин справи, позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання товарів у ТзОВ "Дніпродім", а висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Враховуючи викладене суд вважає, що господарська операція між контрагентами відбулася і поставку товару було здійснено в повному об'ємі, що підтверджується фактичними обставинами по справі.
Приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин викладених в акті №1684/22.2/34524128 від 06.12.2013 р. та не доведено правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0011012202 від 25.12.2013 р., а відтак податкове повідомлення-рішення №0011012202 від 25.12.2013 р. є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору, що підтверджується квитанцією від 13 січня 2014 року на суму 487 гривень 20 копійок, а відтак, на підставі ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Вестпрод" документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 487 гривень 20 копійок.
Керуючись статтями 2,69-72,94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 25.12.2013р. № 0011012202.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Вестпрод" 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок витрат по сплаті судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 26 лютого 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Дмитрук