04.03.14р. Справа № 904/814/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО-ТЕХНОЦЕНТР", м. Дніпропетровськ
про стягнення 1 101 071,88 грн.
Суддя Мартинюк С.В.
Представники:
від позивача: Сидоренко О.В., дов. № 136/02-02.11 від 17.01.2014 року, представник;
від відповідача: Слободяник В.В., протокол № 12 зборів учасників ТОВ "Дніпро-Техноцент" від 12.12.2007 року, голова
Товариство з обмеженою відповідальністю "МТІ", м. Київ звернулось до господарського суду дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО-ТЕХНОЦЕНТР", м. Дніпропетровськ про стягнення 1 101 071,88 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №203861/500/11 від 17.03.2011 року в частині повного та своєчасного розрахунку.
Відповідач у судовому засіданні 04.03.2014 року просив відкласти розгляд справи з посиланням на неотримання позовної заяви та неможливістю надати відзив на позов, оскільки не знаходиться за юридичною адресою.
Позивач заперечував проти задоволення клопотання відповідача з посиланням на те, що він територіально віддалений та немає можливості кожного разу відбувати до відрядження, та зауважує, що дії відповідача спрямовані на затягування судового процесу.
Суд не вбачає достатньо підстав для відкладення розгляду справи, оскільки в матеріалах справи міститься опис вкладення про направлення позивачем на адресу відповідача позовної заяви та доданих до неї документів. Крім того, до господарського суду повернулось поштове повідомлення про отримання відповідачем 22.02.2014 року за юридичною адресою ухвали суду. Тому відповідач мав достатньо часу для підготовки відзиву.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду від 04.03.2014 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
17 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МТІ" (далі-позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Техноцентр» (далі-відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 203861/500/11 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.2 договору постачальник зобов'язується протягом чинності цього Договору поставити та передати у власність Покупцеві товар ;. (партію товару) на підставі заявки в кількості і в строки згідно умов цього договору та додатків до нього, що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар (партію товару) згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п.4.1. договору, строк поставки складає 5 робочих днів після погодження заявки Покупця.
Відповідно до п.7.1. договору, ціни на товари, що постачаються Постачальником, є вільними відпускними і вказуються у прайс-листі Постачальника. Сторони визначають, що ціни на товари, вказані у прайс-листі, який є дійсним на дату укладання цього договору, погоджені сторонами і є попередніми і можуть змінюватися Постачальником в залежності від показників, які обумовлюють ціну товару. Перегляд цін на товари, які пропонуються Постачальником до поставки за цим договором, здійснюється Постачальником шляхом видання нового прайс-листа зі зміненими цінами, який доводиться до Покупця в найкоротші строки засобами електронного чи факсимільного зв'язку або іншим зручним способом, погодженим Сторонами.
Розділом 8 сторони передбачили, що Покупець повинен сплатити за поставлений товар не пізніше 14 календарних днів з дати поставки товару Постачальником. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості партії поставки товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, зазначений у реквізитах Постачальника в цьому договорі. Товар вважається оплаченим тільки після документального підтвердження зарахування банком на поточний рахунок Постачальника коштів від покупця за партію товару. Оплата здійснюється Покупцем на підставі цього договору. При здійсненні платежу Покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору та номер і дату рахунку-фактури, виписаної Постачальником на оплату поставленої партії товару.
Відповідно до п. 6 Специфікацій вартість товару є попередня і може змінитися на момент поставки в залежності від показників, які обумовлюють ціну товару. Таким показником Сторони погодили вважати міжбанківський курс гривні по відношенню до долару США плюс 0,5 відсотки. Така умова щодо перерахунку вартості товару і діє для поставленого товару, де вартість товару, вказана у видатковій накладній на поставку, є дійсною на момент поставки і може змінитися (в її неоплаченій частині) на момент оплати в залежності від показників, які обумовлюють ціну товару.
У випадку, якщо на день поставки/оплати, міжбанківський курс долара США до гривні на день підписання Специфікацій/ на день поставки більше, ніж на 0,5 %, вартість Товару у гривнях перераховується згідно з міжбанківським курсом долара США до гривні чинним на дату підписання Специфікацій/поставки. Обчислення суми збільшення вартості товару, пов'язаної зі зміною міжбанківського курсу гривні до долара США встановленого на міжбанківській валютній біржі України.
Перерахунок має бути здійснений Відповідачем при сплаті за поставлений товар.
Сторони домовились, що дані про курс долара США по відношенню до гривні на міжбанківській валютній біржі України фіксуються на сайті: mezhbank.org.ua.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними № 19209200 від 06.12.2012 р., № 19434244 від 26.12.2012 р. та № 19434242 від 26.12.2012 р., які містяться в матеріалах справи.
Проте, свої зобов'язання Відповідач по оплаті за поставлений товар за видатковими накладними № 19209200 від 06.12.2012 р., № 19434244 від 26.12.2012 р. та № 19434242 від 26.12.2012 р. не виконав в повному обсязі.
Відповідач частково розрахувався з позивачем, що підтверджується банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи, непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 930 971,97 грн.
Доказів оплати боргу сторонами не надано.
Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 9.4 договору, у разі прострочення покупцем оплати за поставлену партію товару постачальник має право вимагати, а а покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості товару за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статею1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пені в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні відносини, які були укладені між позивачем та відповідачем, врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який визначає правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових коштів.
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який встановлений як граничний, тобто за прострочку платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, яка не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.
Господарським судом здійснено розрахунок пені з урахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» відповідно до якого з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 69 904,06 грн.
З урахуванням наведеного задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення 930 971,97 грн. - основного боргу, 69 904,06 грн. - пені.
В іншій частині позову слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Техноцентр" (49128, м. Дніпропетровськ, вул. Комунарівська, б. 1 кв. 320, код ЄДРПОУ 19089304) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" (01023, м. Київ. бульвар Л. Українки, 4, код ЄДРПОУ 13669756) заборгованість в розмірі 930 971,97 грн. (дев'ятсот тридцять тисяч дев'ятсот сімдесят одну гривню 97 коп.), пеню в розмірі 69 904,06 грн. (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот чотири гривні 06 коп.) та судовий збір в розмірі 20 017,50 грн. (двадцять тисяч сімнадцять гривень 50 коп.).
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 11.03.2014 року.
Суддя С.В. Мартинюк